склад козацької старшини армії Богдана Хмельницького (див.: http://www.patent.net.ua/intellectus/cossacks/32/ua.html). Посилання на першоджерело відсутнє.
22 Актові документи про Визвольну війну українського народу середини XVll століття. Каталог документів, представлений для виставок, присвячених 350-річчю від початку Визвольної війни. - К., 1998. - С.7: №11. 1655 р., березня 6. - Запис універсалу королівського полковника Mихaйлa Криси від 15 лютого 1655 р. із Чорторийська до ротмістрів корогов свого полку про виступ у похід на козацьку Україну (ідеться про Брацлавщину, яку тоді було вщент розорено і спустошено) // Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - Цд!АК України). - Ф.25. - Оп.1. - Кн.280. - Арк.191 і зв. - Акт 162.
23 Актові документи про Визвольну війну українського народу середини XVll століття. Каталог документів. - С.29: №146. 1655 р., червня 1. - Запис універсалу великого коронного гетьмана Станіслава Потоцького від 28 квітня 1655 р. із Сокаля ґродським, замковим і міським урядовцям із наказом переслідувати жовнірів полковника Mихaйлa Криси, відомих своїми злочинами // ЦД!АК України. - Ф.28. - Оп.1. - Кн.91. - Арк.867зв. - 867а зв. - Акт 184.
24 Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини. - К., 2008. - С.161 (Посилання на: !Р НБУВ. - Ф.П. - Спр.15401-15424 / Столбцы Белгородского стола: 1660, 1662, 1664, 1667 - витяги для ненаписаних тт. «!сторії України-Руси» M.Грушевського. - Арк.2). Цю інформацію також наводить стаття: Попованова О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Зб. наук. ст. - Вип.8. - К., 1999. - С.140.
25 Tут не у значенні - з міста Черкас. «Черкасами» московіти зазвичай називали мешканців козацької України.
26 Соколовский И.Р. Служилые «иноземцы» в Сибири XVII века ^омск, Енисейск, Красноярск). - Новосибирск, 2004. - C.95.
27 Kamienski A. Diariusz wiзzienia moskiewkiego miast i miejsc// Dwa polskie pamiзtniki z Syberii XVII i XVIII wiek / Pod red. A.Kuczynskego. - Warszawa; Wroclaw, 1996. - S.16-17 (білоруський переклад щоденника доступний на: http://starbel.narod.ru/dluzyk.htm, за виданням: Беларуская літаратура і літаратуразнауства: Міжв. зборнік. - Вып.2. - Мінск, 1974. - С.183-207). У цьому повідомленні неясно одне - за хронологією оповіді зустріч у Великому Устюзі відбувається навесні 1658 р. Чи не був полон 1660 р. для М.Криси вже другою «ходкою» до Сибіру?
28 Tут і далі «сибірський епізод» подаємо за: Соколовский И.Р. Ещё одно свидетельство подлинности дневника А.Каменского-Длужика // Сибирь в истории России (к 100-летию Зинаиды Георгиевны Карпенко): Материалы регион. науч. конф. Кемерово, 29 сент. 2006 г. - Кемерово, 2006. Tекст цієї публікації люб'язно наданий мені автором.
29 Воєвода Васілій Ґолохвостов писав, що, виконуючи вказівку уряду, він «говорил им, чтоб они крестились в [право]славную христианскую веру. И те, великий государь, польские и литовские люди полковника Михайло Криса с товарищи тридцать восмь человек подали мне, холопу твоему, в съезжей избе скаску за своими руками. А в скаске, великий государь, их написано: в прошлых де годех, по твоему, великого государя, указу присланы они в Енисейской острог, а в Польской де оне земле крещены [инозе]мским крещением, обливаны, а не в три погружения, как у них в Польском королевстве преж сего [бы]ло и ныне вера у них с тоим. А в Московск[ом] государстве и в русских, и в сибирских городех святым крещением греческаго закона в три погружения не крещены и впредь креститца не хотят». Див.: Соколовский И.Р. Служилые «иноземцы» в Сибири XVII века. - С.72; Его же. Ещё одно свидетельство подлинности дневника А.Каменского-Длужика. Посилання на: Российский государственный архив древних актов (далі - РГАДА). - Ф.214. - Оп.3. - Стб.577. - Л.474, 475.
30 РГАДА. - Ф.214. - Оп.1. - Кн.443. - Л.31об. Дані з картотеки сибірського дослідника Д.Я.Резуна.
31 В.Липинський подає, що 1662 р. М.Криса разом із Іваном Нечаєм перебував у «неволі московській», див:. Липинський В. Tвори. - T.2. - С.476 (посилання на: Arch. Czartor. Cdx 402, f.417). І.Нечай, до речі, 1669 р. уже також фіксується на волі та на батьківщині. Найвірогіднішим рубежем для звільнення бранців-підданих Речі Посполитої могло стати Андрусівське перемир'я 1667 р.
32 Цю інформацію І.Соколовський повідомив мені особисто.
33 Див.: Богодухів: Зб. арх. документів і матеріалів / Державний архів Харківської області/ А.І. Епштейн (гол. ред.), Л.М.Момот (упор.). - Х., 1995. Сучасний дослідник історії Слобожанщини В.Маслійчук також люб'язно повідомив мені, що Криси зустрічаються й у переписах Харкова за 1667 і 1669 рр. Отже, гіпотетично, можна уявити ситуацію, де після полону М.Криси, «обезголовлений» рід вибирає еміграцію, причому частина осідає в «полковому» та вже обжитому Харкові, а найамбітніший його представник (брат полковника?), «за старшинство», іде на «новосілля».
34 Grabowski A. Ojczyste spominki w pismach do dziejфw dawnйj Polski. - T.II. - Warszawa, 1845. - S.335.
35 Липинський В. Tвори. - T.2. - С.476.
This article devoted to the eminent figure of Cossack's revolution of the middle of XVII century - to colonel Mykhailo Krysa (Kresa). It is noticed, that this Cossack officer represented type of the Cossack-autonomist ready in exchange for personal/ class privileges on services of the Polish-Lithuanian Commonwealth.
13 Там само. - C.3.
14 Там