в) заміна підходу до осягнення сутності ОПГ через призму підлеглості чи непідлеглості тій чи іншій системі виробничих відносин на розуміння багатосуб'єктності і багатоваріантності форм економічної активності населення в суспільстві. На зміну суперечкам про міру "соціалістичності" чи "капіталістичності" особистих господарств має прийти уяснення природи ОПГ через призму соціальних, сімейних відносин, відносин власності.

Розглянемо ці напрямки більш детально.

Говорити про ОПГ як про явище, притаманне не лише виключно радянській системі соціально-економічних відносин, дає можливість цілий ряд факторів, починаючи з обставин та історичного контексту їх виникнення, тенденцій історичного розвитку і закінчуючи фактом продовження їх існування в пострадянську добу (після розпаду економіки СРСР) в якості явища, що, практично, не зазнало трансформації, не змінило свого соціально-економічного змісту і функцій.

Одним з принципових моментів, від яких залежить вірне визначення соціально- економічної сутності ОПГ, можна вважати аналіз історичного контексту, в рамках якого відбувалось становлення сталінської моделі соціально-економічних відносин, а також механізму виникнення особистих господарств і включення їх в цю систему відносин.

Це питання є простим лише з формальної точки зору, коли мова йде про появу "особистих підсобних господарств" як суб'єкта радянських правових відносин. Як правосуб'єкт економічних і соціальних відносин радянської держави, ОПГ з'явились на початку 30-х років у нормативних актах республік СРСР, що остаточно узаконили зміни, пов'язані зі сталінською модернізацією радянської економіки. Право на ведення особистого підсобного господарства в рамках колгоспно-радгоспного виробництва, його статус і обсяги були закріплені в 1935 р. в Примірному статуті сільськогосподарської артілі, що регламентував соціально-економічні відносини на селі [17.-C.84], а пізніше в Конституції. Конституція УРСР 1937 р. остаточно вказала на місце, яке відводила держава ОПГ у системі колгоспно-радгоспних аграрних відносин України, закріпила права присадибного землекористування і особистої власності на інші матеріальні ресурси особистого господарства [18.-C.6].

Однак проблема ускладнюється, якщо розглядати ОПГ не лише з формально- правової точки зору, а більш широко - як форму економічної діяльності населення країни, що містить ознаки натурального виробництва і має аналоги в рамках попередніх економічних укладів. За своєю формою ОПГ дійсно являло собою дрібне натуральне виробництво, засноване на одноосібній, неусуспільненій, сімейній організації праці, початкову матеріальну базу для якого склали селянська садиба (присадибна ділянка) і залишки одноосібного господарства часів непу, що отримали в нових економічних умовах статус особистої власності (молочна і дрібна худоба, птиця, дрібний реманент, господарчі споруди). Але, з іншого боку, відбулась адаптація цієї форми натурального господарства в рамках нового способу виробництва.

Ще в радянські часи стало очевидним, що уникнути розгляду питання про подібну специфічність соціально-економічної природи особистих господарств, що сполучали елементи як старих, традиційних, так і нових виробничих відносин, не вдасться. Однак у силу причин, у тому числі ідеологічного характеру, ця проблема так і не була розв'язана до кінця 80-х років. Радянські науковці або схилялись до оцінки ОПГ як пережитку, залишку традиційного дрібнотоварного селянського господарства і урівнювали соціально-економічну сутність ОПГ з одноосібними селянськими господарствами, що в невеликій кількості існували в УРСР і після колективізації [19.-C.122], або вважали їх одним з видів господарства в окремому "несоціалістичному" (або "перехідному до соціалістичного") секторі.

Лише останнім часом з' явились наукові доробки, що більш повно розкривають проблему виникнення ОПГ. Зокрема, сучасні українські науковці наголошують на існуванні економічних аналогів особистих господарств в різні епохи, починаючи з феодалізму, коли сімейні виробничі ланки, засновані на домашній праці, слугували додатковим джерелом відтворення життя робітника і членів його сім'ї [20.-C.29]. У такому трактуванні розгляд процесу виникнення ОПГ у радянську епоху переміщується в дещо іншу, більш змістовну площину - у площину вивчення форм, напрямів і етапів адаптації економічної діяльності домогосподарств громадян по самовідтворенню в рамках нової (радянської) моделі соціально-економічних відносин.

Подібний погляд на проблему, безумовно, потребує дещо іншої розстановки акцентів при аналізі процесу виникнення особистих господарств. У багатьох наукових працях фігурує вислів "створення ОПГ", що не є адекватним, оскільки може застосовуватись лише у випадках існування цілеспрямованих, планомірних дій суб'єктів економічного життя (в даному випадку - дій держави). Ні в планах колективізації сільського господарства, ні в інших планах радянської влади не передбачалось створення ОПГ, як і збереження будь-яких інших неусуспільнених виробничих ланок. Навпаки, їх існування суперечило пануючим ідеологічним концепціям будівництва комунізму.

Тому у випадку з ОПГ можна говорити не про створення, а скоріше про стихійний, непланований, неконтрольований владою процес становлення на базі ресурсів домашнього господарства селян натуральних сільськогосподарських виробничих ланок, що в умовах конфіскаційної державної політики, викачки всього додаткового і левової частки необхідного продукту з аграрної економіки мали забезпечити мінімальною кількістю ресурсів процес відтворення людського фактора виробництва на селі. Спроби влади зупинити цей процес і нав'язати селу в якості основної виробничої ланки "комуну", в рамках якої планувалось усуспільнення не тільки всіх засобів виробництва, але і всього селянського майна, а також споживання і побутового обслуговування [21], поставили селянство на межу виживання і призвели до різкого соціального конфлікту.

Необхідність врегулювати продовольчий конфлікт між містом і селом, потреба в забезпеченні мінімальною кількістю ресурсів, процес відтворення людського фактора виробництва змусили владу скоригувати модель соціально-економічних відносин, пов'язану з виробництвом