їх кількість змінювалися. Із 1892 р., майже відразу після відкриття візантійського відділення, почалося видання окремих томів «ЛІФТНУ», які містили праці з візантієзнавчої тематики. За перші десять років свого існування товариство видало сім томів «Літопису», чотири з яких були присвячені візантієзнавству30.
Із самого початку своєї діяльності ІФТНУ брало активну участь в археологічних з'їздах. Уперше - у VIII археологічному з'їзді, що проходив у Москві у 1900 р. На запрошення Московського археологічного товариства депутатом на з'їзд був направлений О.І.Кирпичников31. Археологічні з'їзди мали велике значення для розвитку археології та історичної науки загалом. Вони також сприяли посиленню наукового інтересу до етнографії - щойно започаткованої науки. З'їзди проводилися кожні три роки у різних містах Російської імперії. Їх проведенню передувала велика наукова, дослідницька й організаційна робота. Протягом першого періоду функціонування товариство взяло участь у підготовці і проведенні чотирьох подібних заходів, серед яких, окрім московського з'їзду 1900 р., були IX (Вільно, 1893 р.), X (Риґа, 1896 р.) і XI (Київ, 1899 р.) з'їзди32.
Підсумовуючи діяльність ІФТНУ впродовж першого етапу функціонування, слід зазначити, що у цей час товариство займалося передусім адміністративно- організаційною роботою, а також налагоджувало наукові зв'язки та проводило активну наукову і науково-просвітницьку діяльність. Пріоритетним напрямом досліджень товариства стало візантієзнавство.
Наступний, другий, етап розпочався з моменту офіційного затвердження першого статуту педагогічного відділу ІФТНУ - 12 листопада 1899 р., і тривав до 1914 р. - часу, коли відбулася зміна статуту товариства. Цей етап характеризується подальшою активізацією діяльності. Із затвердженням статуту педагогічного відділу ІФТНУ набуло більш розгалуженої структури і тим самим вступило у наступну фазу свого розвитку. Закінченням другого етапу діяльності товариства слід вважати 6 жовтня 1914 р. - дату офіційного затвердження другого статуту ІФТНУ.
Хронологічно другий етап був найбільш довгим - він тривав 16 років. Для цього етапу характерне подальше розширення діяльності товариства у напрямі розробки питань усесвітньої і російської історії, слов'янознавства, активне дослідження різних питань педагогіки, значне зростання складу товариства та його авторитету у наукових колах імперії. Роботу товариства, як і раніше, регламентував перший статут ІФТНУ. Тоді товариство очолювали професори М.М.Ланґе, В.М.Істрін, О.П.Доброклонський, С.Ґ.Вілінський.
У 1898 р. у середовищі товариства виникла думка про створення спеціального відділу, сферою якого була б педагогіка. 5 листопада того ж року правління виступило з пропозицією про заснування при ІФТНУ педагогічного відділу. Прикладом для цієї структурної одиниці став досвід організації подібного відділу при Харківському історико-філологічному товаристві. Саме його статут і був прийнятий за основу33.
Організаційна робота тривала майже рік і вже 12 листопада 1899 р. міністр народної просвіти М.П.Боґолєпов затвердив статут педагогічного відділу при ІФТНУ34. 14 березня 1900 р. відбулося відкриття новоствореного відділу, керівником якого став професор М.М.Ланґе35.
Діяльність товариства у цей період зосереджувалася на проведенні засідань - від одного до трьох, в окремих випадках чотири на місяць. Як і раніше, це були засідання правління, річні і публічні. Загальні засідання відтепер поділялися на засідання всього товариства, візантійсько-слов'янського відділення і педагогічного відділу. На річних засіданнях, які проводилися у травні, а з 1905 р., за постановою правління ІФТНУ, у вересні, як і раніше, обговорювалися звіти товариства і затверджувався його кошторис36.
На загальних засіданнях товариства були представлені доповіді і реферати з класичної філології, літературознавства та історії. Більша частина повідомлень історичного характеру присвячувалася дослідженню питань усесвітньої історії. Із проблем вітчизняної історії переважно розглядалася історія «Південної Росії». У галузі класичної філології дослідження торкалися питань літератури, історії мистецтв, лінгвістики. На засіданнях педагогічного відділу на розгляд виносилися доповіді, тематика яких торкалася окремих аспектів освіти і виховання. Так, із повідомленнями про систему освіти, реформу школи, а також про аналіз чинних програм і підручників виступали представники відділу О.П.Фльоров, О.Д.Щер- бина, В.М.Істрін, М.М.Ланґе. М.М.Родзевич у своєму повідомленні зробив порівняльний аналіз систем освіти Німеччини, Франції і Росії37. Крім того, педагогічний відділ у складі ІФТНУ, на запрошення Московського педагогічного відділу, у 1902 р. брав участь у роботі з проблеми реформи російського правопису38, а в 1905 р. направив до уряду клопотання педагогічного відділу39, яким його члени намагалися звернути увагу влади на проблеми у системі освіти, а саме низький її рівень і доволі незначне поширення освіти серед населення. Також були висловлені міркування щодо того, якою повинна бути середня школа як освітянська ланка40.
У 1908 р. правління ІФТНУ прийняло рішення про дозвіл вступу до складу педагогічного відділу викладачів усіх навчальних предметів середньої і початкової школи41. Ці заходи дали можливість працювати у відділі вчителям різних предметів, без історико-філологічного обмеження. Уже 1908-1909 рр. членами педагогічного відділу стали 104 особи, серед яких були і жінки - начальниці гімназій, працюючі та колишні вчительки42.
Просвітницька діяльність протягом другого етапу функціонування ІФТНУ не зазнала особливих змін. Як і раніше, однією з її складових залишалося читання публічних лекцій43 - як представниками товариства, так і діячами педагогічного відділу (професори В.К.Надлер, Ф.Є.Корш, О.І.Маркевич, М.М.Ланґе, О.М.Дере- вицький)44. Маючи широкі налагоджені наукові зв'язки, ІФТНУ і надалі підтримувало контакти з науковими інституціями та окремими вченими45.
У цей період ІФТНУ відзначило дві ювілейні події. 3 листопада 1904 р. товариство святкувало 15-річчя46, а через десять років - 9 березня 1914 р.47 - 25-річчя своєї
