Таким чином, російський уряд виявив потаємні шляхи пересування старообрядців із метою переходу російсько-турецького кордону, розкрив мету відвідин єдиновірців у Росії, які мали не політичний, а насамперед релігійний характер.

Важливе місце у старообрядському середовищі мав не лише релігійний, а й антифеодальний протест, який набув релігійного забарвлення. Цей протест був викликаний підготовкою уряду проекту скасування кріпацтва в Російській імперії.

Тенденції до масового переходу біглих селян за кордон посилили репресивні заходи влади. Вони не лише виявляли, а й відправляли з-під кордону підозрілих осіб на безпечну відстань. Земські справники несли нагляд по всьому периметру Бессарабської губернії.

В історичному просторі характер взаємостосунків між старообрядцями прикордонних районів був різним. Вони вели торгівлю, підтримували родинні зв'язки, переправляли біглих. Контакти із зарубіжними одновірцями посилилися після заснування білокриницької церковної ієрархії та конфлікту навколо Окружного послання. Незважаючи на незадоволення старообрядців російським урядом, у 1863 р. вони виявили повну аполітичність у революційній діяльності групи О.Герцена, спрямовану на повалення самодержавства, хоча стосунки деяких представників старообрядства, як із лондонською групою, так і незадоволе- ними придушеними повстаннями 30-х та 60-х рр. ХІХ ст. поляками мали місце.

Після проголошення маніфесту про закріплення основ віротерпимості в Російській імперії в 1905 р. старовіри почали активну місіонерську та політичну діяльність у Бессарабії. Спектр політичних симпатій старообрядців був достатньо широкий, починаючи від крайніх правих течій та закінчуючи крайніми лівими рухами.

1 Див.: Смилянская Е.Б., Денисов Н.Г. Старообрядчество Бессарабии: книжность и певческая культура. - Москва, 2007. - 432 с.; Кобяк НА., Леренман М.М., Поздеева И.В., Смилянская Е.Б. Задачи и результаты комплексных археографических экспедиций Московского университета 1966-1980 гг. // Русские письменные и устные традиции и духовная культура (По материалам археографических экспедиций МГУ 1966-1980 гг.) - Москва, 1982. - С.11-39; Круглова ТА. Обзор кириллических рукописных книг Молдавско- Украинской коллекции Московского университета // Там же. - С. 238-244; Её же. Краткое описание рукописей, найденных в 1973 г. на территории Молдавской ССР и Одесской области УССР // Из истории фондов Научной библиотеки Московского университета. - Москва, 1978. - С. 152-158.

2 Див.: Табак И.В. Русское население Молдавии: численность, расселение, межэтнические связи. - Кишинёв, 1990; Абакумова-Забунова Н.В. Русское население городов Бес- сарабии ХІХ в. - Кишинев, 2006; Анцупов ИА. Русское население Бессарабии и Левобережного Поднестровья в конце ХУІІІ-ХІХ вв. (социально-экономический очерк). - Кишинёв, 1996.

3 Див.: Бачинский А.Д. Некрасовские поселения на Нижнем Дунае и в Южной Бессарабии (ХУІІІ - начало ХІХ ст. // Материалы по археологии Северного Причерноморья. - Одесса, 1971. - Вып.7. - С.161-163; Пригарин АА. Возникновение старообрядческих общин на Дунае у ХУІІІ - первой трети ХІХ вв. // Липоване: история и культура русских-старообрядцев. - Одесса, 2004. - Вып.1. - С.11-32; Его же. Формирование старообрядческого населения Придунавья в конце ХУІІІ - начале ХІХ вв. // Липоване: история и культура русских-старообрядцев. - Одесса, 2006. - Вып.3. - С.3-26; Федорова А.І. До питання про заселення старообрядцями Південної Бессарабії та їх чисельність у ХІХ ст. // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали та дослідження. - Одеса, 2002. - Т.3. - С.238-239; Її ж. Старообрядські общини Південної Бессарабії у ХІХ - першій половині ХХ ст.: історико-конфесійний аспект: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - Одеса, 2005. - 20 с.

4 Див.: Кучерявенко І.Ф. Одна з сторінок історії заселення старообрядцями Бессарабії // Липоване: история и культура русских-старообрядцев. - Вып.1. - С.67-71; Кучерявенко І.Ф. Старообрядські общини Подунав'я // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2006. - Вип.20. - С.27-34.

5 Див.: Чучко М.К., Бондарюк Б.М. Краткие замечания о липованах Буковины одного трансильванского румына в начале ХІХ в. // Липоване: история и культура русских- старообрядцев. - Одесса, 2005. - Вып.2. - С.45-50.

6 Див.: Таранець С. Старообрядці в Південній Бессарабії (від початку поселення до 1917 р.) // Наукові записки: Збірник праць молодих учених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАН України. - К., 2001. - Т.7. - С.6-91; Його ж. Старообрядці Південної Бессарабії // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2002. - Вип. 12. - С.19-20.

7 Див.: Липоване: история и культура русских-старообрядцев. - Одесса, 2004-2007. - Вып.1-4.

8 Аксаков И.С. О бессарабских раскольниках // Русский архив. - Москва, 1888. - Кн.3. - С.446.

9 Там же.

10 Національний архів Республіки Молдова (далі - НАРМ). - Ф.2. - Оп.1. - Спр.6259. - Арк.1.

11 Там само. - Спр.6264. - Арк.9.

12 Там само. - Спр.5126. - Арк.8.

13 Там само. - Спр.6698. - Арк.2.

14 Там само. - Спр.6746. - Арк.1.

15 Там само. - Спр.6747. - Арк.5.

16 Там само. - Спр.6906. - Арк.74.

17 Там само. - Спр.7062. - Арк.42.

18 Там само. - Спр.8021. - Арк.32 зв. Грубенський священик, протоієрей Пилип Лазаревич Ігнатов народився у с. Грубно Хотинського повіту Бессарабської області у 1828 р. Був одружений із Ликерою. Згідно із ревізією, належав до Хотинської старообрядницької громади.