Ради 1875 р., то її дія розповсюджувалася лише на губернії Західного краю, а для Таврійськї губернії не є чинною. Як головне в сенатській постанові зазначалося, що відсутність у Великому Токмаку міського та міщанського управлінь «. само по себе не представляет достаточных оснований к признанию или непризнанию этого поселения местечком. Решающее в сем отношении значение имеет указ Правительствующего Сената 26 августа 1861 года, в силу коего казенное селение Большой Токмак переименовано было в местечко». Керуючись викладеною аргументацією, Сенат прийняв постанову про відсутність підстав щодо задоволення скарги селян Ярового та Нечипаренка. 12 лютого 1901 р. ця скарга додатково розглядалася Державною Радою, яка, в основному, погодилася з рішенням Сенату і ухвалила рішення залишити скаргу селян містечка Великого Токмаку без задоволення. В подальшому посилання на цю справу використовувалося Сенатом при розгляді схожих справ в порядку судового прецеденту [6, с.270 -271].
Не викликає сумніву, що сама поява скарги була, з одного боку, своєрідним проявом конкуренції, що мала місце в містечку у зв'язку зі зростанням кількості й активності єврейського населення; з іншого боку, це було свідченням динамічного зростання і впливу єврейської громади. що не могло не викликати роздратування серед певної частини консервативного містечкового населення. Про кількість та активність єврейської громади свідчать дані, що наводила петербурзька газета «Восход» в 1901 р.
Зокрема, йшлося про те, що єврейська громада містечка на той час складала понад 700 сімей, частина з яких проживали тут у другому і навіть у третьому поколіннях. Далі зазначалося: «На 700 семейств имеется одно казенное училище, десять хедеров, общественный хедер «Талмуд-Тора», частное женское училище с женской при нем субботней школой». В цих закладах навчалися 365 учнів-євреїв, крім того в земській школі навчалися 2 хлопчика та 20 дівчат з числа євреїв [7, с.22]. Наведена статистика свідчить про те, що єврейські навчальні заклади складали більшість серед навчальних закладів у містечку, що було типовим для міст та містечок «смуги осілості». Крім того, всі перелічені заклади утримувалися майже повністю за кошти єврейської громади або батьків учнів. Наявність у них таких коштів свідчить про значну інтеграцію єврейського елементу в економічне життя містечка.
Все викладене приводить нас до висновку, що активне зростання єврейської громади Великого Токмаку з часу набуття ним статусу містечка поступово сприяло динамізації соціально економічного життя населеного пункту і посилення конкуренції з основним українським населенням. Це викликало з боку останнього спробу обмежити права євреїв, використовуючи методи антиєврейської урядової політики. Разом з цим, історія розгляду питання про статус Великого Токмаку в урядовому Сенаті свідчить, що юридично-судова казуїстика і відсутність чіткої систематизації та субординації нормативних актів в російському законодавстві ХІХ - початку ХХ ст. іноді могли спрацьовувати і на користь єврейському населенню, хоча це і відбувалося всупереч загальній політиці російського царату в єврейському питанні.
Перспективними для подальшого дослідження можна вважати питання щодо місця і ролі містечок в соціально-економічному розвитку українських земель протягом ХІХ - початку ХХ ст., що ставить на прядок денний пошук та введення в науковий обіг нових джерел як архівно- документального, так і наративного характеру. Недостатньо з'ясованим лишається і питання про те як зміна статусу населеного пункту (перетворення поселення на містечко) відбивалася на правовому та економічному становищі його мешканців. одним з найбільш цікавих завдань є дослідження різних аспектів життєдіяльності українського містечкового єврейства як феноменального явища в вітчизняній та загальноєврейській історії.
Джерела та література
Хонигсман Я. Евреи Городка: их история и уничтожение // Запорожские еврейские чтения. - Вып 4. - Запорожье, 2000; Шайкин И. По обе стороны Днепра (история еврейского населения Берислава и Каховки) // Запорожские еврейские чтения. - Вып 2. - Запорожье, 1998; Погребінська І.М. Правове та економічне становище євреїв в Україні // Український історичний журнал. - 1996. - № 4.
Історія міст і сіл УРСР. Запорізька область. - К., 1970.
Кузьменко Н., Чернолуцкий В. Популярные очерки истории Александровска. - Т. 1: Рождение города (1770 - 1820). - Запорожье, 1997.
Батман. Описание селения Токмака в Таврической губернии // Журнал Министерства государственных имуществ. - М., 1848. - Отд. III.
Безаров А. К вопросу о причинах пересмотра правительственной идеологии в еврейском вопросе в 1881 - 1882 гг. // Материалы Девятой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. - М., 2002. - Ч. 1.
Разъяснения первого общего собрания Правительствующего Сената и Государственного Совета по делам земским, городским, о крестьянах, о службе гражданской, о евреях и других, бывших на рассмотрении консультации при Министерстве юстиции учрежденной за время с 1. января 1894 г. по июнь 1901 г. / Сост А. Нолькен. - СПб., 1901.