В.М. Циберт

"ГРАМОТА НА ПРАВА И ВЫГОДЫ ГОРОДАМ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ" ЯК ДЖЕРЕЛО З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ІСТОРІЇ МІСТ ПІВДЕННОЇ

УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХУІІІ - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ

СТОЛІТТЯ"

Реконструкція соціально-економічної історії міст Південної України не може бути здійснена без вивчення законодавчих актів - "скарбниці матеріалу, з якої брали та будуть брати всі розвідувачі" [1.-С.102].

У період реформ Катерини ІІ (1775-1785 рр.) були підписані правові документи, які стали фундаментом просвіченого абсолютизму. На думку дослідників, важливим законодавчим актом царювання Катерини ІІ, в галузі місцевого управління після 1775 р., є жалувана грамота містам [2.-С.23].

Перші спроби дослідження цього документу зробили відомі російські правознавці ХІХ ст. Я. Плошинський та І. Дитятін [3]. Аналізуючи розвиток верств міського населення та історію походження міського самоуправління Російської імперії, вони поклали початок історіографічній традиції. Їх роботи складають міцний ґрунт у дослідженнях сучасних науковців.

Реконструкція соціально-економічного розвитку Південної України останньої чверті ХУІІІ - першої половини ХІХ ст. базувались на вивченні цього законодавчого акту. Серед науковців, що розглядали його, назвемо О. Дружиніну, Ю. Клокмана, Н. Дружиніна, Ю. Тітова, С. Платонова, С. Каштанова, А. Введенського. Сучасні науковці теж звертаються до аналізу цього документу. Особливо це помітно в роботах А. Бойко, О. Марченко, Л. Цибуленко.

На жаль, джерелознавчого дослідження жалуваної грамоти містам до сьогодні не існує.

Повна назва документу - "Грамота на права и выгоды городам Российской империи". В дореволюційній та радянській історіографії поширення набула скорочена назва документу - жалувана грамота, яка яскраво визначила його походження та юридичне значення. Документ датований 21 квітнем 1785 р. Жалувана грамота містам була опублікована в першому виданні "Полного собрания законов Российской империи", а також у збірнику документів "Русское законодательство Х-ХХ веков" [4].

Жалувана грамота містам була спробою докладної регламентації організації та діяльності органів міського самоврядування. Тенденції соціально-економічного розвитку другої половини ХУІІІ ст., погіршення економічних умов існування та діяльності міського населення, вимоги купецтва до закріплення привілеїв та прав змусили уряд прийняти цей документ. Стрімкий розвиток ремісництва та торгівлі, приєднання нових територій до імперії стимулювали появу міст. Водночас це призводило до збільшення кількості міського населення, права якого, внаслідок браку нормативної регламентації, залишались незахищеними.

Документ довгий час готувався урядом. В його основу були покладені кращі юридичні традиції та прогресивні філософські погляди того часу. Філософською основою жалуваної грамоти стали роботи Монтеск'є, Більфельда, Беккарія. Сама Катерина ІІ багато розмірковувала стосовно законодавства. Вона вірила в те, що "шляхом видання нових законів можливо досягнути процвітання держави, розвивати економіку та виховувати народ" [5.-С.170]. Імператорський "Наказ о сочинении проекта Нового уложения" поклав початок формування нового розуміння терміну "місто". Старе поняття міста, як єдиної земельної одиниці з виключно військово- адміністративними функціями, не відповідало історичним реаліям другої половини ХУІІІ ст. Катерина ІІ окреслила коло головних питань, які мали бути з'ясовані в наступних законодавчих актах - поняття "міського населення", його розподіл на верстви, права та обов'язки купецтва та населення міст, функції міст тощо. Законодавча практика Прусії, Швеції, Магдебургу з питань міського самоврядування знайшла своє відображення в жалуваній грамоті. При підготовці до складання документу були використані законодавчі акти Російської імперії ХУІІ ст.: Новоторгівельний устав 1667 р. (принцип необхідності захисту купецької власності, функції ратуш в містах, тенденція до організації самостійного управління купецькими справами), указ 1649 р. про посад міста Ярославля та інших міст (практика дозволу на оселення селян, бобилів, які займаються торгівлею та ремісництвом), указ 1684 р. (про заборону повернення до господаря селян які оселились в посадах та мають там власність). Цілеспрямовано продовжуючи розпочаті реформи, імператриця використовувала власні законодавчі акти: маніфест від 3 березня 1775 р. та "Учреждение для управления губерний" 1775 р. (принцип розподілу адміністративних функцій та залучення до участі в управлінні земських елементів). З часів законодавчої діяльності Катерини ІІ була розпочата практика залучення представників земства до законотворчості. Вони справедливо вказували на те, що держава не в змозі справитися з складним завданням виключно юридичними засобами. Введення громадського самоврядування, як "єдиного можливого шляху удосконалення провінційного життя мало змогу покращити економічний розвиток країни" [6.-С.28]. Ідея громадського самоврядування, що виникла при укладенні "Учреждение о губерніях", знайшла нове втілення.

Жалувана грамота складається з п'ятнадцяти частин, що становлять 178 статей. Систематичність викладання інформації не витримана, що ускладнює роботу з документом. Текстовий аналіз документу дає змогу вирішити таке завдання дипломатики як формулярний аналіз. За основу виділення формуляру береться принцип знаходження закінчених за думкою статей. Формуляр жалуваної грамоти має такий вигляд: початковий протокол, актовий текст та кінцевий протокол. Початковий протокол складається з статей-звертань та статей-присвят. Актовий текст - з указних та описових статей. Кінцевий протокол складається з підпису імператриці і дати підписання.

Відомий дослідник І.А. Зімін вважає, що жалувані грамоти мають власний формуляр. Він складається з вступу (чолобитної), вотчинної частини (перелік прав), імунітетної (перелік привілеїв) та заключної частини (підпис, примітки) [7.-С.45].

Формулярний аналіз дає знання про розвиток канцелярської практики, її форм та традицій. Традиційний формуляр законодавчих актів останньої чверті ХУІІІ ст. є свідченням високого розвитку канцелярської практики. Існування певних формул у тексті підтверджує попередню тезу. Серед типових формул зустрічаються такі: "о плане", "о городских обывателях", "о