По-третє, не зважаючи на деякі заходи, які вживались з боку державних відомств, в першу чергу Міністерства державного майна, для забезпечення училищ приміщеннями та навчальними посібниками, в парафіях відчувався значний брак як перших, так і останніх.

По-четверте, зайнятість духовенства, переобтяженість його обов'язками залишали мало часу на проведення занять у парафіяльних училищах навіть з урахуванням тієї системи заходів, яка була запроваджена іменними указами по наданню пільг вчителям парафіяльних училищ. Не сприяла заохоченню духовенства до освітньої діяльності і ситуація, коли при малій кількості учнів і нефіксованій оплаті вчителі отримували винагороду за працю в дуже незначному розмірі. Додамо сюди ж, що в деяких населених пунктах священикам взагалі доводилось викладати безоплатно.

По-п'яте, залишав бажати кращого як загальноосвітній рівень самих вчителів, так і рівень їхньої підготовки безпосередньо до викладацької діяльності. В переважній більшості випадків всі предмети викладались однією людиною. Якщо ж вчителю і допомагав помічник, то останній часто не мав закінченої освіти. Викладачі рідко мали педагогічну підготовку.

По-шосте, парафіяни далеко не завжди розуміли необхідність отримання їхніми дітьми освіти в училищах. Зокрема, громада жодного з шести адміралтейських поселень Херсонської губернії не погодилась в 1839 р. на влаштування парафіяльного училища, мотивуючи свої відмови тим, що набагато корисніше залучати дітей до випасу худоби, польових робіт і догляду за господарством, тоді як навчання є марним і лише потребує значних витрат часу та грошей [12.-Оп.1.-Спр.34.-Арк.5,11,17,23-23зв.,25,27]. Зазначимо, що перелічені вище недоліки початкової освіти збереглися і в 60-х рр. та відмічались самими духовними особами, про що свідчать відгуки, які надходили з єпархій, і не лише південноукраїнських, до Петербурга [13.- С.158-161]. Перспективи подальших досліджень із розглянутої тематики полягають у створенні узагальнюючої праці з історії православної церкви на півдні України останньої чверті ХУІІІ- середини ХІХ ст.

Джерела та література

Mc Clelland James C. Autocrats and Academics. Education, Culture and Society in Tsarist Russia. — Chicago; London, 1979.

Благовидов Ф. Деятельность русскаго духовенства в отношении к народному образованию в царствование императора Александра ІІ. — Казань, 1891.

Freeze Gregory L. The Parish Clergy in Nineteenth Century Russia. Crisis, Reform, Counter-Reform. - Princeton, 1983.

Римский С.В. Православная церковь и государство в XIX веке. Донская епархия: от прошлого к настоящему. — Ростов на Дону, 1998.

Ляликов Ф. Исторический и статистический взгляд на успехи умственнаго образования в Новороссийском крае // Записки Одесского общества Истории и Древностей.- Одесса, 1848. - Т. ІІ. — Отд. І.

Грахов Я., Веребрюсов С. Краткий историко-статистический обзор Екатеринославской гимназии и подчиненных ей учебных заведений. — Одесса, 1856.

Полное Собрание законов Российской империи (ПСЗРИ). — СПб., 1830. - Собр. I. — Т. XXVIII.

ПСЗРИ. — СПб., 1830. — Собр. II. — T. III.

ПСЗРИ. — СПб., 1843. — Собр. II. — T. XVII. — Отд. І.

ПСЗРИ. - СПб., 1843. - Собр. ІІ. - Т. XVII. - Отд. ІІ.

Державний архів Одеської області. - Ф. 37: Херсонська духовна консисторія.

Державний архів Миколаївської області. - Ф. 246: Управління Чорноморських адміралтейських поселень.

Начальныя народныя училища и участие в них православнаго духовенства. Извлечение из сведений, доставленных в Высочайше учрежденное Присутствие по делам Православнаго Духовенства. - СПб., 1865