29-е. Ширай Степан Михайлович (1761 - 01.08.1841) - бунчуковий товариш (1771), колезький асесор (1780), прем'єр-майор Стародубського карабінерного полку (1785), підполковник кінно-гренадерського полку, полковник (1792), генерал-майор (1797). Брав участь і відзначився під час російсько-турецької війни у битвах при Фонтанах і Римнику (21 липня і 11 вересня 1789 р.) та при здобутті Ізмаїла (11 грудня 1790 р.). Нагороджений власноручно Катериною ІІ орденом св. Володимира 4 ступеня (1792). У 1798 р. вийшов у відставку і проживав у одному з маєтків - с. Солові Стародубського повіту. Власник більше 2 тис. душ кріпаків. Чернігівський губерніальний маршал (1818-1829). 16 вересня 1826 р. нагороджений другим орденом св. Анни 1 ступеня.

30-е. Йдеться про козацько-старшинський, згодом дворянський рід Лизогубів. У листі від 8 березня 1884 р. О.М.Лазаревський запитував О.І.Ханенка про старовинні портрети дітей в українському одязі, які зберігалися у маєтку Лизогубів. У наступному листі від 11 травня 1884 р., отримавши повідомлення Олександра Івановича про пожежу у маєтку, дуже жалкував про втрату портретів, які там знаходилися, особливо про портрет лубенського полковника Савича, якого він ніколи не бачив. Учений вказав на цінність втрачених портретів, які були написані з оригіналів. - Див.: Шевелів Б. Указ. праця. - С.977-978.

31-е. Сулими - козацько-старшинський, згодом дворянський рід. - Див.: Модзалевский В.Л. Указ. соч. - Т.4 (П-С). - С.803-827.

32-е. Савичі - відомий козацько-старшинський, згодом дворянський рід. О.І.Ханенко мав із Сави- чами родинні зв'язки. Петро Федорович Савич був зятем його прадіда, генерального хорунжого Миколи Даниловича Ханенка. Він одружився 6 вересня 1752 р. на його дочці Анастасії. - Див.: Приватні листи ХУІІІ ст. - С.121, 122, 125.

33-е. О.М.Лазаревський брав участь у роботі Чернігівського статистичного комітету. Він домігся приміщення для його архіву. 24 липня 1865 р. запропонував членам комітету розроблену ним програму, якою передбачалося вивчення Чернігівської губернії в історичному, етнографічному, топографічному, кліматичному, ботанічному, зоологічному, сільськогосподарському і фабрично-заводському відношеннях. Для збирання матеріалів передбачалося скласти програми, створити бібліотеку і музей. - Див.: Бутич І. Олександр Лазаревський // Олександр Матвійович Лазаревський. - 1834-1902. Матеріали до біобібліографії. - К., 1994. - С.11.

34-е. Йдеться про перший том праці О.М.Лазаревського «Описание Старой Малороссии. Полк Ста- родубский», яка була опублікована у м. Києві у 1888 р.

35-е. Тищинський Олександр Л. (1835-1896) - український громадсько-політичний діяч і журналіст. Студентом брав участь у Харківському таємному товаристві (1856-1860). Автор статей проти царського уряду: «Голос з села», співавтор маніфеста «Заклик до українців» (1860). Співробітник «Основи», «Чернігівського листка», львівської «Зорі» і «Дзвінка». Діяч української громади в Чернігові.

36-е. Ідеться про публікацію О.І.Ханенком у 1889 р. праці «Фамильные документы из рода Ханенков».

37-е. Максим Осипович Парпура (1768 - 11.06.1828) - навчався у Київській академії та в Імператорському медико-хірургічному інституті (1783). Учитель російської і німецької мов у Санкт-Петер- бурзькій хірургічній школі (1787), перекладач Медичної колегії (1793), губернський секретар (1794), колезький секретар (1797), надвірний радник, наглядач друкарні Медичної колегії (1803). Автор праць і перекладів книг із медицини і фармакології. Займався благодійною діяльністю. Його коштом видана у 1798 р. у Петербурзі «Енеїда» І.Котляревського. Він пожертвував 16 тис. руб. на Конотопське повітове училище, 30 тис. руб. - на богадільню, 16 тис. руб. - на Чернігівську і Новгород-Сіверсь- ку гімназії і 16 тис. руб. - на Харківський університет. Володів біля тисячі душ селян у Чернігівській, Харківській і Курській губерніях. - Див.: Модзалевский В.Л. Указ. соч. - Т.4. - С.5-6.

38-е. Лашкевич Олександр Степанович (19.07.1842 - 1889) - історик і громадський діяч. Навчався у Першій Київській гімназії (1854-1860) та на історико-філологічному факультеті Київського університету (1860-1864), який закінчив зі ступенем кандидата. Діяч селянської реформи на Київщині і Поділлі (1864-1870), земський і судовий діяч на Чернігівщині (1870-1880), почесний куратор Новозибківського реального училища (з 1880 р.). Редактор-видавець журналу «Киевская старина» (1888-1889). Член Київської Старої громади. Автор праць з історії Лівобережної України 18 ст. Похований у Києві, на Аскольдовій могилі. — Див.: Оглоблин Д.О. Олександр Степанович Лашкевич (1842—1889), редактор-видавець «Кіевской старинм» // Мезько-Оглоблин О. Люди Старої України та інші праці. - С.372-421.

39-е. Шаліков Петро Іванович (1767-1852) — князь, російський поет, письменник і журналіст. Видавець журналів «Московский зритель» (1806), «Аглая» (1808—1812), «Дамский журнал» (1823—1833), шеф-редактор газети «Московские ведомости». У листі О.І.Ханенка йдеться про книгу П.І.Шалікова «Путешествие в Малороссию» (1803, 1804 рр.).

The article examines and publishes the letters of an amateur historian O.I.Khanenko to a famous historian and architect O.M.Lazarevs'kyi. The detailed preface, letters and their commentaries are about work on scientific studies' preparation, sources' publication; they reveal creative plans and inner worlds of the addressees. The letters are printed illustrations of O.M.Lazarevs'kyi's high authority among national-conscious and cultured generation of Ukraine in the XIX c.