Для більш повного аналізу життєвого рівня представників еліти губернських центрів Правобережжя необхідно звернути увагу і на такий важливий фактор як житлове забезпечення. У цілому з кінця

ст. вартість житла в губернських та повітових містах Південно- Західного краю російської імперії істотно зросла. Так, у 1883 р. преса повідомляла про продаж у м. Брацлав з торгів маєтності Мошки Нахманова Оксенгорна у складі 2-х будинків, 2-х флігелів, 1-го погребу та 4-х крамниць, а також пустки за 1825 руб. [43, арк.3].

Окремий дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті, критий гонтою з господарськими будівлями і дворовою землею у 329 кв. сажнів у м. Житомирі на розі вул. Гімназичної та Хлібної продавався з торгів за 2700 руб. [44, с.68]. Дещо дорожче коштували кам'яні будинки. У тому ж місті така споруда продавалась за 4432 руб. [45, с.1].

У другій половині ХІХ ст. преса повідомляла про продаж у м. Житомирі по вул. Київській дерев'яного будинку 9х3,5 сажнів, побудованого в стовпи і накритого дранню, розділеного на 2 половини з 2-ма окремими входами і в одній, і в іншій половині було по 2 кімнати і по кухні з комірчиною та погребом. При будинку були: прибудова для буфету 2х1 сажнів; дерев'яна льодовня, крита дошками; хлів, побудований з частоколу і критий соломою; фруктовий сад (груш - 135, яблунь - 167, вишень - 188, слив - 150, лип та горобин - 119) з дерев'яним будиночком, критим дранню для сушіння фруктів і верандою на 8 стовпах з підлогою з дощок, критою дранкою; город. Загальна площа такого маєтку становила 3 дес. 2264 сажнів і продавався він лише за 536 руб. [45, с.1].

Не змінилася ситуація із динамікою цін на житло і на початку

ст. Приміром, у 1910 р. у м. Кам'янці-Подільському продавався особняк ціною 13000 руб. [46, с.4]. Аналіз вартості житла в губернських центрах Правобережжя свідчить, що ціни на нього в цей період залишались на досить високому рівні. Ось, наприклад, у 1904 р. у м. Києві вартість окремого будинку становила 2000 руб. [47, с.5].

Підсумовуючи наше дослідження, як висновок слід зазначити, що загальна картина зайнятості та робочого часу міської еліти в губернських центрах Правобережної України мала тенденцію до покращення. В умовах розвитку ринкових відносин постійно відкривалися нові підприємства, фірми та заклади торгівлі, які потребували робочих рук. У державних установах умови праці і найму чиновників котрі складали еліту міст Південно-Західного краю Російської імперії були значно кращими в порівнянні з приватним сектором.

Узагальнюючи дані по заробітній платі та доходам, бачимо, що людей з великими доходами в ті часи було небагато і найбільше їх проживало на Київщині. Спостерігалися процеси зростання кількості людей (підприємців, чиновників, військовослужбовців, представників вільних професій та ін.) з середніми доходами, котрі поступово утворювали середній клас. Спектр заробітної плати та доходів був надзвичайно широким. Більш сприятливі умови оплати праці спостерігалися на державних підприємствах і в установах. Факти свідчать, що саме державні службовці, такі як великі чиновники та вищий офіцерський склад армії мали в ті часи найвищі та найбільш стійкі доходи.

Зарплата інтелігенції була надзвичайно диференційованою і значно перевищувала зарплату робітників, а це давало змогу більш заможним представникам ліберальних професій повніше задовольняти свої потреби. Завдяки доходам та заробітній платі еліті міст Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. вдавалося підтримувати свій добробут на досить високому рівні оскільки її представники через високу купівельну спроможність постійно мали можливість купувати найякісніші продукти харчування, одягатися у найвишуканіший одяг, користуватися найзручнішим житлом та іншими найпередовішими благами цивілізації, котрі пропонував для них постійно зростаючий ринок.

На завершення слід сказати, що найбільш сприятливі умови для піднесення життєвого рівня мали державні чиновники найвищих рангів, вищі військові офіцери та професорський склад вищих навчальних закладів оскільки разом з високою заробітною платою вони мали ряд інших доплат та користувались рядом пільг і безкоштовним забезпеченням ряду потреб.

Джерела та література

Кругляк Б.А., Молчанов В.Б. Історія економічних вчень. - Житомир, 2001.

Маршалл А. Принципы экономической науки. - Т.3. - М., 1993.

Веблен Т. Теория праздного класса. - М., 1984.

Экономическая энциклопедия / А.М. Румянцев. - М., 1980. - Т.1.

Экономическая энциклопедия / А.М. Румянцев. - М., 1980. - Т.4.

Лебедь-Юрчик Х.А. Сахарная промышленность в России. - К., 1909.

Крутіков В.В. Соціальна структура міської буржуазі та російське дворянство іноземного походження в промисловості України другої половини 19 - початку 20 ст. // Український історичний журнал. - 1998. - № 2.

Сучков И.В. Социальный и духовный облик учительства России на рубеже ХІХ-ХХ веков // Отечественная история. - 1995. - № 1.

Киевлянин. - 1901. - № 157.

Ядгаров Я.С. История экономических учений. - СПб.,