У вересні 1986 р. було завершено розпочаті ще у травні Інститутом фізичної хімії дослідження сорбційної активності щодо радіонуклідів цезію і стронцію та розроблення низки препаратів медичного призначення на основі кремнійорганічних речовин. МОЗ УРСР підтвердило можливість їхнього використання для дезактивації шкірних покривів і як ентеросорбентів для виведення радіонуклідів з організму. У ході їх випробування у зоні четвертого блока було встановлено, що препарат попереджує проникнення радіонуклідів всередину організму. Випробування здійснювалося також у низці лікарень, клінік, госпіталів. Позитивні результати було одержано навіть під час лікування людей із променевою хворобою ІІ і ІІІ ступенів та гострою нирково-печінковою недостатністю. Випробування препаратів серед контингенту військовослужбовців показало, що проведення ентеральної детоксикації забезпечує зниження вмісту інкорпорованих радіонуклідів, зокрема, цезію на 50-60%, нормалізує функції печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, знімає явища нудоти і запаморочення. У 1989 р. було одержано дозвіл Фармкомітету на медичне застосування препарату «Ентеросгель»24.

Зусилля, що їх докладали колективи інститутів АН УРСР, інколи визначали подальшу їх долю. Так, виконана відділом №9 Інституту загальної та неорганічної хімії у 1986-1987 рр. робота вплинула на характер наукової діяльності установи. На базі відділу у 1991 р. було створено Інститут сорбції та проблем ендоекології. Цим колективом розроблені гемо сорбенти, ентеросорбенти, аплікаційні та імуносорбенти - медичні сорбенти нового покоління, з допомогою яких вдається ефективно лікувати гострі і хронічні отруєння, захворювання печінки і нирок, алергозів різної природи, бронхіальної астми, ракових токсикозів, здійснювати контроль холестерину в організмі та багато іншого.

Пошук ефективних засобів очищення організму людини від радіоактивного забруднення, дослідження впливу цього забруднення на неї стало для України актуальною темою, якою інститути НАН України продовжують займатися весь післяаварійний час. Так, у підсумку проведених у 1997 р. досліджень було одержано нові дані щодо токсичного впливу сполук важких металів на організм людини.

І в наступні роки із залученням фахівців різного напрямку велася розробка та удосконалення технологій, програмного й апаратурного забезпечення робіт, спрямованих на мінімізацію медико-біологічних наслідків аварії на ЧАЕС і подолання можливих надзвичайних ситуацій. Зокрема, для підсистеми «Медсан-інформ», «МНС-Інформ» розроблено проблемно-орієнтовану «Концепцію створення інформаційно-аналітичної системи управління медико-біологічним забезпеченням населення України при надзвичайних ситуаціях». Практичним результатом роботи є впровадження в дослідну експлуатацію 7 комплексів задач підсистеми25.

І надалі проблема захисту організму людини продовжувала залишатися актуальною, особливо через збільшення захворюваності кісткового скелету. У 1999 р., наприклад, було встановлено, що в основі розвитку остеопенії і остеопорозу лежать пошкодження в зонах остеогенезу і в судинних каналах кістки періваскулярних клітин попередників остеобластів26.

Біологічні та медичні школи, що сформувались у Відділенні молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України, досягли значних успіхів у вивченні фізіології людини і тварин, біохімії білка, ферментів і вітамінів, сучасних питань молекулярної біології та імунології - проблем, що особливо загострилися внаслідок Чорнобильської катастрофи. Наприклад, серед досягнень колективу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є.Кравецького - нові гіперфрактальні сорбенти, що, на відміну від своїх попередників, у 10 разів ефективніше видаляють вільний та зв'язаний L триптофан.

Проявом уваги НАН України до вирішення проблеми погіршення стану здоров'я народу, що стало наслідком Чорнобильської катастрофи є, зокрема, і проведення 8 квітня 2004 р. у конференц-залі Інституту фізіології імені О.О.Богомольця НАН України спільної сесії загальних зборів НАН України та Академії медичних наук України «Наука - здоров'ю людини», де підкреслювалося, що для сучасної медицини першочерговими залишаються проблеми боротьби із серцево-судинними, онкологічними, ендокринними, інфекційними, спадковими захворюваннями, захворюваннями нервової системи, які є найчастішою причиною смертності та інвалідизації населення27.

Слід зазначити, що Чорнобильська катастрофа є надзвичайно складною і довготривалою проблемою. Вона, з одного боку, вимагає продовження досліджень, а з іншого, - підштовхнула науковців до нових напрямів знання й обумовила необхідність їх розвитку. У мінімізації наслідків вибуху брали участь 42 наукових установи тільки Академії наук України. Там, де науковий внесок був вагомим і комплексним, контрзаходи виявилися найефективнішими.

Визначальною є роль співробітників академії у вирішенні низки важливих інженерно-технічних проблем, у розробці і створенні нової вимірювальної апаратури, моделюючих систем та їхнього програмного забезпечення, у дослідженні стану об'єкта «Укриття» і РАВ, моделюванні й прогнозуванні процесів міграції радіонуклідів у поверхневих і підземних водних системах, повітрі, ґрунтах, біоті. Особливо актуальними є різноманітні медико-біологічні дослідження, роботи зі створення різних лікарських препаратів, речовин, радіопротекторів28.

Вирішуючи актуальні питання для того важкого часу, багато з академічних інститутів заклали підвалини майбутніх досліджень, здатних справити принциповий вплив на сьогодення і майбутнє суспільства, які, однак, відбуваються в умовах досить обмеженого фінансування.

Паралельно з пошуком ефективних шляхів розвитку атомної енергетики, якими займаються окремі колективи HAH, інші наукові колективи академії продовжують займатися медико-біологічними проблемами, породженими наслідками аварії на ЧАЕС. Певним підсумком постійної уваги колективів академії