ственнымъ моимъ д—ламъ весьма сп—шнымъ), ничего записать въ присланную мн— книжку многоуважаемымъ Александромъ Степановичемъ Лашкевичемъ35; но успокоившись отъ д—лъ напишу непременно все, что слышалъ о Гамзюков— и его театр— и возвращу ему его книжку. Путешествіе первое и второе князя Шаликова36 находится у меня в библіотек—; стоило бы его перепечатать вновь въ Кіевской Старин— съ подробными объ- ясненіями. Я в[с]тр—чалъ старухъ нашихъ дамъ, которыя въ молодости своей переписывали это путешествіе. Над—юсь скоро пос—тить Васъ въ Кіев—: ожидаю только возможности приплыть къ Вамъ на пароход—. При засвид—тельствованіи Вамъ моего сердечнаго уваженія, им—ю честь быть навсегда глубокоуважающій Васъ. Александръ Ханенко. ІР НБУВ. - Ф.1. - Спр.68310. - Арк.9-10 (автограф).
6-е. «Записка» О.І.Ханенка про євреїв була підготовлена у 1881 р., імовірно, у зв'язку із царським указом від 2 вересня 1881 р. про утворення губернських комісій для вивчення становища євреїв у Російській імперії. Царський указ було видано через антиєврейські виступи і погроми, які сталися того року у багатьох містах імперії. Матеріали діяльності губернських комісій були опубліковані у виданні «Труды губернских комиссий по еврейскому вопросу» (Санкт-Петербург, 1884. - Т.1, 2). - Див.: Рибинський В.П. Протиєврейський рух р.1881-го на Україні // Збірник праць єврейської істо- рико-археографічної комісії. - К., 1929. - Т.2. - С.139-182. Назву книги, в якій була опублікована «Записка» О. І. Ханенка, встановити не вдалося.
7-е. Ідеться про видання журналу «Киевская старина». Про цю видатну подію у громадсько-культурному житті України О.М.Лазаревський повідомив О.І.Ханенка у листі від 14 грудня 1881 р. Він запропонував Олександру Івановичу підготувати низку нарисів про відомих українських діячів: Ши- рая, Лашкевича, Судієнка. У журналі, на його думку, повинні друкуватися про них статті, якщо українці ще не втратили «способности критически относиться къ историческому своему бштію». - Див.: Шевелів Б. Листи О.М.Лазаревського до О.І.Ханенка // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. - К., 1920. - С.973.
8-е. О.М.Лазаревський запропонував О.І.Ханенку у листі від 14 грудня 1881 р. підготувати до публікації розвідки про окремі повіти Чернігівської губернії. їх дослідження завершилося працею «Историческое описание некоторых местностей Черниговской губернии», яка була опублікована у 1887 р.
9-е. Нариси про українських дворян О.І.Ханенко не написав. Як зазначав О.М.Лазаревський у некролозі на його смерть, він багато років переконував Олександра Івановича «хоть что нибудь записать из его воспоминаній, онъ и об—щалъ бывало, но не могъ р—шиться записывать темныя черты из жизни своих соотчичей». Єдине, що він записав, це розповіді генерала Котлубицького, любимця імператора Павла І, оскільки, на думку О.М.Лазаревського, вони не могли нікого образити. - Див.: ЛА.Александр Иванович Ханенко (некролог) // Киевская старина. - 1895. - №9. - С.367-368.
10-е. Щоденник генерального хорунжого Миколи Даниловича Ханенка, прадіда Олександра Івановича, за 1727-1753 рр. опублікований О.М.Лазаревським у 1884 р. із передмовою і примітками, а також заповіт М.Д.Ханенка і декілька його листів як додаток до журналу «Киевская старина».
11-е. Бартєнєв Петро Іванович (1829-1912) - російський археограф, бібліограф. Засновник журналу «Русский архив» (1863). Опублікував історичні і літературні архівні документи 18-19 ст. із особистих і фамільних фондів: «Архів князя Воронцова» (кн. 1-40, 1870-1895), «Записки Г.Р. Державша» (1860). У 1859-1873 рр. працював завідуючим Чортківською бібліотекою у м. Москві і склав каталог її книг.
12-е. У листі від 31 грудня 1881 р. О.М.Лазаревський повідомив О.І.Ханенку про причину затримки з виданням щоденника його прадіда П.І.Бартєнєвим. У 1880 р., під час зустрічі у м. Києві, Петро Іванович запропонував Олександру Матвійовичу зробити переклад щоденника на російську мову, оскільки вважав, що опублікований мовою оригіналу, він не буде прочитаний. Лазаревський на це не погодився. На його думку, щоденник треба друкувати лише мовою оригіналу. У листі він пропонував О.І.Ханенку надрукувати щоденник його прадіда мовою оригіналу у журналі «Киевская старина», погодившись підготувати його до видання, написати передмову і примітки, які на думку Олександра Матвійовича, «необходимы въ такого рода изданиях» // Шевелів Б. Назв. праця. - С.974-975. Ідеться про П.І.Бартєнєва.
13-е. У 1881 р. О.І.Ханенко це питання не вирішив, оскільки О.М.Лазаревський у листі від 14 березня 1882 р. знову пропонував йому передати щоденник прадіда для публікації у журналі «Киевская старина» // Шевелів Б. Назв. праця. - С.975.
14-е. Матеріали «Генерального следствия о маетностях Стародубского полка. 1729-1730 гг.» О.М.Лазаревський використав при підготовці «Описания Старой Малороссии». - Т.1. Полк Старо- дубский. - К., 1888. - 470 с.
15-е. Скорупи - відомий в Україні козацько-старшинський, згодом дворянський рід. Ханенки мали з ними родинні зв'язки. Знатний військовий товариш Г.Скорупа був шваґером його прадіда, генерального хорунжого М.Д.Ханенка. У листі О.І.Ханенка йдеться, імовірно, про Андрія Володимировича Скорупу (1785—1849), який у 1822 р. займав посаду земського судді Стародубського повіту // Приватні листи XVIII ст. / Підг. до вид. В. А. Передрієнко. - К., 1987. - С. 121-122; Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник. - К., 1914. - Т.4 (П-С). - С.684.
16-е. Покорські - козацько-старшинський, згодом дворянський рід. Нащадки І.Д.Покорського взяли прізвище Покорських-Жоравок. - Див.: Модзалевский В.Л. Указ. соч. - С. 106; Про портрет якої Покорської-Жоравко йдеться у листі і про долю портрета відомостей не виявлено.
17-е. Ханенко Михайло Іванович (1818-1852) - український громадський і