гільдія отримала право займатися рукоділлям, мати стани, утримувати малі річні судна, мати трактири, торгівельні бані, постоялі двори. Особливі економічні права отримало першостатейне купецтво (внутрішньої та зовнішньої торгівлі). Всі права внутрішньої торгівлі отримало купецтво другої гільдії. Купці третьої гільдії були змушені торгувати в межах свого міста та повіту. Представники перших двох гільдій звільнялися від тілесної кари, а також отримали право пересування по місту в кареті (кількість коней була менше ніж у іменитих громадян і залежала від приналежності до гільдії).
Цеховий устав регламентував права та обов'язки ремісників. Цех складався з майстрів, підмайстрів та учнів. Отримати звання майстра можливо було з дозволу збору ремісників. Як правило, учень навчався впродовж трьох років. В будь-якому випадку термін навчання не міг перевищувати п'яти років.
Права іноземців та іногородніх мешканців також захищались жалуваною грамотою. Іноземці отримували право будувати фабрики, мануфактури, мати та утримувати їх.
Посадські повинні були сплачувати податки та мали право будувати стани, займатись там рукоділлям "без особливого дозволу, або наказу". Дозволялось їм мати в своєму будинку лавку та торгувати дрібними товарами. Посадські отримали право утримувати, мати трактири, торгові бані, харчевні, постоялі двори та вступати в казенні підряди та відкупи.
Грамота змінює поняття "нерухомого майна" міста. Нерухоме майно стає власністю міської громади як юридичної особи. Воно досягає суттєвих розмірів. Місто володіло не лише обмежованою землею, її природними ресурсами, а й спорудами на ній. Воно мало право розпоряджатись землею та власністю, яка знаходиться на ній (розбудувати, віддавати на відкуп, продавати, купувати приватну власність). Виключення становить земля, відведена під вигін. Її забороняється використовувати не за призначенням. Місто не мало права отримувати нові вигони будь-яким шляхом, окрім найму. Застосування такого порядку пояснюється важливою роллю сільського господарства в економічному житті міст. Особливо це стосується південноукраїнських міст, велика кількість населення яких в цей період жила за рахунок сільського господарства. Міста отримували право проведення щотижневих базарів. Призначалися місця та час проведення торгівельних днів. Щорічні базари були обов'язковим атрибутом торгівельного життя. Їх кількість обумовлювалась потребами міста. Брати участь у торгівлі мали право всі верстви населення в залежності від розподілу на групи.
Окремі категорії населення міста (іменниті громадяни та купці перших двох гільдій) отримали право мати промислові заклади. Інші верстви населення мали змогу займатись дрібними промислами та рукоділлями. Цеховий устав регламентував якість продукції та умови роботи.
Грамота надала право економічної ініціативи містам, відокремивши їх від інших населених пунктів Російської імперії, та створила сприятливі умови для їх подальшого економічного розвитку.
Джерела та література
Багалій Д.І. Заселення Південної України (Запоріжжя й Новоросійського краю) і перші початки її культурного розвитку. - Херсон, 1920.
Григорьев В. Реформа местного самоуправления при Екатерине II (Учреждение о губерниях 7 ноября 1775 года). - СПб, 1910.
Дитятин И. Устройство управления городов России. - СПб., 1875.
Российское законодательство Х-ХХ веков: В 9 томах. - М., 1987. - Т. 5.
Ковальченко И.Д. Источниковедение истории СССР. - М., 1981.
Кизеветтер А.А. Из истории законодательства России XVII-XIX веков. - Ростов-на- Дону, 1904.
Каштанов С.М. Очерки русской дипломатики. - М., 1970.
Введенский А. Лекции по документальному источниковедению. - К., 1963.
Источниковедение: Теория. Метод российской истории: Учебное пособие / И.Н. Данилевский, В.В. Набоков, О.М. Медушевская, М.Ф. Румянцева. - М., 1998.
Литвак Б.Г. Очерки источниковедения массовой документации Х!Х - начала ХХ веков. - М., 1979.
Бойко А.В. Джерела з соціально-економічної історії Південної України останньої чверті ХVIII століття: автореферат д. і. н. 07.00.06. / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. - К., 2001.
Плошинский Л.О. Городское и среднее состояние Русского народа, в его историческом развитии, от начала Руси до новейших времен. - СПб., 1852.
Полное собрание законов Российской империи (ПСЗР). - СПб., 1830. - Т. ХХУ
Полное собрание законов Российской империи - СПб., 1830. - Т. ХХVI.
Чистяков О.И. Законодательство о правовом положении населения. / Российское законодательство Х-ХХ веков: В 9 томах: - М., 1987. - Т. 5
