Значних успіхів досягли дніпробудівці в розвитку освіти. На будівництві існувала мережа загальноосвітніх шкіл, шкіл з ліквідації неписьменності, школи з підвищення кваліфікації тощо. У 1929 р. на Дніпробуді, на базі робітничо-заводської семирічки, було відкрито першу в окрузі десятирічку [12.-Ф.Р-785.-Оп.1.-Спр.979.-Арк.36].

На Дніпрельстані був створений перший в СРСР ВТУЗ на виробництві - політехнічний інститут. 12 грудня 1929 р. почалося навчання на 4-х місячних курсах підготовчого факультету. В інституті передбачалося навчання на п'яти факультетах: електротехнічному, будівельному, металургійному, хімічному та підготовчому. Студенти інституту повинні були поєднувати навчання з роботою на виробництві. В перший рік існування планувалося навчати 400-500 чоловік (100 - на основних факультетах і 300-400 - на підготовчому). Завершувалися будівельні роботи на спорудженні навчального корпусу. За декілька тижнів у приймальну комісію було прийнято понад 1,2 тис. заяв про бажання навчатися в інституті [43]. 1 березня 1930 року відбулося урочисте відкриття інституту.

З другої половини 20-х років спостерігається пожвавлення літературного життя. На підприємствах, будівельних майданчиках виникають літературні гуртки та об'єднання. У 1928 році запорізькі початківці почали випускати рукописний збірник "Літаль" (літературний альманах - В.Т.). Найбільш дійовою та багочисленною була літературна група при багатотиражній газеті "Пролетар Дніпробуду". Звідси вийшли такі відомі письменники, як Микола Нагнибіда та Яків Баш. Тоді вони працювали на будівництві Дніпрогесу і робили перші кроки в літературі. З Запоріжжя, з дніпробудівської літератури вийшов Микола Нагнибіда. Після приїзду до міста навчався у 2-й трудовій школі, потім будівництво цехів "Запоріжсталі" та Дніпрогесу. Тоді ж почав писати. Протягом 30-х років вийшли збірки "Дніпровська весна", "Дніпроград", в яких відтворюється будівництво першої гідроелектростанції на Дніпрі.

Будівництво Запорізького індустріального комплексу привертало увагу значної кількості видатних прозаїків, поетів та художників сучасності. В середині 1928 року Дніпробуд відвідав Максим Горький, збирав матеріал для майбутньої книги "Енергія" професійний літератор Федір Гладков.

Ряд жанрових картин, присвячених будівельникам Дніпрогесу, створив учень Іллі Рєпіна, видатний художник, перший президент Академії мистецтв СРСР Ісаак Бродський. Свої перші етюди він вчився писати на березі Азовського моря. Відвідавши будівництво Дніпровської гідроелектростанції у 1930 р. митець, був вражений пейзажами нічної будови, роботою в котлованах при світлі прожекторів, потужним силуетом греблі.

Дніпрогес став провідною темою і в творчості художника Олексія Шовкуненка. Саме йому завдячує українське мистецтво виникненням і розвитком в 20-30-ті роки індустріального краєвиду, одного із різновидів пейзажного жанру. Три літа провів він на Дніпробуді, написав понад сімдесят акварелей. Дніпробудівська тематика знайшла своє місце і в творчості К. Трохименка, О. Кравченка, К. Богаєвського.

Отже, реальний стан побутових умов робітників об'єднаного Дніпровського будівництва не завжди відповідав необхідним потребам. Головна частина коштів залучалася в промисловість, а побут був віднесений на другий план.

Джерела та література

Епштейн А.І. Робітники України в боротьбі за створення матеріально-технічної бази соціалізму (1928-1932 рр.). - Харків, 1968.

Чумаченко В.П. Общественно-политическая деятельность рабочего класса Украины в период строительства социализма в СССР (1926-1937 гг.): Пособие по спецкурсу. - Днепропетровск, 1973. - Ч. І.

Кравченко П.М. Соціально-побутові умови на індустріальних новобудовах України (20-30-ті рр. ХХ ст.). - Вінниця, 1997.

В Запорожском комитете содействия Днепрострою // Красное Запорожье. -1926. - 16 декабря.

Жилищное дело // Днепрострой. - 1929. - Апрель.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Вісті ВУЦВК. - 1927. - 21 серпня.

Шнеер Д. Охрана труда на Днепрострое // Вопросы труда. - 1927. - № 12.

Гладков Федор. Письма о Днепрострое. Очерки. - М., 1931.

Жилищный вопрос // Хроника Днепростроя. - 1930. - № 1.

Нездоровые явления на Днепрострое. Беседа с главным инженером т. Винтером // Красное Запорожье. - 1928. - 21 февраля.

Державний архів Запорізької області.

Житловому, соціально-побутовому будівництву на Дніпрокомбінаті - більшовицькі темпи // Червоне Запоріжжя. - 1932. - 3 липня.

Квартири - кращим ударникам // Червоне Запоріжжя. - 1932. - 3 жовтня.

К вопросу о затоплении Старого Кичкаса // Хроника Днепростроя. - 1930. - № 8; Снос Старого Кичкаса // Там само. - 1931. - № 12.

Ткаченко В.Г. Будівництво "Великого Запоріжжя" в 20-30-ті роки ХХ століття // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 2003. - Вип. XVI.

Шнеер Д. Охрана труда на Днепрострое // Вопросы труда. - 1927. - № 12.

Секрет артельной кухарки // Красное Запорожье. - 1929. - 24 февраля.

Марзеев А. Старый и новый быт// Путь к здоровью. - 1928. - № 5.

Аггеев П. Организация рабочего питания на Днепрострое // Днепрострой.- 1930. - № 2.

Спеціальний с-г комбінат для робітників Дніпробуду // Червоне Запоріжжя. - 1930. - 25 жовтня.

Общественное питание на Днепрострое // Хроника Днепростроя. - 1931. - № 19.

К реорганизации рабочего снабжения и питания на Объединенном Днепровс-ком Строительстве // Хроника Днепростроя. - 1933. - № 31-32.

Медпомощь рабочим Днепростроя // Красное Запорожье. - 1926. - 24 декабря; Малярія в районі Дніпрельстану // Вісті. - 1928. - 15 березня.

Шнеер Д. Охрана труда на Днепрострое // Вопросы труда. - 1927. - № 12.

Санитарно-эпидемическое состояние Днепростроя // Хроника Днепростроя. - 1931. - № 17.

К борьбе с брюшнотифозными заболеваниями на Днепрострое // Хроника