Вал - це супіщаний насип підтрапецієподібного перетину з шириною в основі 35 м, на вершині - 0,8-1,5 м, висотою від 1,2 до 4,0 м. Схили порівняно добре збереглися і мають крутизну 35-45 градусів. Вал насипаний з ґрунту, вийнятого під час відкопування рову. Оплилий рів має вузьке сплощене дно, трапецієподібний перетин; він зберігся на глибину 1,0-3,5 м при ширині в основі 0,6-1,0 м та у верхній частині - 3,0-6,0 м. Його непорушені ерозією схили досить круті й стрімкі. На південно-західній ділянці укріплень, з напільного боку, нижче на схилі, через 2-3 м, помітна додаткова смуга укріплень у вигляді досить оплилого валу висотою 0,8-1,5 м (ширина в основі - 2-3 м) та рову підтрикутного перетину шириною до 2,0 і глибиною 0,7-1,5 м. Найнижча на всьому городищі південно-західна ділянка укріплення підсилена курганоподібним насипом, розміщеним у кутку городища і захищеним більш глибоким ровом та масивнішим валом. Цей насип має круглу у плані форму, зведений з поверхневих нашарувань, у верхній частині - з культурного шару. Його діаметр - 14 м, висота - 2,6 м.

Саме тут, з боку річкової заплави, і влаштований простий, за типологією А.О. Моруженко, тип 1:2 [5.-С.170; мал. 6:2], вхід до городища, на сьогодні розширений трасою лісової дороги. Сучасна його ширина - близько 2,5 м. Сліди ще одного входу, можливо, пізнішого походження, відзначені у південно-західній частині укріплення. До нього веде вузький крутий узвіз, прокладений по гребеню надзаплавного підвищення. Вали на цій ділянці мають максимальну висоту - понад 4,0 м. У них залишений вузький прохід шириною близько 1,5 м. Сліди узвозу помітні й на схилі майданчика городища протягом 100-120 м. Його ширина - 1,5-1,7 м, глибина від рівня навколишньої поверхні - 0,4-0,7 м.

Майданчик городища має підвищену до центру форму, здіймаючись тут на 2,02,5 м. На поверхні майданчика помітні невеликі підвищення, подекуди - сліди ям новітнього походження. У центральній частині існують три природного походження заглибини діаметром близько 30х40 м і глибиною 2-3 м.

Майже в меридіанному напрямку городище перетинає стара стежка, що навіть призвела до пошкоджень укріплень на схилах. Поверхня пам'ятки задернована, дерновий шар складає 10-20-сантиметровий прошарок лісового чорнозему.

У відслоненнях схилів, оголеннях масиву валу знахідок не виявлено, окрім незначного уламка стінки червоноглиняної кружальної античної амфори. Тому характер культурних нашарувань майданчика довелося встановити шурфуванням та зачистками. Зачистки стінок ям новітнього походження не встановили наявності насиченого культурного шару у північно-східній та південно-східній частинах пам'ятки. Навпаки, західна - вужча половина городища виявилася свого часу заселеною. Підтвердження цього отримані внаслідок шурфування - закладення у двох заглибинах підвищеної частини останця шурфів - №1 (2,0х2,0 м) та №2 (1,5х2,0 м).

Шурф №1 виявив таку стратиграфічну ситуацію: 0-0,2 м - дерновий шар лісового чорнозему; 0,20 - 0,35-0,40 м - тонкий прошарок культурного шару - темнокоричневого гумусованого супіску з вуглинами, знахідками кісток тварин і подрібненої ліпної кераміки; 0,35-0,40 - 0,50 м - прошарок білого надувного піску; 0,50 - 0,70-0,75 м - шар жовто-коричневого піску з рідкими включеннями органіки - передматерик; з 0,75 м - материк - світло-жовтий пісок.

У центрі шурфу, на рівні завершення культурного шару була виявлена майже кругла у плані господарська яма №1 діаметром 1,25 м, практично циліндричної у перетині форми, глибиною 0,65 м від рівня денної поверхні. Заповнення ями не відрізнялося за кольором від забарвлення культурного шару, хоча містило значно більше вуглин, трохи попелу, значно більше уламків ліпного посуду, кістки корови та коня. З ями та культурного шару походять більше 20 діагностованих фрагментів ліпного посуду та уламки 4 виробів з каменю, що можуть пов'язуватися зі старожитностями кінця І тис. до н.е. - початку І тис. н.е. З шурфу №2 походить розвал верхньої частини ліпного горщика.

Зачисткою встановлена ширина основи зовнішнього валу - 4,5 м, його збережена висота - 0,9 м, а також параметри трапецієподібного у перетині рову: ширина у верхній частині - 4,5-5,0 м; глибина від напільного краю основного валу - 3,9 м; ширина дна рову - 0,4-0,5 м; крутизна його схилів - 42-45 градусів.

Знахідки представлені уламками ліпного посуду переважно від тонкостінних посудин з домішками у тісті товченого шамоту і піску. Це фрагменти округлобоких ліпних горщиків, що нагадують тип І, варіанти 1-3 та різновиди а і б, за А.М. Обломським та Р.В. Терпиловським [6.-С.68; мал. 16], а також уламки вінець та стінок чорнолискованих мисок відкритого типу. Краї вінець горщиків прикрашені нарізноскошеними та прямими пальцево-нігтьовими відбитками, поверхня посудин загладжена тріскою чи травою. Вінця мисок мають відведений назовні потоншений край, що утворює своєрідний виступ. Денця деяких горщиків, в тому числі мініатюрних, мали утор. Відзначимо подрібнені уламки стінок кружальних амфор, у тому числі танаїської, точильних каменів з дрібнозернистого пісковику, абразивів з наявними слідами точіння дрібних предметів. З шурфу №1 походять уламки ранньокружальних горщиків (мал. 3). Окремо варто відзначити реконструйовану верхню частину розвалу ліпного горщика із загладженою поверхнею, відведеним назовні вінцем, прикрашеним пасмом скошених нігтьових відбитків, невисокою