непересічною особистістю, його поважали правителі різних країн, серед яких королі Данії (Свейн Вилобородий) та Норвеґії (Олав Трюґґвасон), а також імператор Візантії Василій ІІ, під час правління якого той побував у Константинополі. При подальшому дослідженні важливо вивчити історію взаємин між київським князем Володимиром Святославичем і першим християнським євангелістом Ісландії Торвальдом Кодранссоном, який свого часу перебував у Києві, імовірно двічі - перший раз дорогою з Норвеґії до Єрусалима, а другий - на шляху з Константинополя в північні землі.
Маршрут, яким Торвальд мандрував до Константинополя і Святої Землі, повністю збігався з великим торгівельним шляхом «із варяґ у греки», що поєднував північні країни з Візантією і розпочинався на узбережжі Балтійського (Варязького) моря та пролягав через Новґород (або Полоцьк) річковими системами Русі. Кінцевим пунктом було місто Константинополь - столиця Візантійської імперії, а головною зупинкою - Київ, розташований приблизно посередині маршруту.
Давньоісландські саґи розповідають про заснування Торвальдом Мандрівником монастиря в Русі, десь поблизу церкви Іоанна Предтечі. Це опосередковано підтверджується відомостями з давньоруських літописів про будівництво монастирів на шляху «з варяґ у греки» за часів князя Володимира. На даний час локалізація обителі Торвальда невідома, тому ми зібрали історичні відомості про всі давньоруські храми на честь Іоанна Предтечі, зосередивши увагу на Києві та Полоцьку як найбільш імовірних містах, де Торвальд Мандрівник міг заснувати свій монастир. На нашу думку, Київ набагато перспективніший у цьому плані, аніж Полоцьк, адже церква Іоанна Предтечі у Полоцьку датується кінцем ХІУ ст., тоді, як у Києві за часів Торвальда вже було дві Іоанно-Предтечинські церкви. Необхідно продовжити пошуки, залучивши до цього фахівців з історії церкви.
Пам'ятний знак на честь 1000-ліття християнської місії Торвальда Мандрівника та єпископа Фридрека, встановлений у 1981 р. поблизу Рейк'явіка (Ісландія)
Загалом слід зазначити, що нами був зроблений лише перший крок на довгому науковому шляху. Попереду важливі роботи, які вимагають залучення висококласних фахівців із різних галузей знань. Остаточним результатом даного дослідження стане виявлення поховання Торвальда Кодранссона (Мандрівника) і встановлення пам'ятного знака на честь цього визначного ісландця.
1 Джонс Г. Викинги. Потомки Одина и Тора. - Москва, 2003. - С.275.
2 Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. - Т.2. - К., 2003. - С.268.
3 The Complete Sagas of Icelanders. - Reykjavik, 1997. - Vol.V. - P.357-369.
4 Biskupa sцkur. - Reykjavik, 2003. - B.1. - H.2. - P.49-89 (Islenzk fornrit. - B.XV. - H.1).
5 Глазырина Г.В. Древнерусские города в древнескандинавской письменности. - Москва, 1987. - С.102-105.
6 Глазырина Г.В. О генеалогии исландца Торвальда, странствовавшего на Русь в Х веке // Древнейшие государства Восточной Европы. Генеалогия как форма исторической памяти. - Москва, 2004. - С. 78-94.
7 Моует Ф. От ариев до викингов, или Кто открыл Америку. В поисках арктического Эльдорадо. - Москва, 2004. - С.331.
8 Глазырина Г.В. О первой христианской миссии в Исландии // XV конференция по изучению истории, экономики, языка и литературы скандинавских стран и Исландии: Тезисы докладов. - Ч.1. - Москва, 2004. - С.151-154; Islandske Annaler / G.Storm. - Christians, 1888. - B1. - P.16, 48, 104.
9 The Complete Sagas of Icelanders. - P.362.
10 Islendingabцk. - Ithaca, 1930. - B.1. - P.54.
11 Сага о гренландцах // Исландские саги / Под общ. ред. О.А.Смирницкой, пер. М.И.Стеблин-Каменского. - Санкт-Петербург, 1999. - Т.1. - С.454.
12 Там же. - С.472.
13 http://www.pravoslavie.ru/put/070727131828.htm
14 Див.: Пріцак О. Указ. праця. - С.271.
15 Там само.
16 Глазырина Г.В. Редакции рассказа о поездке Торвальда Путешественника на Русь // Общество, государство, верховная власть в России в средние века и раннее новое время в контексте истории Европы и Азии (Х-ХУШ столетия): Мат. междун. конф. - Москва, 2005. - С.104-108.
17 Biskupa sцkur. - B.1. - H.2. (Islenzk fornrit. - B.XV. - H.1).
18Джаксон Т.Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе. - Москва, 1994. - С.202.
19 Там же. - С.197.
20 Мохов А.С. К вопросу о паломничестве норвежского конунга Гаральда Гардара в Иерусалим и Святую Землю // Sacrum et profanum: Вып.1: Культ святых мест в древних и современных религиях. - Севастополь, 2005. - С.121-128.
21 Див.: Назаренко А.В. Древняя Русь на международных путях // Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей XI-XII вв. - Москва, 2001. - 113 с.
22 Дашкевич Н. Приднепровье: Киев по некоторым памятникам древнесеверной литературы // Университетские известия. - К., 1886. - Т.26. - Кн.11. - С.220-242.
23 Холостенко М.В. Нові дослідження Іоанно-Предтеченської церкви та реконструкція Успенського собору Києво-Печерської лаври // Археологічні дослідження стародавнього Києва. - К., 1976. - С.131-165.
24 Хведченя С.Б., Качан Р.І. Засновники Успенського собору Києво-Печерської лаври: історіографія питання // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - К., 2006. - Число 13. - Ч.2. - С.112-126.
25 Пріцак О. Указ. праця. - Т.1. - К., 1997. - С.453.
26 Києво-Печерський патерик / Пам'ятки мови та письменства давньої України / Вступ, текст, примітки Д.І.Абрамович. - К., 1930. - С.16.
27 Густинская летопись // Полное собрание русских летописей. - Т.2. - Санкт- Петербург, 1843. - С.261.
28 Хведченя С.Б. Варязька печера - унікальна пам'ятка історії та культури Київської Русі // Історико-географічні дослідження в Україні. - К.,
