що намагання вищого керівництва держави без наявності відповідних об' єктивних умов прискорити за допомогою адміністративно-натискних методів знищення особистих господарств і повного переходу селян виключно до праці в громадському секторі, зазнали поразки. Падіння виробництва в особистих господарствах в результаті адміністративного тиску [3.- С.39] в сукупності з низькими темпами розвитку громадських господарств, що не змогли компенсувати втрату частини продукції з ОПГ, призвело в 1958-1965 р. до гальмування розвитку сільськогосподарського виробництва, економічного дисбалансу, зменшення товарних фондів колгоспних ринків, зростання цін на сільськогосподарську продукцію [13.-С.57]. Вперше за повоєнні роки СРСР вимушений був закуповувати хліб за кордоном.
Зростання продовольчих труднощів і поява дефіциту в містах [3.-С.56] призвели до зростання соціальної напруженості як в селі, так і в місті, втрати М. Хрущовим підтримки населення, що стало одним з факторів усунення його від влади. В той же час, значного падіння прибутків сільського населення від ОПГ, їх питомої ваги в сільському господарстві не відбулось - дались взнаки великий запас їх міцності, створений в 1953-1956 рр., вміння селян пристосовуватись до зигзагів державної політики. Скорочення виробництва в ОПГ з лишком компенсувалось за рахунок підвищення цін на ринку.
Нове керівництво, що прийшло до влади після зміщення М. Хрущова, змушене було визнати відсутність об'єктивних умов для зникнення підсобних господарств у найближчому майбутньому, оскільки громадське виробництво не могло за допомогою своїх ресурсів задовольнити потреби колгоспників [3.-С.66]. Жовтневий (1964 р.) [14] і березневий (1965 р.). Пленуми ЦК КПРС в своїх рішеннях відзначили, що ОПГ будуть грати, поки що, велику роль і відмінили обмежувальні норми, що вводились щодо них в 1957-1964 рр.
Таким чином, намагання вищого керівництва держави в 1956-1964 рр. прискорити за допомогою адміністративно-натискних методів процес зникнення особистих господарств і повного переходу селян виключно до ведення громадського господарства без наявності необхідних для цього об'єктивних економічних умов зазнали поразки. Відмова від зваженої сільськогосподарської політики, що проводилась в 1953-1956 рр., мала негативні наслідки для сільського господарства країни.
Джерела та література
Губенко М.П., Ольшевская Г. К. Некоторые проблемы развития сельского хозяйства в годы семилетки // Развитие сельского хозяйства СССР в послевоенные годы (1946 - 1970): Сборник статей. - М., 1972.
Радянська Україна. - 1958. - 16 грудня
Дьячков Г.В. Общественное и личное в колхозах. - М., 1968.
Л ттатт/опиттт! nnviD <0ПЛП1'1І тл/'лї аатголті
Правда. - 1947. - 7 березня
Островский В.Б. Колхозное крестьянство СССР. Политика партии в деревне и ее социально-экономические результаты. - Саратов, 1967.
Талан Е.П. Колгоспи УРСР в період завершення будівництва соціалізму (19511958). - К, 1966.
Правда Украины. - 1958. - 13 февраля
Правда Украины. - 1959. - 4 марта
Колгоспне село. - 1959. - 19 лютого
Радянська Україна. - 1961. - 12 січня
Волков И.М. Трудовой подвиг советского крестьянства в послевоенные годы: Колхозы СССР в 1946-1950 годах. - М., 1972.
Макеенко М. Экономическая роль личного подсобного хозяйства // Вопросы экономики. - 1966. - №10
Колгоспне село. - 1964. - 5 листопад