Такі пріоритети радянського військового життя обумовлювали неможливість наслідування та збереження досягнень козацької військової спадщини. Це, в першу чергу, стосується козацького бойового мистецтва, що постало у родовому козацькому середовищі на засадах примату військової справи у повсякденному житті військової громади. Основним виявом цього мистецтва було володіння профільною холодною зброєю, що впродовж всього життя постійно відточувалось, і мінімальний (обов'язковий для всіх козаків) рівень якого чітко фіксувався та зберігався козацькими військовими формуваннями за належної підтримки і санкціонування державою.

Незважаючи на те, що червоні кіннотники в обов'язковому порядку оволодівали основними прийомами бою холодною зброєю (4 удари та відбиви шашкою, 5 уколів і ударів та відбивки пікою) [27; 28], що були притаманні і козацькому бойовому мистецтву, вести мову про збереження цього мистецтва чи витворення чогось подібного немає підстав. По-перше, часу на відпрацювання цих прийомів виділялось замало, і після проходження короткочасного військового навчання у кадрових чи територіальних формуваннях потреб та умов постійно зберігати та вдосконалювати ці вміння не існувало. По-друге, не вистачало родового військово-козацького середовища, де б постійною була потреба належним чином підтверджувати свій бойовий хист і завдяки цьому зберігати авторитет та повагу. До цього ж слід додати і відповідну втрату родової військової спадщини, що мала формотворчий зміст не лише для суспільної організації та її військової націленості, але й на збереження певних особливостей мистецтва індивідуального бою.

Отже, в умовах ліквідації козацького військового стану і відповідних засад його військового та бойового мистецтва відбувається руйнація козацької військової спадщини. Червона кіннота не мала підстав наслідувати та зберігати ці надбання, залучення ж до кавалерійських частин нащадків козацьких родів лише уповільнювало руйнівні процеси у цій царині.

Таким чином, незважаючи на формальне використання окремих складових козацької військової спадщини, рівень підготовки червоного кавалериста був низьким і поступався козацькому за всіма ознаками. В умовах руйнування козацького стану зазнало руйнації і відповідне бойове мистецтво, котре не можливо було зберегти серед червоної кінноти. Домінування ідеологічного догматизму в СРСР, відбилось у 30-ті роки і на бойовій підготовці кінноти та цілої Червоної армії, бо головну увагу було приділено не військово-профільному вишколу, а насадженню комуністично- радянської свідомості серед молодого покоління. Такий стан речей вочевидь позначився і на низькій боєздатності Червоної армії на початку Другої світової війни.

Джерела та література

Доценко О. Зимовий похід. - Варшава, 1935.

Капустянський М. Похід українських Армій на Київ-Одесу в 1919 р. - Мюнхен, 1946. - Кн. I.

Левченко С. Переможний бій окремої кінної дивізії під містечком Снитків 10 листопада 1920 р. // За Державність. - № 10.

Монкевич Б. Чорні запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних запорожців. - Львів, 1929.

Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини. - К., 2002.

Елисеев Ф. Казаки на Кавказском фронте 1914-1917. - М., 2001.

Краснов П. Всевеликое войско Донское // Белое дело. Дон и добровольческая армия. - М., 1992.

Дубинский И., Шевчук Г. Червоное казачество. - К., 1987.

Патяк А. Червоні козаки. - Харків, 1932.

Радин А. Советские конники. - Ростов-на-Дону, 1938.

Гриневич В. Військове будівництво в Радянській Україні (кінець 30-х - 80-ті роки ХХ ст.) // Історія українського війська. 1917-1995. - Львів, 1996.

Гриневич Л. Військове будівництво в Радянській Україні (1917 - початок 30-х років ХХ ст.) / Історія українського війська. 1917-1995. - Львів, 1996.

Матвеев О. Военное дело // Очерки традиционной культуры казачеств России. - Москва; Краснодар, 2002. - Т. 1.

Соклаков А. Комплектование казачьих формирований и порядок службы казаков Российской империи в XIX - начале ХХ в.: Автореф. дисс... канд. истор. наук. - М., 2004.

Задунайський В. Використання козацьких військових традицій у легіоні "Українські Січові Стрільці" // Наука. Релігія. Суспільство. (Донецький державний інститут штучного інтелекту). - 2003. - № 1.

Задунайський В. Вплив козацьких військових традицій на становлення Збройних Сил Української Держави Гетьмана П.Скоропадського // Історичні і політологічні дослідження (історичного факультету Донецького національного університету). - 2003. - № 3/4.

Задунайський В. Рангово-посадова система та її позначення на військовій уніформі Українських Збройних Сил (1917-1920 рр.): поєднання історичної козацької спадщини з новітніми впливами німецької та австро-угорської систем // Материалы международной научной конференции "Немцы Приазовья и Причерноморья: история и современность". - Донецк, 2003.

Отечественное холодное оружие. - М., 1978.

Строевой устав конницы РККА. - М., 1933.

Державний архів Ростовської області. - Ф. 706. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 4.

Державний архів Краснодарського краю (ДАКК).

Ворошиловский кавалерист. - М., 1936.

Устав о воинской повинности. - СПб., 1915.

Наставление для ведения занятий с казаками в учебных сборах // Собрание узаконений и распоряжений правительства. - СПб., 1911. - От. 1.

Руководство по боевой подготовке Конницы РККА. - М., 1930.

Устав о воинской повинности. - СПб., 1915.

Боевой устав Конницы РККА. - М.; Л., 1928.

Курс полковых школ конницы РККА. - М.; Л., 1927