Більшість польських анналів («рочників») обмежилися досить короткими звістками про смерть Романа. Так, наприклад, у «Короткому рочнику» повідомлялось: «Роман, найхоробріший князь рутенів, зі своїм військом від рук братів Лешка і Конрада, синів Казимира, загинув під Завихостом» («Romanus fortis- simus princeps Ruthenorum cum exercitibus suis a Lestcone et Conrado fratribus filiis Kazimiri in Zauichost interemptus est»)8. Близький за змістом текст уміщено у «Краківському рочнику»: «Роман, князь рутенів, загинув разом зі своїм військом під Завихостом» («Romanus dux Ruthenotum occisus est cum exercitu suo in Zavichost»)9.
Відомості «Рочника Траскі», «Малопольського рочника» та «Краківського календаря», де також розповідається про події під Завихостом 1205 р., дають змогу встановити дату загибелі Романа, яка припала на день католицьких святих Ґервасія і Протасія (19 червня). «Роман, князь рутенів, - повідомляє перше з джерел, - зі своїм військом загинув під Завихостом на свято мучеників Ґервасія і Протасія» («Romanus Ruthenorum princeps cum exercitu suo in Zavichost in festo Gervasii et Prothasii martirum»)10. У «Малопольському рочнику» записано: «1205. Роман, могутніший князь рутенів, зі своїм військом був знищений Лешком під Завихостом у свято Ґервасія і Протасія» («1205. Romanus fortissimos princeps Ruthenorum cum exercitibus suis a Leskone occiditur in Zawichost in festo Gervasii et Prothasii»)11. У «Краківському календарі» йдеться: «У тринадцяті календи [липня, у свято] мучеників Ґервасія та Протасія, 1205 [рік] Лешко і Конрад, князі поляків, перемогли Романа та велике військо рутенів біля Завихоста» («XIII Kal. Gervasii et Prothesii martyrum, M° ducentesimo quinto Lestco et Cunradus Polonorum duces vicunt Romanum et maximum exerci- tum Ruthenorum circa Zavichost»)12. 13 календи липня відповідають 19 червня13.
У «Каталозі краківських єпископів» (був написаний у першій половині XV ст. і зберігся у рукопису XVI ст.) після розповіді про зіткнення війська «князя рутенів» Романа з «князями краківськими та сандомирськими» Лешком і Конрадом на річці Вісла повідомляється: «Той же князь Роман у тринадцяті календи липня був убитий, у десяті календи червня похований у Сандомирі та після викупу був викопаний і переданий рутенам» («Idem Romanus dux tredec- imo Kalendas Iulii occisus, decima Iunii Sandomirie sepelitur et exhumatus Ruthenis pro captiuis omnibus redditur»)14. Отже, у цьому джерелі повідомляється не тільки про час смерті галицько-волинського князя, а і наводиться дата поховання Романа у Сандомирі, а також інформація про ексгумацію тіла князя і передачу його після викупу русинам. Указівка «decima Iunii» однозначно є опискою авторів каталогу, оскільки має бути «decima Iulii», тобто 22 червня. На цю обставину справедливо звернув увагу видавець пам'ятки И.Шиманський15.
У деяких джерелах дата загибелі Романа вказана помилково. Так, у «Ґурношльонському рочнику» зазначено 1196 р., а в «Куявському рочнику» - 1202 р.16 В останньому ще й хибно записано, що Роман загинув унаслідок зіткнення з якимсь князем Мешком (замість Лешка)17. Зазначимо, що польські аннали дають досить мало конкретної інформації про червневі події 1205 р. біля міста Завихост.
До згаданого слід додати, що під 1205 р. у синодику бенедиктинського монастиря св.Петра в Ерфурті повідомляється про смерть «короля Русі Романа», а далі йдеться, що «у 13 календи липня (тобто 19 червня - О.Г.) Роман, король Русі, дав нам 30 марок» («XIII Kal. Julii Romanus, Rex Ruthenorum, hic dedit nobis XXX marcas»)18. Збіг точної дати смерті у синодику та у зазначених польських джерелах незаперечно свідчить, що у першому джерелі також ідеться про галицько-волинського князя Романа Мстиславича.
Про виправу Романа можна прочитати в повідомленні французької хроніки цистерціанського монаха Альбріка19, яку автор почав писати у 1232 р. в абатстві Тріумфонтіум («Трьох джерел») у провінції Шалон на річці Марні. У хроніці події всесвітньої історії викладені від «створення світу»