інтенсивного трудового господарства, для чого вносяться корективи до вже існуючого ладу на теренах України [10, с.336]. Продовжуючи цю думку, автор наголосив, що «поставиться за- садничо й практично вороже до соціяльно-економічної павперизації села» [10, с.337]. Взагалі вся аграрна політика держави, згідно з позицією українських націоналістів, має «бути спрямована не на зниження земельних норм, а лише на підвищення їх до рівня міцного середняцького селянського господарства» [10, с.337]. Така мета дозволила б розвивати виробничі сили агарного сектору, активно впроваджувати інтенсифікацію та збільшувати добробут селян, що, безсумнівно, мало б відобразитись і на політичних настроях населення .Також у Сціборського було чітке розуміння, що посилена індустріалізація дає можливість досягнення товарного рівня господарств - а значить експортного потенціалу держави
Одним із головних питань, які слід вирішити, організовуючи сільське життя, стало питання щодо переселення людських надлишків села в індустріальні райони України, які за словами Сціборського мали б знаходитися на південному сході держави [10, с.337]. Окремо автор наголосив у статті на тому, що націоналістична аграрна політика має супроводжуватися поміркованим протекціоністським захистом продукції села та протекцією сільського кооперативного будівництва в усіх його формах [10, с.337] Тобто збільшення розмірів господарств передбачалося для покращення умов індустріалізаціп. Також очевидним є прагнення націоналістів розвинути справжню кооперацію, а не фіктивну,як це робилося у більшовиків.
Важливою проблемою, яка розроблялася М.Сціборським у контексті агарного питання, стала проблема інституту приватної земельної власності. Українські націоналісти вважали, що саме від її вирішення залежить побудова здорових стосунків між окремим селянином і державою. Таким чином, тільки ініціативність та приватна власність селянина-середняка у поєднанні із державною підтримкою здатні дати позитивні результати. Автор стверджує, що така форма ведення господарства не є випадковою, адже, передусім, її специфіка полягає в психології українського селянина- індивідуаліста. Ця думка підтверджується і в подальших розробках економіста, зокрема в монографії «Аграрна політика України»: «в особі українського селянина маємо особливо яскравий вияв хліборобського індівідуалізму та приватно власницьких тенденцій [...] Натомість в Московщині общинна форма землеволодіння зявляється домінуючою. Ці вияви не є випадкового характеру. Вони викликалися продукційними та природними умовами, які вплинули на ріжницю психологій московсь- кого та українського селянина» [1, арк.45]. Подібні висновки, що підтверджують думку М.Сціборського, можна знайти і в сучасних дослідженнях, зокрема в монографії Донченко О., Ро- маненко Ю. «Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсяк- дення)» [3]. Так, у роботі зазначається, що спільне землеволодіння цілком прийнятне на території Росії, але воно не може бути ефективним для України: українець завжди проявляє більше індивідуальності, аніж росіянин, що відображується і на методах ведення господарства [3, с.334]. Спираючись на таку характерну рису українського менталітету, М.Сціборський віддавав перевагу приватній ініціативі, але паралельно відмічав, що держава, маючи достатньо інструментів, мусила б контролювати процеси вільного обороту землі [10, с.338]. Більш детально це питання автор розкрив у іншій своїй статті «Проблеми господарської власности» [12]. Сутність націоналістичного або за власним формулюванням Сціборського «націократичного» ставлення полягає в поміркованому підході до інституту приватної власності: автор заперечував теорії, які розглядали її як «священну» і «вічну» [12, с.4]. Виходячи з того, що кожній людині притаманні як індивідуальні «початки» так і «суспільни- цькі», здоровий соціально-економічний глузд, націоналістичний підхід полягав у налагодженні гармонії між цими двома «початками». Микола Сціборський виступив противником абсолютизації приватної власності, вважаючи, що умови і досвід диктують свої правила - інколи доречніше брати під контроль певні промислові організації шляхом їх націоналізації або муніципалізації, аніж залишати у приватній власності. Таким чином, економіст окреслив позицію націоналістичної економічної платформи як «золоту середину». Це випливає з подвійної критики ним з одного боку теорії класичної економічної школи (за характерну для неї абсолютизацію приватної власності), з іншого - соціалістичних тенденцій, які зовсім нехтують приватною власністю і спираються на колективістські принципи. Такий підхід не був виключенням і для відносин в агарному секторі: «Приватна чи усуспільнена господарська власность сама по собі ще не є ознакою абсолютного добра чи зла. Це є тільки релятивні форми, яких зміст опреділюється пристосованістю до вимог часу, обставин і місця» [12, с.5].
Економіст наполягав на тому, що жодна соціальна чи економічна система не може бути запроваджена силою, адже мусить мати певні органічні передумови. У складній політичній ситуації, яка склалася в Європі напередодні Другої світової, коли домінували тоталітарні режими, М.Сціборський вважав, що більш адекватним часу для самостійної України було б «усуспільнення» власності, бо вона в більшості випадків належали іноземцям. Проте цей процес мав би відбуватись лише там, де виробництво піддається узагальненню, типізації та стандартизації, де значення індивідуальності у праці не є вирішальним. Загальна користь «усуспільнення» полягає в тому, що таким чином держава позбувається некорисної залежності від приватного капіталу, особливо іноземного. З іншого боку, автор наголосив, що існують і такі сфери виробництва, які ні в якому разі не можна націоналізо- вувати, бо це призведе до поступового краху всієї системи господарства. В сфері сільського господарства приватна власність може бути тільки корисною: «Творчість і особиста заінтересованість працівника-хлібороба, є тут вирішальними чинниками виробництва та його наслідків» [12, с.7].
Фундаментальною роботою Миколи Сціборського, що передувала публікації «Націократії», стала монографія «Аграрна політика України» [1].