з переправки ... у ті місця, де формується повстанська армія» і т.п. Було ухвалено спеціальну резолюцію про «революційну дисципліну» у повстанській армії40. Загалом словосполучення «повстанська армія» в резолюціях наради вжито 10 разів, крім того, у порядку денному тричі зафіксовано означення «партизанська армія». При обговоренні пунктів порядку денного звичайно застосовувалося слово «армія».
На II з'їзді КП(б)У словосполучення «повстанська армія радянської України» зафіксоване в офіційному документі - привітанні з'їзду на адресу цієї армії, а також зустрічається в різних розмовних варіаціях у виступах делеґатів і проектах резолюцій: «формування правильної реґулярної повстанської радянської армії, яке почалося тільки після наказу №1», «повстанські загони, які зараз складаються в повстанську армію радянської України», «почала складатися повстанська армія у прикордонній смузі», «розвивати воєнні дії повстанської армії», «продовжувати роботу зі створення повстанської армії»41.
Один раз вираз «повстанська армія» зустрічається в офіційному документі ЦУ КП(б)У – кошторисі його видатків на два місяці, датованому 9 листопада 1918 р.42 У трьох листах управління справами ВЦВРК від 6, 7 і 9 жовтня 1918 р. За підписом І.М.Кудріна назва армії наведена як складова частина назви дивізій: «Командиру 1 і 2 дивізії української повстанської армії М.Г.Кро- пив'янському і В.Х.Ауссему»43.
У наказі №1 по іншому структурному підрозділу ВЦВРК – обліково-розподільчому відділу постачання від 12 жовтня – двічі вжито іншу форму власної назви армії - «Повстанська армія України». Тут же, а також у наказі №2 від 21 жовтня застосовано спрощений варіант - «Повстанська армія». У наказі №1 побіжно зафіксовано організований, свідомий характер утворення армії: «Повстанська армія України з окремих повстанських загонів зведена у правильно організовані військові з'єднання»44.
Найчастіше повна назва армії вживалася як складова частина офіційної назви дивізій, а також їх підрозділів. Усього ми виявили 30 випадків вживання повних офіційних назв дивізій, бриґад і полків у 24 документах, у тому числі у і документах ВЦВРК - 3 випадки45, у 3 документах управління справами ВЦВРК - 3 випадки46, у 14 наказах по 1-й дивізії та по її штабу - 16 випадків47, двічі - у матеріалах II з'їзду КП(б)У48, на печатці 2-ї дивізії (один відбиток)49, на кутовому штампі та на печатці (по два відбитки) 2-ї бриґади 1-ї дивізії50, а також у назві 1-го полку червоного козацтва в документі, укладеному його командиром51.
Узагальнюючи зібрані відомості, зазначимо, що керівництво (члени) ВЦВРК, управління справами і командування 2-ї дивізії (хоча й маємо один відбиток печатки, однак напис на ній безсумнівно містить точну офіційну назву) вживали словосполучення «українська повстанська армія». їх одностайність не випадкова: керуючий справами ВЦВРК І.М.Кудрін вів документацію комітету, виконував обов'язки його секретаря і підписував документи ВЦВРК разом з його головою А.С.Бубновим, а перший начдив-2 В.Х.Ауссем, котрий, очевидно, замовив першу печатку 2-ї дивізії, був водночас членом того ж ВЦВРК. В.М.Примаков, який теж включив слова «українська повстанська армія» до назви свого полку, був добре знайомий із членами ВЦВРК, зокрема товаришував з Ю.Л.П'ятаковим, а до утворення 1-ї дивізії полк червоного козацтва безпосередньо підлягав ВЦВРК.
У документах 1-ї дивізії, як частина її офіційної назви, фіксується вираз «повстанська армія України». Цілком можливо, що перший начдив-1 М.Г.Кро- пив'янський, котрий не брав безпосередньої участі в роботі ВЦВРК, запозичив формулювання назви з'єднання з тих документів, яких найбільше одержував від «центру», а саме - зі структурних підрозділів ВЦВРК, зокрема, від обліково-розподільчого відділу. Симптоматично, що його перший завідувач - В.М.Ісакович - був одним з організаторів 1-ї дивізії, і незабаром знову повернувся до неї на політичну роботу, покинувши господарську діяльність у «центральних» органах.
У назві 2-ї бриґади слово «армія» взагалі було відсутнє. На її штампі та печатці значилося: «Управление 2-й бригады 1-й пехотной дивизии повстанческих войск Украины». Очевидно, таке формулювання побутувало в 1-й дивізії, адже на II з'їзді КП(б)У 18 і 19 жовтня С.І.Петренка-Петриківського представляли як «начальника штабу 1-ої дивізії повстанських військ радянської України», хоча ще в наказах №5 від 2 жовтня і №6 від 4 жовтня начдив-1 іменував своє з'єднання «1-ю піхотною дивізією повстанської армії України»52.
Таким чином, через те, що ВЦВРК, утворивши дві дивізії, не зафіксував окремим наказом виникнення армії, єдиної її назви ані в документах самого ВЦВРК, ані його структурних підрозділів, ані в документах військових формувань не закріпилося. Як офіційні побутували два словосполучення: «Українська повстанська армія» та «Повстанська армія України». Вираз «повстанські війська України» іноді зустрічається в тогочасних документах як розмовний варіант - він не сприймався як власна назва радянських збройних сил України. Повні офіційні назви дивізій вживалися майже винятково у внутрішній документації: «1-ша піхотна дивізія Повстанської армії України» і «2-га дивізія Української повстанської армії». Часто зустрічаються спрощені назви: «2-га повстанська дивізія», «1-ша повстанська дивізія» або «1-ша піхотна повстанська дивізія». Назви полків армії взагалі не були уніфіковані: «1-й полк червоного козацтва Української повстанської армії», «Український революційний полк імені товариша Богуна», «2-й Таращанський партизанський полк» тощо53.
Повстанську армію України слід кваліфікувати не як загальновійськове оперативне об'єднання, а як збройні сили КП(б)У, як сукупність збройних формувань (загонів і підрозділів, частин, з'єднань) більшовицької партії. Річ у тім, що спеціальних військово-технічних органів управління і командування військами (штабів) вище дивізійного рівня утворено не