Лихолобова З.Г. Долі командирів індустрії в тридцяті роки // Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах: Донецька область. Книга перша. - Донецьк, 2004.

Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження. - Донецк, 2003.

Архив временного хранения документов УСБУ в Донецкой области. - Д. 4600-2ф, 5412-2ф, 5622-2ф, 6245-2ф, 6248-2ф, 6261-2ф, 6362-пф, 34044- пф.

Архив временного хранения документов УСБУ в Донецкой области. - Д. 6261-2ф. - Т. 1.

Архив временного хранения документов УСБУ в Донецкой области. - Д.6362-пф. - Т. 1.

Государственный архив Донецкой области (далее ГАДО). - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 873.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 150.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 841.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 511.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 843.

Стаханов А.Г. Жизнь шахтерская. - К., 1975.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 314.

"Социалистический Донбасс" (Сталино). - 1935 - 11 сент.

"Правда". - 1935. - 11 сент.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 398.

Архив временного хранения документов УСБУ в Донецкой области. - Д. 6239-2ф. - Т. 1.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 842.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 148.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 144.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 871.

Лихолобова З.Г. 1936-1938 годы // Правда через годы. Статьи, воспоминания, документы. - Выпуск пятый. - Донецк, 2001.

Реабілітовані історією: У 27 т. - Донецька область. Книга перша. - Донецьк, 2004.

ГАДО. - Ф. 326. - Оп. 1. - Д. 1097.

О.Б. Супруненко КОТЕЛЕВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ У СЕРЕДНЬОМУ ПОВОРСКЛІ

В описі дослідника старожитностей Дніпровського Лівобережжя середини ХІХ ст. архієпископа Філарета (Д.Г. Гумілевського) містяться дані про практично невідоме науці городище, коротка інформація про яке була вміщена в одній з його праць [1.-С.93- 96].

Для зручності наведемо цитату з цього опису: "На северо-запад от Котельвы в 7 верстах в лесу находится высокий круглый холм, называемый жителями Городищем. Холм с запада омывается Ворсклой. Высота его простирается от поверхности воды до

саженей (60,4 м. - Авт.). Вершина плоская, саженей 40 (88 м. - Авт.) в ширину и 112 (230 м) в длину, вся покрыта вековыми дубами и окаймлена двумя рвами в 2 (2,2 м) сажени глубины.

Въезд в городище с юго-запада: по сторонам въезда — насыпи в 30 (62 м) саж. вышины. На восточной стороне городища, в 6 (14 м) саж. от него идет сперва прямой линией ров в 1 S (3 м) саж. глубины, а потом окружает городище, оканчиваясь у высокого бугра в 6 саж. (12 м) вышины, на котором растут огромные три дуба.

В 6 верстах от городища находятся развалины Скельского монастыря. По прямому направлению от развалин монастырских к городищу, вблизи крайнего рва, окружающего городище с трёх сторон, находятся три глубокие ямы, в расстоянии одна от другой на 3 саж. (6,2 м).

Котелевские старожилы говорят, что это городище служило укреплением против татар и потом здесь же спасались от польской инквизиции; скельские иноки сюда же уходили от преследований папистов..." [1.-С.93-94].

Пізніше згадка про це городище потрапила до робіт котелевського краєзнавця О.В. Твердохлєбова [2]. Про існування пам'ятки неодноразово повідомляли автору Б.О. Шрамко та В.В. Приймак, хоча зазначені дослідники так і не мали змоги відвідати городище. Городище наново було відкрите групою співробітників ЦОДПА у складі автора, А.В. Гейка і А.І. Охріменка під час поїздки до Куземина у жовтні 2000 р. [3.- Арк.4-9].

Городище виявлене за 5,1 км на північний захід - північ від смт. Котельва - райцентру Полтавської обл., в ур. Городище, на території заповідного урочища Зіньківщина Котелевського лісництва [4.-С.132]. Пам'ятка займає останець лівого високого берега р. Ворскла, що свого часу огинався одним з її рукавів. Підвищення здіймається помітним пагорбом серед заплави за 2,5 км на схід від с. Куземин та за 2,7 км на південь - південний схід від с. Українка Охтирського р-ну Сумської обл. Абсолютна висота останця - 115,6 м, висота над рівнем заплави Ворскли - 20,5 м.

Останець із заходу відмежований від масиву плато долиною колишнього струмка,

сходу - старицею Ворскли. З південного заходу його відділяє від незначних підвищень другої надзаплавної тераси також долина сухої стариці, можливо, свого часу перетворена у додатковий рів глибиною 0,8-1,2 м та шириною близько 8 м (мал.1). Все підвищення колишнього мису підтрикутної у плані форми, витягнуте вздовж сучасного русла Ворскли з південного заходу на північний схід більше, ніж на 350 м, використане для спорудження городища. Для цього його схили висотою 12-16 м були частково ескарповані, підсилені по краю валом і ровом. Площа городища на сьогодні повністю вкрита лісонасадженнями граба і дуба.

Городище має в плані майже трикутну форму, довша частина якої утворює практично пряму лінію, звернену укріпленнями на північний захід. Площа укріплення складає 180х360 м, тобто 3,3 га. Вали оточують піщаний останець по периметру, по краю схилу, а зі сходу та