(наприклад, економічні команди «Київ», «Дніпропетровськ» та інші) також переходили у підпорядкування цивільної адміністрації, інші економічні інстанції передавали частину свого персоналу для новостворених цивільних економічних органів влади [22, арк. 9-10]. Так, наприклад, з 1 вересня 1941 економічна інспекція Зюд передала управління економікою відповідних областей до рейхскомісаріату Україна, а економічна команда Торн перейшла під управління новоствореної економічній інспекції «Україна». Персонал з економічної інспекції Зюд в області рейхскомісаріату Україна вступав в цю економічну команду. При цьому у службових відношеннях між економічними інспекціями, командами та групами IV економіки при польових комендатурах змін не відбувалось. У питаннях по озброєнню, розвідці, заготовці та постачанні сировинних запасів економічна інспекція Україна підпорядковувалась шефу Економічного Штабу Ост [10].
Як відомо, для загального керівництва східними окупованими областями 17 липня 1941 року було створено міністерство у справах окупованих територій на Сході (Ostministerium), яке очолив А. Розенберг. У своєму складі цей орган мав 3 головних відділи - політика, управління та економіка. Головний відділ по економіці розподілявся на головні групи по економічній співпраці та по харчовому утриманню та сільському господарству. До головної групи по економічній співпраці входило 6 відділів: промисловість, робоча сила, цінові та транспортні справи та лісове господарство (останнє пізніше було перетворено на окрему головну групу). Головна група по харчовому утриманню та сільському господарству мала 4 групи - аграрної політики, відділ продукції, обліку та контролю, відділ управління [4, с.97]. У зв'язку з тим, що штаб повинен був передавати економічне управління на територіях, що опинялись у глибокому тилу, до цивільних економічних органів, а також через те, що міністерство та штаб мали фактично однакові завдання в економічній сфері окупованого Сходу, ключові посади як в Економічному Штабі Ост, так і в міністерстві у справах окупованої території Сходу займали одні й ті ж самі люди: на чолі головної групи по економічній співпраці стояв доктор Г. Шльотерер, який у той же ж самий час був керівником шеф-групи W в штабі, а Ріке одночасно очолював головну групу по харчовому утриманню та сільському господарству в міністерстві у справах окупованих територій Сходу та шеф-групу La в Економічному Штабі Ост [4; 15]. Це давало змогу полегшити співпрацю та координацію дій між формально різними економічними органами влади та запобігти плутанини у діяльності різних структур в одній й тій ж самі сфері економіки в окупованих районах.
Таким чином, економічна експлуатація окупованої території Радянського Союзу, що тимчасово чи постійно знаходились під управлінням Вермахту, здійснювалась через чітку систему німецьких воєнно-економічних окупаційних органів влади на чолі з Економічним Штабом Ост. Він мав розгалужену структуру, що створювало сприятливі умови для виконання ним поставлених Третім Рейхом завдань. Штаб та його підрозділи охоплювали усі сфери економічної діяльності на окупованій території Сходу, що давало змогу німецькому економічному апарату найбільш повно експлуатувати захоплені області СРСР. При цьому Економічний Штаб Ост не тільки виконував розпорядження, надіслані з Берліну, але й сам мав право розробляти конкретні директиви, видавати накази та розпорядження, що мало значно підвищити продуктивність діяльності цього органу влади. На нього були покладені функції безпосередньої реалізації економічних завдань в окупованій частині Радянського Союзу, в тому числі в Україні. Протягом усієї війні він був важливою частиною загальної військово- економічної організації Ост.
Джерела та література
Ветров І. Г. Економічна експансія третього рейху в Україні 1941-1944 pp. - К., 2000.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
Brehmer, Gunter. Grundzuge der staatlichen Lenkung der Industrieproduktion in der deutschen Kriegswirtschaft von 1939 bis 1945: unter besonderer Berucksichtigung der Verhaltnisse in der elektrotechnischen Industrie. -1968.
Dallin A. Deutsche Herrschaft in Russland 1941-1945. - Dusseldorf: Droste Verlag, 1958.
Eichholtz, Dietrich. Krieg und Wirtschaft: Studien zur deutschen Wirtschaflsgeschichte 1939 - 1945 / hrsg. von - Berlin: Metropol, 1999.
Werpup, Josef. Ziele und Praxis der deutschen Kriegswirtschaft in der Sowjetunion: 1941 bis 1944; dargestellt an einzelnen Industriezweigen. - 1992.
Скоробогатов А. В. Харків у часи німецької окупації (1941-1943). - Харків, 2004.
Gerlach Ch. Kalkulierte Morde: Die deutsche Wirtschafts- und Vernichtungspolitik in Weiftrussland 1941 bis 1944.-Hamburg, 2000.
Преступные цепи - преступные средства. Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.). - М., 1985.
Bundesarchiv/Militararchiv (далі: ВА/МА) RW 31/11.
ВА/МА RW 31/89.
Schustereit Н. Planung und Aufbau der Wirtschaftsorganisation Ost vor dem Russlandfeldzug - Unternehmen "Barbarossa" 1940/41 //Vierteljahersschicht fur Sozial- und Wirtschaflsgeschichte, 70 Band, Heft 1, Wiesbaden, 1983. - S. 50-70.
Die deutsche Wirtshaftspolitik in den besetzten sowjetischen Gebieten 1941-1943: der Abschlussbericht des Wirtschaftsstabes Ost und Aufzeichnungen eines Angehorigen des Wirtschaftskommandos Kiew / hrgs. und eingeleited von Rolf-Dieter Muller. - Boppard am Rhein, Boldt, 1991.
BA/MARW 31/1013.
BA/MARW31/971.
BA/MARW31/12.
BA/MARW31/14.
BA/MA RW 31/47.
BA/MA RW 31/48.
BA/MARW31/51.
BA/MA RW 31/50.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф.3206. - Оп. 1. - Спр. 83