гідності людської особистості; переплетення національного й церковного відродження - робили створення модерної російської нації та збереження імперії на православній основі неможливим. Натомість радянський комуністичний тоталітаризм для самозбереження і розвитку мусив перетворити колективне минуле російської династії на колективне майбутнє «радянського народу», винайти свій спосіб «осмислено поєднати солідарність, владу і час»107. Для цього потрібно було, по-перше, ліквідувати церкву як інституцію, що, солідаризуючи спільноту на основі політичної культури теократії, в межах останньої продовжувала зберігати різні православні ідентичності (російську та українську). По-друге, створити новий соціальний і культурний контексти, прищепити нову політичну культуру, яка б гарантувала збереження влади комуністичної партії. Тому комуністичний тоталітаризм поступово «втягнув практично усіх громадян у відповідальність за кожну зі своїх дій»108. У цьому, власне, й полягала його тотальність, «відмінність у гірший бік від більш архаїчних видів деспотизму, які задовольнялися безсловесною покірністю підданих і не вимагали квазі-спонтанної співучасті у вигляді імітації виборів, демонстрації з вимогами розправ»109. Адже «здійснювати комуністичне будівництво можна було тільки засобами громадянської війни, масового політичного й економічного терору з боку держави»110.
1 Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - К., 2005. - С.9.
2 Бухарин Н. И. Теория пролетарской диктатуры // Избранные произведения. - Москва, 1988. - С.15, 24.
3Андерсон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму / Пер. з англ. В.Морозова. - К., 2001. - С.20.
4 Григулевич И.Р. История инквизиции (ХІІІ - XX вв.). - Москва, 1970. - С.103.
5Андерсон Б. Указ. праця. - С.139.
6 Там само. - С.113.
7 Ленін В. І. Повне зібрання творів. - К., 1973. - Т.37. - С.8, 156, 468, 488.
8 Кулешов С.В. Размышления о революции // Отечественная история. - 1996. - №5. - С.127.
9 Докладніше про це див.: Бикова Т.Б. Крим у геополітичних планах партії більшовиків (1917 - 1921 рр.) // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. -К., 2005. - Вип. 9. - С. 94-134.
10 Центральний державний архів громадських об'єднань України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.114. - Арк.93.
11 Кульчицький С. В. Національна політика більшовиків в Україні під час створення комуністичного ладу // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. - Вип. 13. - К., 2005. - С.12.
12 Стародуб А. Юрисдикційна політика РПЦ 1917-1921 рр.: український аспект: Дис. ... канд. іст. наук. - К., 2000. - С.143.
13 Національна бібліотека України ім. В.Вернадського. Інститут рукопису (далі - НБУВ. ІР). - Ф.175. - Оп.1. - Спр.139. - Арк.5-7.
14 Лотоцький О. Автокефалія. - Варшава, 1935. - Т1. - С.198.
15Андерсон Б. Вказ. праця. - С.112-113.
16 Филиппов Б. А. Государство и Церковь: детерминанты политики // Церковь и государство в русской православной и западной латинской традиции. - Санкт-Петербург, 1996. - С.127.
17 Николин А. Церковь и государство. (История правовых взаимоотношений). - Москва, 1997. - С.15-18.
18 Рклицкий С. К вопросу о церковной автономии. - Кременчуг, 1917. - С.19.
19 Флоровский Г. Пути русского богословия. - Париж, 1983 - С.83.
20 Там же.
21 Там же. - С.84.
22 Карташев А. В. Очерки по истории Русской церкви: В 2 т. - Москва, 1991. - Т.2. - С.341.
23 Там же. - С.354.
24 Там же. - С.361.
25 Бердников И.С. Курс церковного права православной греко-российской церкви с указанием главнейших особенностей католического и протестантского церковного права. - Казань, 1888.
26 Карташев А. В. Указ. соч. - Т.2. - С.362.
27 Там же. - С.362-363.
28 Рейснер М. А. Духовная полиция в России. - Санкт-Петербург, - 1907. - С.81.
29 Государственный архив Российской Федерации (далі - ГАРФ). - Ф.3431. - Оп.1. - Спр. 454. - Арк.37-40; Стародуб А. Вказана праця. - С.58.
30 ГАРФ. - Ф.3431. - Оп.1. - Д.249. - Л.23, 28-30 об.; Стародуб А. Указ. праця. - С.59.
31 Стародуб А. Указ. праця- - С.59.
32 Там само. - С.60-62.
33 Положение об управлении церквами и духовенством военного и морского ведомств. - Санкт-Петербург, 1890.
34 Шавельский Г. Воспоминания последнего протопресвитера русской армии и флота. - Нью-Йорк, 1954. - Т.2. - С.45.
35 Устинов В. М. Основные понятия русского государственного, гражданского и уголовного права. Общедоступные очерки. - Москва, 1907. - С.35.
36 Там же. - С.36.
37 Там же. - С.132-134.
38 Там же. - С.135.
39 Там же; Каменев П., Витте С. Ю., Победоносцев К.П. О современном положении православной церкви // Вестник Европы. - 1909. - Кн.2. - С.671-672.
40 Там же. - С.672.
41 Рожков В., прот. Церковные вопросы в Государственной Думе. - Рим, 1975. - С.115.
42 Там же. - С.116.
43 Никонов А. Б. Критический анализ миссионерской деятельности Российской православной церкви (1721-1917): Автореф. дисс. ... канд. фил. наук. - Ленинград, 1989. - С.7.
44 Полтавская И. Русские православные духовные миссии на Дальнем, Среднем и Ближнем Востоке (обзор документов в РГИАП) // Дипломатический ежегодник. - Москва, 1995. - С.122.
45 Ульяновський В. Церква в Українській Державі 1917-1920 рр. (Доба гетьманату Павла Скоропадського). - К., 1997. - С.143.
46 ГАРФ. - Ф.3431. - Оп.1. - Д.347. - Л.23-24.
47 Соловьёв В. С. Сочинения: В 2 т. - Москва, 1989. - Т.1 - С.71-72.
48 Цит. за: Литературное наследство. - Москва, 1988. - Т.97. -