повинні були говорити неправду, щоб обілити свого співвітчизника.
Французька преса жваво цікавилася судовим процесом, поділившись на два табори. Ліберально-демократична з прихильністю ставилася до українського руху в еміграції та вимагала покарати вбивцю. Інша - соціалістична й комуністична - стояла на позиції виправдання С.Шварцбарда. Замітка «З французької преси» подала короткий огляд, про що писали часописи в той час. Такі газети, як «Le Temps», «Le Figaro» об'єктивно і доброзичливо поставилися до українського громадянства. Історія України, її національно-визвольний рух, постать Симона Петлюри, котрі висвітлювалися на засіданнях суду, дістали співчуття та розуміння французів.
У серпні 1928 р. вийшов останній № 9-10 журналу «Тризуб: надзвичайне видання». У ньому подано повні тексти промови адвокатів та прокурора. Виступ адвоката Вільма вирізнявся глибоким аналізом подій. Головного отамана він назвав невтомним борцем, законним спадкоємцем гетьманів минулих віків, борцем за незалежність України. Не оминув адвокат і природу погромів, ґрунтовно доводячи, що С.Петлюра не мав до них ніякого відношення. Водночас він наголосив на згуртуванні єврейської громади, що вибрала собі національного героя - вбивцю С.Шварцбарда.
Виступ адвоката Кампінчі був не менш промовистим. Із документами в руках він відкинув багато неправдивих свідчень про погроми й антисемітизм С.Петлюри. На завершення промови він звернувся до присяжних зі сподіванням на справедливість вироку.
У звинувачувальній промові прокурор Рейно висловився проти інкримінації головному отаманові переслідування євреїв. Натомість він прихильно поставився до постаті С.Петлюри, довів фактами, що відносини з євреями в голови Директорії були добрими. За його словами, один із соратників, на запитання, які були стосунки у С.Петлюри з євреями, відповів: «Відносини були сердечні, дружні, прекрасні відносини»36. Прокурор Рейно висловив думку, що підсудного судять за душогубство з обтяжливими обставинами: попередньо спланований намір і влаштування засідки на С.Петлюру. Однак, як було зазначено вище, присяжні виправдали С.Шварцбарда.
Так закінчився цей гучний судовий процес. Він набув широкого розголосу. Інформація про його хід за допомогою преси швидко розповсюджувалася по всьому світу. Українці негативно оцінили вирок присяжних, сприйнявши його як національну образу.
Після трагічної загибелі головного отамана його соратники О.Лотоцький, В.Прокопович та інші у своїх споминах згадували про С.Петлюру як моральну, чуйну, справедливу людину. Зокрема, О.Лотоцький у мемуарах «Листки з пам'яті» писав: «И досі уявляю собі постать його так, як тоді бачив: розважливий спокій і певність, що все буде так, як того вимагають засади правди»37. В.Прокопович, згадуючи С.Петлюру, також наголошував: «Заповіт його для нас і будучих поколінь кличе з могили страдника: «Продовжуйте моє діло, будуйте вільну Україну»38.
Публікації журналу «Тризуб» про хід судового процесу над убивцею С.Петлюри є найбільш докладним та інформативним джерелом для вивчення цієї трагічної події в новітній українській історії. Водночас сучасні дослідники мають усвідомлювати, що позиція видання була детермінована певною ідейною спрямованістю, однозначно позитивним ставленням редакції до покійного. А відтак потребує критичного підходу й використання інформації з інших історичних джерел для повного і всебічного висвітлення цієї теми.
1 Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра Симон. Статті. - К., 1993. - С.251.
2 Румунська преса про вбивство С.В.Петлюри // Тризуб. - 1926. - Ч.42. - 29 серпня. - С.23.
3 Там само.
4 Логічний // Тризуб. - 1926. - Ч.40. - 15 серпня. - С.13.
5 Там само. - С.14.
6 Короткий перегляд головніших статтів російської преси з приводу смерти С.В.Петлюри // Тризуб. - 1926. - Ч.42. - 29 серпня. - С.25-29.
7 Там само. - С.25-26.
8 Там само. - С.26.
9 До судової справи // Тризуб. - 1926. - Ч.41. - 22 серпня. - С.27.
10 Там само.
11 З судової справи // Тризуб. - 1927. - Ч.40. - 9 жовтня. - С.11.
12 Процес // Тризуб: надзвичайне щоденне видання. - 1927. - №1. - 19 жовтня. - С.2.
13 Там само. - C.3.
14 Там само. - C.4.
15 Тризуб: надзвичайне щоденне видання. - 1927. - №2. - 20 жовтня. - C.1.
16 Там само. - C.2.
17 Там само. - C.3.
18 Там само.
19 Там само.
20 Там само. - C.4.
21 Там само.
22 Там само. - №3. - 21 жовтня. - C.1.
23 Шульгин О. Злочинність чи наївність // Там само.
24 Там само. - №4. - 22 жовтня. - C.4.
25 Там само. - №5. - 25 жовтня. - C.2.
26 Там само. - C.3.
27 Там само. - №6. - 26 жовтня. - C.2.
28 Там само. - №7. - 28 жовтня. - C.2.
29 Там само. - C.3.
30 Там само. - C.4.
31 Там само. - №8. - 31 жовтня. - C.1.
32 Там само. - C.2.
33 Там само. - C.3.
34 Там само.
35 Там само. - C.4.
36 Обвинувачувальна промова прокурора Рейно // Тризуб: надзвичайне видання. - 1928. - №9-10. - 1 серпня. - C.9.
37 Лотоцький О. Листки з пам'яті // ^мон Петлюра - державний муж. - Нью-Йорк, 1957. - C.45.
38 Прокопович В. Листки з пам'яті // Там само. - C.75.
According to Ukrainian periodical «Tryzub» the article reproduces the course of a long legal trial against the murderer of Symon Petliura, gives argumentation from both sides, shows the reaction of Ukrainian emigrant organizations and world community to terrorist act, the course of judgments and verdict of jury trial.