У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


за рахунок центральних фондів і мобілізації внутрішніх ресурсів, установити на центральному радіовузлі 500-ватний підсилювач, на Дніпрогесі провести капітальний ремонт 20-ватного радіовузла і 30-ватного Хортицького радіовузла, підтримувати в робочому стані 50 ефірних установок у колгоспах району [18, с. 4].

На початку 1936 р. постановою Всесоюзного комітету по радіофікації та радіомовленню при Раді народних комісарів РСР було виділено 210 найбільших радіовузлів країни для безпосереднього централізованого постачання радіоапаратурою, музичними інструментами, платівками, літературою та іншими предметами. У цей перелік потрапили Запорізька та Мелітопольська радіостанції. [19, с. 2-4].

У цьому ж році відбувся І радянський радіофестиваль, у ході якого проводились роботи з радіофікації міст і сіл, підготовка художніх і музичних програм, між населеними пунктами здійснювалися радіоперекликання. За активну участь у цьому фестивалі уповноважений Дніпропетровського радіокомітету по Запорізькому регіону Є. П. Мельников був нагороджений радіоприймачем [20, с. 3].

Політизований характер носили радіопередачі в період підготовки або проведення масових політичних акцій у країні. З розгортанням масового стаханівського руху в країні в ефірі набули поширення радіомітинги, радіосемінари по обміну стаханівським досвідом тощо. На заводах «Комунар» та «Запоріжсталь» орденоносці і стахановці в своїх виступах і лекціях охоплювали велике коло питань впровадження нових методів роботи на виробництві. За І і ІІ квартали 1936 р. в ефірі виступили 82 і 107 представників промислових підприємств Запоріжжя [21, с. 17]. У переддень виборів до Верховної ради в 1938 р. мікрофон Запорізького радіовузла був наданий робітникам, інтелігенції, студентам, молодим виборцям. Низку передач було присвячено кандидатам у депутати [22, с. 22-25].

Для обслуговування сільських радіопередавачів і радіопересувних установок працівниками Дніпросільелектро була організована пересувна авторадіо-рембаза. Автомобіль був обладнаний установкою з гучномовцем, ремонтно-монтажним устаткуванням, комплектом необхідних ламп, радіоживленням та значною кількістю технічної літератури. Маршрутом рембази була охоплена більшість районів Запорізького краю [23, с. 25-26].

На початку 1939 р., у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи, Запорізька область виділяється з Дніпропетровської. Перед керівництвом постала проблема створення обласного управління народного комісаріату зв'язку. В кінці року було розроблено «Положення про обласне управління НК зв'язку». Відповідно до цього документа на обласний орган покладалося завдання керівництва на території області усіма видами зв'язку загального користування (поштою, телефоном, телеграфом і радіо), радіофікацією, поширенням і експедицією друку, експлуатацією усіх видів електрозв'язку і радіомовлення та ряд інших питань, пов' язаних із нормальним функціонуванням різних видів зв'язку. У положенні також розроблялася структура обласного керівництва. В обласному управлінні створювалися декілька управлінь, відділів та груп - група управління кадрами; відділ поштового зв'язку; телеграфно-телефонний відділ з групами внутрішньо-районного телефонного зв'язку та міських телефонних станцій; відділ радіомовлення і радіофікації та ряд інші відділів і груп, необхідних для нормального функціонування обласних засобів зв'язку [24, арк. 1-8].

На 1 січня 1941 р. Запорізьке обласне управління народного комісаріату зв'язку нараховувало 27 підприємств пошти, 4,5 тис. телефонних абонентів міської телефонної мережі, 29 радіотрансляційних вузлів, які обслуговували 38 907 радіоточок [25, арк. 1].

Отже, підбиваючи підсумки, слід зазначити, що засоби комунікації - пошта, телефон, телеграф, а також радіомовлення - незважаючи на технічні ускладнення, відсутність кваліфікованих спеціалістів тощо, у міжвоєнний період відігравали значну роль у побуті населення Запорізького краю.

Джерела та література

Державний архів Запорізької області (далі - ДАЗО). - Ф. Р-2030. - Оп. 2. - Спр. 46. - Арк. 186.

ДАЗО. - Ф.Р-321. - Оп. 2. - Спр. 7.

ДАЗО. - Ф.Р-2. - Оп. 1. - Спр. 159.

ДАЗО. - Ф.Р-2. - Оп. 1. - Спр. 152.

ДАЗО. - Ф.Р-826. - Оп. 1. - Спр. 7.

ДАЗО. - Ф.Р-2. - Оп. 1. - Спр. 364.

ДАЗО. - Ф.Р-321. - Оп. 2. - Спр. 276.

ДАЗО. - Ф.Р-2. - Оп. 1. - Спр. 363.

ДАЗО. - Ф.Р-2. - Оп. 1. - Спр. 362.

ДАЗО. - Ф.Р-1. - Оп. 1. - Спр. 397.

ДАЗО. - Ф.Р-3989. - Оп. 1. - Спр. 66.

ДАЗО. - Ф.Р-3989. - Оп. 1. - Спр. 3.

ДАЗО. - Ф.Р-3989. - Оп. 1. - Спр. 1.

ДАЗО. - Ф.Р-3989. - Оп. 1. - Спр. 13.

ДАЗО. - Ф.Р-321. - Оп. 2. - Спр. 3.

ДАЗО. - Ф.Р-3989. - Оп. 1. - Спр. 21.

Работник связи. - 1934. - № 23.

Работник связи. - 1934. - № 10.

Работник радио. - 1936. - № 2.

Работник радио. - 1936. - № 6.

Работник радио. - 1936. - № 9.

Работник радио. - 1938. - № 2.

Работник радио. - 1938. - № 13.

ДАЗО. - Ф.Р-2136. - Оп. 2. - Спр. 3.

ДАЗО. - Ф.Р-2136. - Оп. 2. - Спр. 25


Сторінки: 1 2 3 4 5