культурний діяч. Освіту здобув, імовірно, у Московському благородному пансіоні. У 40-х рр. ХІХ ст. - новгород- сіверський повітовий маршал, почесний куратор Новгород-Сіверської гімназії. 1 квітня 1849 р. отримав подяку від київського військового, подільського і волинського губернатора за зібрані ним кошти для бідних учнів гімназії. Надрукував у 50-х рр. ХІХ ст. у «Черниговских губернських ведомостях» документи з фамільного архіву Ханенків, зокрема «Увещание» М.Д.Ханенка синові Василеві 1746 р., частину їх листування та інші матеріали, про що йдеться у листі О.І.Ханенка. Разом із братами Олександром та Іваном, Михайло Ханенко передав О.Бодянському документи з архіву Ханенків, які були опубліковані у «Чтениях» Московського товариства історії і старожитностей. Йому належать також статті про економічний стан Чернігівщини в кінці 1840-х рр. (Журнал Министерства Государственных имуществ. - Санкт-Петербург, 1852. - Ч.43. - Вип.1) // ЦДІАК України. - Ф.442. - Оп.82. - Спр.648. - Арк.12; Л.А. Александр Иванович Ханенко (некролог). - С. 367; Мезь- ко-Оглоблин О. Назв. праця. - С.257-258.
18-е. Ідеться про відомого українського політичного і військового діяча, генерального хорунжого Миколу Даниловича Ханенка (1693-1760) - прадіда Олександра Івановича, автора щоденника за 1722, 1727-1753 рр.
19-е. Бодянський Осип Максимович (1808-1877) - український і російський філолог, історик, археограф, перекладач, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1854). Секретар Московського товариства історії та старожитностей російських і редактор «Чтений» цього товариства (1845-1848, 1858-1877). У них вміщено багато цінних матеріалів з історії України, в тому числі «Діаріуш» М.Д.Ханенка // Василенко Н.П. О.М. Бодянський и его заслуги для изучения Малороссии. - К., 1904; Тодийчук О.В. Украина XVI-XVIII вв. в трудах Общества истории и древностей российских. - К., 1989. - 158 с.
20-е. Філарет (у світі Дмитро) Гумілевський (1805-1866) - російський церковний діяч, історик церкви. Ректор Московської духовної академії, архієпископ харківський (1847-1859), з 1859 р. - чернігівський. Заснував єпархіальний друкований орган «Черниговские епархиальные известия». Автор наукових праць: «История русской церкви» (Москва, 1847, 1857), «Историко-статистическое описание Харьковской епархии» (Москва, 1854-1859), «Историко-статистическое описание Черниговской епархии» (Чернигов, 1873-1874). Опублікував уривки зі щоденника М.Д.Ханенка за 1732-1733 р. в «Черниговских епархиальных известиях» за 1865 р.
21-е. О.М.Бодянський написав передмову до видання щоденника М.Д.Ханенка під назвою «Историческое сведение о генеральном хорунжем Николае Даниловиче Ханенке» // «Диариуш или журнал, то есть повседневная записка...». - Москва, 1858. - С. І-ХХІ.
22-е. Чтения в императорском Обществе истории и древностей российских. - 1858 г. - Кн. 1. - Смесь. - С. І-ХХІ, 9-74 (далі - ЧОИДР).
23-е. Дядя Олександра Івановича Ханенка теж Олександр Іванович (1776 - ?) - один із най- освіченіших людей свого часу. Володів французькою, англійською та німецькою мовами. Служив у Колегії іноземних справ, надвірний, згодом статський радник. Секретар посольства в Англії (1800), су- разький повітовий маршал. - Див.: Мезько-Оглоблин О. Люди Старої України та інші праці. - С.258.
24-е. Йдеться про Бантиш-Каменського Дмитра Миколайовича (1788-1850) - історика і археографа, автора 4-томної «Истории Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства» (Москва, 1830; 1842; Санкт-Петербург; Киев; Харьков, 1903; К., 1993). - Див.: Атаманен- ко .А.Є. «История Малой России» Д.М.Бантыш-Каменського: порівняльний аналіз першого та другого видань // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. - Дніпропетровськ, 1997. - Вип.1. - С.407-412.
25-е. Ханенко Василь Миколайович - старший син Миколи Даниловича, автора щоденника. Народився близько 1730 р. Освіту здобув у Глухові, Петербурзі (1745) і за кордоном, у Голштінії, у Кільській академії (1746-1748). Із 1751 р. на військовій службі у голштінському корпусі великого князя Петра ІІІ Федоровича в Петербурзі. Поручик (1751), капітан кавалерії і флігель-ад'ютант Петра ІІІ. У 1762 р., у зв'язку з державним переворотом і смертю великого князя, вийшов у відставку майором. Мав великі земельні володіння на Стародубщині // ЦДІАК України. - Ф.1850. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.341-366; Модзалевский В.Л. Указ. соч. - С. 48; Мезько-Оглоблин О. Указ. праця. - С. 249-254.
26-е. Ханенко Іван Миколайович - молодший син Миколи Даниловича, генерального хорунжого. Народився у 1738 р. О.Мезько-Оглоблин зазначає іншу дату - 26 лютого 1743 р. Проте у проханні про звільнення підполковника Глухівського карабінерного полку від військової служби за станом здоров'я, поданому у лютому 1793 р., зазначено, що І.М.Ханенку виповнилося на той час 55 років. Отже, народився він у 1738 р. У проханні зазначено також, що Іван Миколайович почав службу бунчуковим товаришем у 1763 р., потім служив флігель-ад'ютантом генерал-фельдмаршала П.О.Рум'янцева, брав участь у штурмі Ізмаїла у 1790 р. під час російсько-турецької війни. 24 листопада 1771 р. обраний першим Погарським повітовим предводителем дворянства. І.М.Ханенко автор біографічної розвідки про рід Ханенків // ЦДІАК України. - Ф.983. - Оп.1. - Спр. 3-а. - Арк.1, 1зв.; Спр.53. - Арк.1, 1зв.; Модзалевский В.Л. Указ. соч. - С. 48; Мезько-Оглоблин О. Назв. праця. - С.24-256.
27-е. Полуботок Павло Леонтійович (бл.1660-1724) - державний і політичний діяч, наказний гетьман Української козацької держави (1722-1724). Протидіяв курсу Петра І на ліквідацію автономії Української держави. За організацію опозиційної діяльності був викликаний навесні 1723 р. разом з іншими старшинами до Петербурга, заарештований і ув'язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер. Похований у Петербурзі.
28-е. Ідеться, ймовірно, про Михайла Олександровича Скорупу, який