Штаб безпосередньо підпорядковувався рейхсмаршалу та Штабу економічного керівництва Ост. У своєму складі Економічний Штаб Ост мав групу керівництва, яка мала координувати усю роботу штабу, та 3 шеф-групи - М, WTa La, які займались, відповідно, військовими питаннями, промисловістю та сільським господарством. Група керівництва складалась з відділів управління та організації, воєнно-економічних повідомлень, ад'ютантури, відділу перекладачів, юридичної консультації та відділу з питань праці, який пізніше було перетворено на окрему групу. Шеф-група М, у свою чергу, розподілялась на 7 відділів - армії, воєнно-морських та воєнно-повітряних сил, відділ управління, транспорту та сполучення, технічний відділ та загальний відділ потреб війська; шеф-група W складалась з відділу промислової, загальної економіки та особливих груп по окремим найважливішим для військової економіки галузей промисловості; шеф-група La - з відділу виробництва та обліку. Кожний відділ поділявся на окремі групи та підгрупи, які відповідали за окремі сфери діяльності відділу [10]. Кожна з цих ланок мали своїх керівників, постійних представників, референтів, зв'язковихз іншими інстанціями [14; 15].

На місцях Економічному Штабу Ост підпорядковувались економічні інспекції (Wirtschaftsinspektion): Норд, Мітте, Зюд, Вестфалія та Гессен. Економічна інспекція Норд повинна була діяти на території Прибалтики та північної Росії, Мітте - на території Білорусі та західних областях Росії, Зюд - на території України та південної Росії, Вестфалія - на території Кавказу. Економічна інспекція Гессен створювалась як допоміжна і її основна група управління знаходилась у Бор- кумі [10]. Персонал цієї інспекції тимчасово вводився у дію в тому разі, якщо не вистачало персоналу економічних інспекцій у нових завойованих територіях, або при переході економічних органів влади у сферу відповідальності цивільної адміністрації [11]. Слід зауважити, що економічна інспекція «Зюд» з липня по вересень 1942 року була перейменована на економічну інспекцію «Б», після цього - на економічну інспекцію «Дон-Донець», і вже з лютого 1943 знову отримала назву економічної інспекції «Зюд», а економічна інспекція «Вестфалія» з липня 1942 року була названа економічною інспекцією «А», далі, з вересня цього ж року, - економічна інспекція «Кавказ» [13, с.44,52]. З метою полегшення керування економікою окупованих територій, економічні інспекції створювались з такою ж самою структурою, як і Економічний Штаб Ост. Тобто, до складу кожної економічної інспекції входили група керівництва, шеф-група La з двома відділами, W3 трьома відділами та особливими командами, та М з сьома відділами. Пізніше за участі персоналу інспекцій тилових районів груп армії було створено ще 2 економічні інспекції для Рейхскомісаріатів, які входили до їх складу [10].

Економічні інспекції були до певної міри філіями управління чотирьохрічного плану і мали виконувати завдання різних міністерств та Рейхсбанку [8, с. 146]. Вони отримали наступні повноваження: визначати наявність і стан складів, промислових та сільськогосподарських підприємств; забезпечувати першочергову охорону важливих господарських об'єктів; проводити якнайшвидшу відбудову і запуск промислових, транспортних і комунальних підприємств, що безпосередньо мали сприяти виконанню бойових операцій і постачанню армії; забезпечувати збір врожаю і проведенню невідкладних сільськогосподарських робіт; складати економічні характеристики окупованого району. Інспекції отримували право надавати спеціальні розпорядження до головнокомандування армії для забезпечення виконання економічних завдань [11]. При цьому інспектор був одночасно й особистим радником командуючого відповідної групи військ в економічних питаннях [16]. Обов'язком інспекції була організація введення у дію економічних команд та філій, визначення територіальних меж їх діяльності та прийняття рішень, на яких підприємствах або групах підприємств повинно бути відновлена робота [13, с.33-34].

Наступною складовою Економічного Штабу Ост були економічні команди (Wirtschaftskommando), групи IV економіки при польових комендатурах (IV

Wirtschaftsfeldkommandatur) та їх філії (Aienstellen). Вони обслуговували підприємства, групи підприємств або території, на яких була покладена головна робота по управлінню. У зв'язку з безпосередньою діяльністю команд на найважливіших економічних об'єктах до їхнього складу, при збереженні загальної структури економічної організації (тобто поділу на групи керування, М, W та La), входили також групи IV економіки при польових комендатурах з правом видання спеціальних директив, філії та особлива група «ліс та дерево» [10; 14]. Нові структурні підрозділи для економічних команд створювали необхідні умови для практичного виконання поставлених завдань, в першу чергу збереженню та постачанню до Рейху знайдених запасів сировини [11]. Економічні команди та групи IV економіки при польових комендатурах фактично були підпорядковані керівництву армії, проте спеціальні вказівки вони отримували від Економічного Штабу Ост та економічних інспекцій [8, с.144].

27 липня 1941 року Економічному Штабу Ост та усім його підрозділам рейхсмаршалом Г. Герін- гом, на підставі наказу А. Гітлера про економіку у нових окупованих східних областях від 29 червня цього ж року, було надано нове розпорядження про першочергові дії усіх економічних інстанцій. Головна увага зверталась на те, що метою економічного керівництва в окупованих східних районах є не якнайскоріше приведення у порядок усіх галузей економіки, а розбудова спочатку головних