Таким чином, партійні видання КПУ, СДПУ(О) та СПУ мають певні спільні риси:

повна залежність редакцій від вищого керівництва партії;

заради посилення впливу через друковані мас-медіа ліві та лівоцентристські партії створили потужну мережу регіональних видань;

спроби заснувати молодіжні припартійні видання не мали успіху;

збільшення тиражів видань в залежності від виборчих кампаній.

Останнє в певній мірі і нівелювало значення партійних ЗМІ. Сумарно під час виборчих кампаній лише ці три партій лавиноподібно збільшували наклади власних газет. Багатамільонна ліва преса не лише дезорієнтувала виборця, а й викликала стійку недовіру до партійних ЗМІ. Вони стали асоціюватися з передвиборчими агітками.

Аксіоматично - всяка передвиборча продукція твориться з прицілом на те, що вона потрапить саме до того виборця, який проголосує виключно за конкретну політичну силу. А тому газета повинна бути комфортною в сприйнятті і друкована на рідній мові читача. Для лівих та лівоцентристських партіє це не стало дилемою. Не дивлячись на те, що вони твердять про власну загальнодержавність, в мовному питанні спостерігається стійка приорітетність російської.

Для „Комуніста" це 70% російською і 30% українською мовами. Про те, що це не випадковість, свідчить динаміка росту накладів та частки українського тиражу в ньому [24].

Таблиця наочно ілюструє - немає значення чи то випуск нараховує декілька тисяч примірників, чи мільйони, виборча кампанія чи спокійне „міжсезоння", пропорція зберігається. Це зайвий раз свідчить - керівництво КПУ раз і назавжди вирішило - її виборець російськомовний.

Подібні процеси відбуваються з мовою видання „Товариш". Але різниця є - і полягає вона в тому, що в 2007 р. на відміну від попередніх років частка українського тиражу зростає з 33-36% до 4952% [25]:

З одного боку, як і у попереднього партійного друкованого органу, в виборчу кампанію зберігається майже тотожне співвідношення: 32-33% українського тиражу проти 68-67% російського. З іншого, зміни в 2007 р., на нашу думку, спричинила втрата СПУ не лише частини перших осіб партії (О. Вінський, Ю. Луценко), а й україномовного видання „Сільські вісті". Останнє долучилося до „Народної Самооборони", і, напевно вже, не буде так відверто „піарити" О. Мороза, як то було під час попередніх виборчих кампаній [26]. Втрата тим болючіша, якщо взяти до уваги те, що в спокійні часи між виборами наклад „Сільських вістей" коливався в межах 400 - 500 тис., в період виборів зростав до 1,5 мільйона [27].

Проте більш яскраво електоральні здобутки демонструють есдеки. Директивна вимога - один член партії - одна передплачена газета, та практика соціальної передплати введені одразу після виборів 2002 р. дали наступні результати:

Показово, для даної політичної сили зменшується частка передплатників в західній Україні і збільшується на півдні та сході. Тобто, власним рішенням об'єднані соціал-демократи обмежили географію розповсюдження „Нашої газет +". Даний процес прямо корелюється до динаміки змін кількості членів регіональних парторганізацій і в певній мірі є об' єктивно закономірним:

Таким чином, не лише мова видання, а й географія розповсюдження дає можливість стверджувати, що ліві та лівоцентристські партії впевнені в тому, що їх виборець мешкає на півдні та сході України і є російськомовним.

Тобто, друковні органи лівих та лівоцентристських партій України новітньої доби поруч з традиційними функціями комунікації, виступають в ролі реальних облич партій. Аналіз накладів, мови друку, частоти змін редакторів, мережі та географії дозволяє побачити те, що власне партії не виносять на широкий загал, а саме їхню цілеспрямованість лише в намаганні отримати владу шляхом перемоги на виборах і цілковиту байдужість до проблем виборців в період між виборами.

Джерела та література

Товариш. - 01.04.1992. - № 1.

Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 1992-2005. - К., 2005.

Шевченко П. Національні особливості партійних ЗМІ: що маємо? // Дзеркало тижня. - 2004. - № 29. - 24-30 червня.

Матеріали засідання Політбюро СДПУ(О) від 13 липні 2002 р. - К., 2002.

Резолюція ІІ з'їзду СПУ по звітній доповіді Політради та Контрольної Комісії СПУ // Товариш. - 13 грудня 1992. - № 13.

Статут СДПУ(О). - К., 2003.

Статут СПУ. - К., 2005.

Товариш. - 1995. - № 10. - березень.

Товариш. - 1999. - № 32. - серпень.

Комуніст. - 1996. - № 42. - жовтень.

Комуніст. - 1999. - № 25. - червень.

Комуніст. - 2004. - №№ 67-86. - червень-жовтень.

Комуніст. - 2004. - №№ 88-105. - жовтень-грудень

Комуніст. - 2005. - № 1. - 05 січня.

Комуніст. - 2005. - № 33. - 29 квітня.

Комуніст. - 2005. - № 104-104. - 28 грудня.

Комуніст. - 2006. - № 26. - 24 березня.

Товариш. -2006. - №№ 1-23. - січень-березень.

Товариш. - 2003. - № 45. - листопад

Сайт українських соціалістів «Товариш» // http://tovarish.com.Ua/.db/raw/24443/45_pdf.PDF

Наша газета+. - 2002. - Лютий-березень. - №№ 5-11.

Матеріали засідання Політбюро СДПУ(О) від 25 січня 2005 р. - К., 2005.

Письмо секретарям городских, районных комитетов ЗОО СДПУ(О). Исх. № 447 от 19.05.2006 // Особистий архів автора.

Комуніст. - 2005-2007 рр.

Товариш. - 2006-2007 рр.

Припинити спекуляції навколо політичної реформи // Сільські вісті. - 2004. - 29 січня; Зупинити провокацію з розпалювання антисемітизму // Сільські вісті. - 2004. - 27 лютого; Зупинити мародерів від влади // Сільські вісті. - 2004. - 30 липня; Галичани вірять Олександру Морозу // Сільські вісті. -