1942 р. пояснювались причини неефективності плакатної пропаганди в цілому: «За час більшовицького господарювання плакати набридли населенню, що воно взагалі їх не помічає. Крім цього, підозрюють, що плакати частково випускаються тими ж людьми, які займались цим у радянські часи. Схожість в ескізах і у випущених плакатах значна, що вони взагалі не викликають ніякого ефекту, з яким потрібно рахуватися. Самі по собі плакати - непоганий засіб пропаганди, але їх пропагандистську роль уже так використали за совєтів, що вони тепер не мають ніякого впливу. В останні дні вересня міська адміністрація Києва отримала від міського комісаріату нові матеріали пропаганди. Під час огляду цих матеріалів виявилося, що у 6 тисячах маленький шрифт російською мовою і тільки 1,5 тисячі українською мовою» [7, c. 139]. Багато україномовних плакатів випускались із мовними помилками. Крім того, продукція наочної пропаганди часто використовувалась населенням не за призначенням. Наприклад, в розпорядженні голови Миронівської рай управи старості с. Микитяни йдеться про суворе покарання в таких випадках: «Гебітскомісаром установлено, що агітаційна продукція, яка присилається виключно для вивішування на видних місцях для агітації, використовується на інші потреби, а саме як писчий папір та на різні обгортки. Пан гебітскомісар категорично забороняє всяку агітаційну літературу використовувати не по призначенню... [8, с. 218-219]»
Отже, німецька плакатна пропаганда, попри її масштабний характер, виявилась в цілому малоефективною. І на це були свої причини. По-перше, образ ворога, який використовувався в окупаційних пропагандистських плакатах в більшості випадків не відповідав дійсним уявленням населення та не викликав довіри. По-друге, значна частина плакатів, призначених для українців, надходила з Німеччини з мовними помилками, не відповідала реальній соціально-економічній ситуації, а обіцянки та гасла щоденно спростовувалась діями нацистів. По-третє, плакати, створені безпосередньо на окупованій території, нагадували за манерою виконання радянські агітаційно-пропагандистські матеріали і не користувались довірою в населення.
На відміну від німецьких, радянські плакати мали більший вплив на населення, адже несли в собі ідею оборони та захисту. Радянські художники звертали увагу населення на патріотизм, героїзм, мужність «своїх», а ворог майже завжди виступав слабшим за захисника Вітчизни. Велику роль в підвищенні ефективності радянських плакатів зіграло повернення до традиційних образів та мотивів. Але суттєвим мінусом, який посприяв дієвості нацистської пропаганди в перший період війни, стала майже повна відсутність централізованого забезпечення продукцією наочної пропаганди підпільних партійних структур в часи окупації України.
І німецька, і радянська плакатна пропаганда мали свої сильні та слабкі сторони. Але ми не можемо визначити рецепт ефективності пропагандистського плакату часів Другої світової війни, розглядаючи те чи інше повідомлення (а плакат і є повідомленням) окремо від контексту. Будь-який пропагандистський продукт завжди співвідноситься з семіотикою кампанії взагалі, з її стратегією, іміджем політичної чи військової сили, тактикою та технологією, якими користуються пропагандисти. Тому часто найбільш вражаючі та сильні з агітаційного боку плакати не мали потрібного впливу на реципієнтів, адже образи, відтворені на плакатах, не відповідали уявленням населення про ту чи іншу силу. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що радянські плакати були ефективнішими не через більш досконалі, ніж у німецькій плакатній пропаганді, технології, а завдяки узгодженості із загальною семіотикою пропагандистських кампаній та максимальній наближеності до образів, які складались в свідомості населення.
Література
1. Басков О. Идеологическое оружие (поэтика и идеология агитплаката). [Електронний документ. Режим доступу:
http://www.dere.com.ua/library/baskov/01shtm/]. Доступ - 15.11.2007.
2. Гітлер А. Моя борьба. - М., 1992 [Електронний документ. Режим доступу: http://militera.lib.ru/memo/german/hitler/06.html]. Доступ - 30.10.2007 г.
3. ДАХО. - Ф. Р-2982. - Оп. 3. - Спр. 42.
4. ДАХО. - Ф. Р-2982. - Оп. 8. - Спр. 19.
5. Клаус Вашик. Метаморфозы зла. Образ врага в немецком и советском плакате // Родина. - 2002. - № 10.
6. Ляховицький Ю. М. Попранная мезуза. - Харків, 1991.
7. Михайлюк М. В. Нацистська пропаганда в окупованому Києві // Укр. іст. журн. - 2006.- №1.
8. Німецько-фашистський режим на Україні (Збірник документів та матеріалів). - К., 1963.
9. Титаренко Д. М. Звіти батальйону пропаганди U як джерело з питання про вплив нацистської пропаганди на населення окупованої України // Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - К., 2005.
10. Харківській історичний музей. - Фонд плакатів.
11. Юденков А.Ф. Политическая работа партии среди населения оккупированной территории (1941 - 1945). - М., 1987.
12. Яшан О. Вплив нацистської пропаганди на населення окупованої України // Друга світова війна і доля народів України: Матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції. - К., 2007.
13. Norris, Stephen M. A war of images: Russian popular prints, wartime culture, and national identity, 1812-1945. - Northern Illinois University Press. - 2006.
14. [http://images.webpark.ru/uploads52/080506/poster_12.jpg]. Доступ 23.04.2008.
15. [http://mina.ru/posters/nazi2]. Доступ - 23.04.2008.
16. [http://poster.genstab.ru./ww2ger-rus/htm] Доступ - 15.11.2007.
17. [http://vintages.web2doc.com/pages/ukrainski_agitplakaty_vremen_okupasiі_ch2] . Доступ - 23.04.2008.