Р.І.Бондаренко Бондаренко Раїса Іванівна - співроб. центру «Зводу пам'яток історії та культури України» Інституту історії України НАНУ, член Національної спілки архітекторів України.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ Й МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПАМ'ЯТКООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (АРХІТЕКТУРНИЙ ТА МІСТОБУДІВНИЙ АСПЕКТИ)

Стаття містить визначення термінів «пам'ятка архітектури», «пам'ятка містобудування», «традиційний характер середовища». Наведено класифікацію пам'яток архітектури і містобудування в контексті цінних об'єктів історії та культури, згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» .Стверджується думка про важливу роль «Зводу пам'яток історії й культури України» у формуванні Державного реєстру нерухомих пам'яток держави. Одночасно підкреслюється комплексний характер об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини, оскільки вони можуть поєднувати археологічні, історичні, технічні й мистецькі цінності, і які становлять національне культурне надбання.

Пам'ятки історії та культури є важливим підтвердженням етнокультурної самобутності кожної нації. їх автентичність - головна ознака історико-культурної, наукової й пізнавальної цінності. Антропогенний ландшафт, сформований об'єктами архітектури та містобудування, його образна цілісність є однією з важливих естетичних характеристик історичного довкілля. Дослідженню, вивченню та охороні архітектурної й містобудівної спадщини значною мірою сприяє розгорнута в державі робота з підготовки багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам'яток історії та культури України». До нього мають бути включені не тільки вже визначені нерухомі об'єкти за наданими їм відповідними категоріями національного чи місцевого значення, а і щойно виявлені пам'ятники історії й культури. Вони відповідно до п.2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вирішення питання щодо занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України підлягають охороні, згідно з вимогами зазначеного документа1. Треба підкреслити, що у загальних положеннях згаданого закону термін «пам'ятка» пропонується вживати до об'єктів культурної спадщини тільки в разі занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На жаль, відомо, що за час формування, підготовки до друку і випуску перших двох книг тому «Київ» - складових видання «Зводу» - деякі щойно виявлені об'єкти культурної спадщини взагалі припинили своє існування. Слід зауважити, що «Звід» первісно був зорієнтований набрати значення офіційного державного документа, у котрому вміщені ці пам'ятки, які або вже перебувають, або повинні перебувати під охороною держави. Фактично «Звід пам'яток історії та культури України» виступає як своєрідна розширена наочна комплексна програма на виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини» із захисту традиційного характеру середовища й її об'єктів.

Непересічними пам'ятками цієї спадщини, котрими формується історичне довкілля, є об'єкти архітектури і містобудування. Якщо до пам'яток архітектури можуть належати окремі будинки, споруди різного призначення, комплекси їх або ансамблі об'ємно-просторової організації, то об'єкти містобудування відбивають історичні принципи планування й забудови міст, інших населених пунктів; загальну планувальну структуру оточуючого середовища на малих і великих територіальних площинах. За міжнародними стандартами, під пам'ятками архітектури й містобудування у цілому розуміються будь-які сукупності будівель, споруд та відкритих просторів.

В міжнародних документах 1976 р. і зокрема у «Рекомендації із збереження і сучасної ролі історичних ансамблів» зазначено, що серед досить різноманітних об'єктів культурної спадщини «можна виділити історичні місця, історичні міста, стародавні міські квартали, села і невеликі селища, а також однорідні монументальні ансамблі, беручи при цьому до уваги, що пам'ятки, як правило, треба ретельно зберігати в усій цілісності»2. Треба зазначити, що комплекси будинків та споруд, пов'язаних єдиним архітектурним задумом, у сукупності яких присутня наявна естетична цілісність, можуть становити архітектурний ансамбль. Частини антропогенного середовища, до котрих входять споруди, простори площ, вулиць, скверів, алей і елементів природного ландшафту, організовані в єдину композицію можуть становити містобудівний ансамбль. Якщо група об'єктів у своїй сукупності становить архітектурну, містобудівну, історичну, етнографічну й іншу цінність та потребує повного збереження в складі заповідників і охоронних зон, то вона становить історичний ансамбль. До останніх можуть належати центри міст із плануванням та забудовою, замки, монастирі, садиби, парки, городища й ін. Ансамбль, як правило, ґрунтується на функціональному зв'язку форм об'єктів і простору, що є його невід'ємними складовими. Але, на відміну від поняття «комплекс», поняття «ансамбль» є не функціональною, а естетичною категорією й містить у собі позитивну оцінку естетичних якостей першого. Наприклад, можна виділити як історичний ансамбль Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Щодо терміна «пам'ятки містобудування», то у першій половині 70-х рр. XX ст. в історико-архітектурних, наукових, методичних матеріалах сталого визначення не існувало. Юридичне визначення він отримав у 1976 р. у законі СРСР, а 1978 р. - у законі УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури». Його тоді вживали як єдине визначення: «пам'ятка архітектури й містобудування».

На початку 80-х рр. XX ст. в зв'язку з підготовкою матеріалів до «Зводу пам'яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР», котрий мав стати частиною всесоюзного проекту, в Інституті історії АН УРСР було розроблено методичні рекомендації, де відповідним об'єктам дано таке тлумачення: «Пам'ятками містобудування та архітектури є твори будівельного мистецтва (окремі споруди, групи будівель, містобудівні комплекси й паркові ансамблі) певного художнього рівня, створені у різні історичні періоди, які віддзеркалили в своєму художньому образі, у структурі, плануванні, конструкціях, композиційній побудові та декоративному облаштуванні характер життя, суспільні й трудові процеси, а також естетичні погляди тієї епохи, до котрої вони належать»3.

В означених рекомендаціях дано класифікацію об'єктів архітектури і містобудування за