У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


спосіб окреслює східну політику Берліна: "Мусимо особливо наголосити на тому, що ми аж ніяк не опираємось ідеї воз'єднання теренів, які раніш належали до Росії. Дні німецької політики підтримки нових незалежних держав остаточно минули" [6.- C.158]. Така однозначна констатація необхідності зміни зовнішньополітичного курсу виглядає абсолютно слушною і виправданою. Адже укладення Версальського договору остаточно позбавило Німеччину можливості маневру в українських справах. Проте українська дипломатія до останньої хвилини намагалась зреалізувати ті потенції, які містили в собі українсько-німецькі контакти. Так, 7 липня 1919 р. перший секретар українського представництва в Берліні Косий в такий спосіб окреслив українське бачення перспектив українсько-німецької кооперації: "З українського погляду варто було б привітати відхилення Німеччиною підписання мирного договору. Тоді Німеччина, незважаючи на протести генерала Нудана, могла б озброїти 100 тисяч українських військовополонених, що перебувають тут і відправити їх в Україну. Окрім того, Німеччина могла б зі свого боку розпочати боротьбу з Польщею й зв'язати в такий спосіб головні польські сили" [4.-C.245]. Українська дипломатія вочевидь намагалася врятувати становище, в якому опинилася внаслідок несприятливого для себе розвитку подій на Версальській мирній конференції. Але Берлін також був неспроможний зарадити українським проблемам. Унтерстатссекретар зовнішніх справ Ганіель дав 12 липня 1919 р. відповідь на запит німецького посла в Відні відносно українських справ: "Прошу повідомити українського посланника про наступне: Відновленя договору (мається на увазі підписаний 9 лютого 1918 р. у Бересті мирного договору між Німеччиною, Австро- Угорщиною, Болгарією, Туреччиною та Україною мирний договір) з українським урядом виглядає, на жаль, нездійсненним, оскільки німецький уряд у відповідності до статті 117 мирного договору (Версальського) зобов'язалася у випадку з Україною визнати всі домовленості союзних та асоційованих країн, а останні дотепер ще не визнали України" [6.-C.163]. Версальський договір, таким чином, у вельми виразний спосіб унаявнив брак спроможності Німеччини проводити самостійну українську політику. Засаднича підлеглість Берліна колишнім супротивникам у війні в питаннях зовнішньої політики й параліч власної зовнішньополітичної ініціативи на українському напрямку призвели до того, що Берлін до кінця 1919 р. згорнув свою українську політику й заходився розробляти нову східноєвропейську концепцію, яка виходила з повоєнних реалій й місця в якій Україні вже не знаходилось.

Джерела та література

Дугин А. Основы геополитики. - М., 1997.

Hornykiewicz T. Erreignisse in der Ukraine 1914-1922 und deren Bedeutung und historische Hintergruende. - Philadelphia: Ferdinant Berger, Printing house Horn, 19661968. - Т. 4.

Borowsky P. Deutsche Ukrainepolitik 1918. - Luebeck und Hamburg: Matthiesen Verlag, 1970.

Grupp P.Deutsche Aussenpolitik im Schatten von Versailles. - Paderborn, 1988.

Akten zur deutschen Aussenpolitik. - Goettingen, 1984. - Т.1.

Akten zur deutschen Aussenpolitik. - Goettingen, 1984. - Т.2.

Сторінки: 1 2 3 4 5