Євста- фій (1019-1025 рр.). Скоріше всього, Торвальд, який мандрував у Святу Землю після 1000 р., зустрічався із патріархом Сергієм ІІ Мануїлітом.
Давньоісландські саґи розповідають, в якій би країні не перебував видатний ісландець, скрізь до нього ставилися шанобливо, поважаючи за місіонерські заслуги. Після відвідин Єрусалима Торвальд Кодранссон повернувся в Русь, де знаменитого ісландця прийняли особливо привітно. Згідно з давньо- ісландськими саґами, Торвальд збудував тут прекрасний монастир поблизу церкви св.Іоанна Предтечі та зробив щедрі пожертвування обителі. Із тих часів цей монастир називали «монастирем Торвальда». Він був розташований під скелею Дрьовн. У цій обителі Торвальд закінчив своє земне життя і там же був похований.
Інформація про заснування Торвальдом Кодранссоном монастиря на давньоруських теренах є найбільш важливим і цікавим сюжетом для нашого дослідження. Адже можна впевнено констатувати, що нині ані в України, ані в Білорусі чи в Росії невідомо жодного монастиря, який би носив ім'я Торвальда. Саме тому ми зібрали всі фраґменти давньоісландських саґ про обитель і поховання Торвальда Кодранссона та відомості про всі давньоруські храми Іоанна Предтечі, що були на території України-Русі до монґоло-татарського нашестя.
Згідно з відомостями, що містяться у «Пасмі про Торвальда Мандрівника»: «Найбільші почесті були віддані йому (Торвальду Кодранссону) в Аустервеґу, коли імператор (Візантії) послав його туди як вождя або правителя, настановивши його над усіма королями на Русі та в усій Ґардариці. Там Торвальд Кодранссон побудував від самих його підвалин святий монастир поблизу собору, присвяченого Іоаннові Хрестителю, та обдарував його землями. І відтоді той монастир називали його ім'ям - Торвальдова обитель. У цьому монастирі він закінчив своє життя, і там-таки він похований. Ця обитель стоїть під високою скелею, яка називається Дрьопн/Дравн»14.
Дещо по-іншому останні роки Торвальда висвітлені у творі «Саґа про хрещення»: «Обидва вони (Торвальд Кодранссон і Стевнір Торґільссон) багато подорожували світом і дісталися аж до Єрусалима та Константинополя і таким чином до Кенунґарда (Києва) та на північ по Непру (Дніпру). Торвальд помер на Русі неподалік від Палтескі (Полоцька). Його поховано там на пагорбі у церкві св.Іоанна Хрестителя, і називають його святим. Ось як розповідає про це Бранд Подорожник: «Я був там, де Христос упокоїв Торвальда Кодранссона. Там поховано цього святого на високому пагорбі, угорі на Дрьовні, у церкві Іоанна Хрестителя»15.
Як бачимо, обидва тексти по-різному визначають місце розташування обителі Торвальда та його поховання. «Пасмо про Торвальда Мандрівника» явно перебільшує заслуги, почесті та становище Торвальда Кодранссона, який нібито мав владу над усіма давньоруськими князями. Ісландець заснував нову обитель та обдарував її земельними угіддями. За заслуги перед церквою його поховали у цьому монастирі, місце розташування якого «Пасмо про Торвальда Мандрівника» не вказує, лише називаючи орієнтир у вигляді скелі під назвою Дрьопн, або Дравн.
«Саґа про хрещення» не згадує про неабияку владу Торвальда над усіма князями, проте вона називає його «святим». Стосовно місця обителі й поховання твір подає більш детальну інформацію - монастир Торвальда розташовувався поблизу міста Полоцька, там же слід шукати вже відому нам скелю Дрьовн.
Усі редакції розповіді про Торвальда Мандрівника у давньоісландських саґах звела разом Ґ.В.Ґлазиріна16. Оповідь про мандри Торвальда розміщена в усіх трьох редакціях саґи «Пасмо про Торвальда Мандрівника», що були створені до 1250 р. Вона також є у «Сазі про хрещення», записаній приблизно протягом 12371250 рр. Таким чином, дослідники можуть простежити життєвий шлях Торвальда Кодранссона за чотирма джерелами. Усі ориґінальні тексти давньоісландських саґ опубліковано17. Чотири редакції з невеликими різночитаннями розповідають про мандрівку Торвальда і будівництво монастиря. Згадані вище редакції були створені через 250 років від зазначеної події і розрізняються за деякими суттєвими біографічними та географічними уточненнями.
Проаналізувавши всі наявні на сьогодні варіанти оповідей про Торвальда і його мандри, Ґ.В.Ґлазиріна дійшла висновку, що найбільш ранньою саґою є та, що взагалі не прив'язана до Русі. Згідно з цим твором, Торвальда Кодранссона з великою пошаною приймали у Константинополі, а потім він заснував монастир, про місце розташування якого в тексті саґи нічого немає. Цій обителі мандрівник зробив щедрі пожертвування і тут-таки закінчив своє земне життя. Важливо, що заснована Торвальдом обитель ніяким чином не пов'язана з Руссю. Навпаки, на основі першої редакції саґи можна зробити висновок, що монастир Торвальда був у Візантії. Крім того, немає жодного слова про церкву Іоанна Предтечі поблизу обителі й могили.
Три інші версії саґи розповідають цю історію трохи інакше. Після відвідин Візантії Торвальд помандрував у Русь, де й збудував від самих підмурків новий монастир поблизу собору Іоанна Предтечі, пожертвувавши новій обителі великі гроші. За ці заслуги перед церквою монастир назвали його ім'ям. Торвальд перебував в обителі до кінця своїх днів та упокоївся у своєму монастирі. Першого ісландського євангеліста поховали біля гори з назвою Дрьовн (Дріпа, Дравн).
У редакціях саґи містяться географічні назви: Русь, Київ, Дніпро і якась невідома «гора Дрьовн». Лише одна редакція саґи про Торвальда, а саме «Саґа про хрещення», розповідає про смерть Торвальда поблизу від Полоцька. Тільки тут його називають святим.
Ґ.В.Ґлазиріна запропонувала свою версію, згідно з якою, після подорожі ісландського скальда Бранда до Русі, він написав рядки, присвячені Торвальдові та його могилі поблизу монастиря. Згодом