С.Б.Хведченя

ДАВНЬОІСЛАНДСЬКІ САҐИ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ: ПОДОРОЖ ТОРВАЛЬДА КОДРАНССОНА У СВЯТУ ЗЕМЛЮ І ЙОГО ПЕРЕБУВАННЯ НА ТЕРЕНАХ РУСІ (ПОЧАТОК ХІ ст.)

Стаття розповідає про подорож ісландського євангеліста Торвальда Кодранссона шляхом «із варяґ у греки» до Києва та Єрусалима, що її він здійснив на початку ХІ ст. Зроблено спробу визначити місце розташування монастиря, заснованого Торвальдом на теренах Русі. Наведено приклади участі інших варя- ґів у суспільно-політичному житті України-Русі в ХІ ст.

Україну-Русь та Ісландію пов'язують стосунки, що були започатковані ще в епоху вікінґів - у далекому ХІ ст. Обидві країни майже одночасно прийняли християнство: Україна-Русь у 988 р., а Ісландія - близько 1000 р. Віддаленість Льодового острова від давньоруських земель не стала на заваді прямим зв'язкам між країнами.

Вікінґи (або нормани) назавжди залишили свій слід в історії України-Русі (де їх називали варяґами) та Ісландії. Ці відважні люди відіграли неабияку роль у становленні й розбудові обох країн на ранньому етапі їх історії. Згідно з «Повістю минулих літ», у 862 р. слов'янські племена покликали до себе князів із-за моря Варязького (Балтійського), від варяґів, котрі називалися руссю. Відтоді ці краї отримали назву Руської землі. Леґендарні правителі Києва - Аскольд і Дір, були першими християнами, що прибули на Русь зі Скандинавії. Майже одночасно, у 860 р., до великого острова посеред Атлантичного океану прибули інші скандинави: швед Ґардар та норвезькі вікінґи Наддод і Флокі із Роґаланда1. Останній назвав нову землю Країною Льоду, або Ісландом. Таким чином, одна гілка вікінґів (варяґів) у далекому ІХ ст. перемістилася на південь, в Україну-Русь, а друга - на захід, в Ісландію. І ті, і інші взяли активну участь в історії обох країн.

На початку ХІ ст., за часів правління хрестителя Русі князя Володимира Святославича, Київ відвідав ісландець Торвальд Кодранссон (Мандрівник). Ранній період його життя доволі повно відображений у давньоісландських саґах, проте останні його роки, пов'язані з перебуванням на території Ґардарики-Русі, укриті суцільним мороком таємниці. Подорожі Торвальда в Русь давньоісландсь- кі саґи присвятили лише декілька абзаців. На даний момент, окрім відомої праці О.Пріцака, новітніх досліджень українських учених із цього питання немає.

Найповніша та водночас найдавніша оповідь про Торвальда Кодранссона (Мандрівника) та його намагання проповідувати християнство на рідних землях Ісландії розміщена у двох давньоісландських джерелах: «^orvalds Ј>attr vidforla» («Пасмо про Торвальда Мандрівника») та «Kristni saga» («Саґа про хрещення»).

Історики вважають, що твір «Пасмо про Торвальда Мандрівника» виник на початку ХІІІ ст. Автором його називають ченця Ґунналауґа Лейвссона, який написав «Саґу про Олава Трюґґвасона». Латиномовний ориґінал не зберігся, проте до наших днів дійшла ісландська версія, датована кінцем ХІІІ ст. Цю розповідь можна знайти на сторінках трьох рукописів, що були створені наприкінці XIV ст.2 Ми також залучили оповідь «The Tale of Thorvald the Far-Travelled» («Історія про Торвальда Мандрівника») з сучасного видання давньоісландських саґ у перекладі англійською мовою, що було люб'язно надане нам Консульством Ісландії в Україні3. Найновіше видання тексту «Пасма про Торвальда»4 і деякі інші матері* Хведченя Сергій Борисович - канд. географ. наук, ст. наук. співроб. Інституту історії України НАНУ.

E-mail: khvedchenia@ukr.net али з даної тематики у наше розпорядження представив відомий ісландський учений Ґ.Сіґурдссон ^івН Sigurdsson).

Що стосується «Саґи про хрещення», то вона становить собою компіляцію з декількох праць, написаних у ХІІІ ст. Саґа, автором якої вважається Стурла Тордарсон (1214-1284 рр.), розповідає про події від 1000 р., коли Ісландія була охрещена, до 1118 р. Ориґінальний текст ісландською мовою і його російський переклад наведено у праці Ґ.В.Ґлазиріної5. Використовуючи всі ці джерела, спробуємо простежити життєвий шлях Торвальда Кодранссона (Мандрівника) від народження до смерті.

Згідно з давньоісландськими саґами, Торвальд Кодранссон (Мандрівник) народився в Ісландії близько 950 р. Він був сином Кодрана, що жив у Ґільї, у Ватнсдалі, неподалік від узбережжя Ґунавлой. Торвальд походив із роду Барда з Алля (Норвеґія) і належав до ісландського клану Скідунґів6. У «Пасмі про Торвальда» майбутнього мандрівника зображено як представника одного з найдревніших родів Ісландії, коріння якого сягають початку заселення острова, тобто 860 р.

Ґ.В.Ґлазиріна, вивчаючи генеалогію Торвальда Кодранссона, проаналізувала декілька найголовніших давньоісландських джерел: «Книгу про ісландців» Арі Мудрого, створену у 1122-1132 рр.; Аннали ( ХІІІ-ХУІ ст.); «Книгу про заселення країни» у трьох редакціях (1275 - початок ХІУ ст.); «Пасмо про Торвальда Мандрівника» (третя чверть ХІУ ст.). Цікаво, що у перших трьох джерелах ім'я Торвальда Кодранссона взагалі не зустрічається, що пояснюється їх структурними та семантичними особливостями. Перші три ступені генеалогічного древа Торвальда присутні у всіх давньоісландських пам'ятках. П'яте покоління роду, яке представляв сам Торвальд, очевидно, було не таким важливим та обов'язковим для «Книги про заселення країни». На перший план Торвальд Кодранссон виходить у «Пасмі про Торвальда» і «Сазі про хрещення», стаючи невід'ємною частиною оповідей, їх головним героєм.

Дитинство Торвальда пройшло в північному районі Ісландії, у Ґільї. В юні роки він вирушив у Данію. Там молодий ісландець приєднався до загону вікінґів, очолюваних Свейном Ґаральдссоном Вилобородим, який у 984-1014 рр. був дан- ським королем. Кілька років Торвальд прослужив у Свейна, брав участь у нападах на західних сусідів і зажив