груп була майже рівною. Так, у 1850 р. кількість таких родин становила відповідно: 61 родина з 1-2 дітьми; 60 родин з 3-4 дітьми; 51 родина з більше ніж 4 дітьми [11]. Серед найбільш багатодітних була родина купця Водоп'янова, яка мала 11 дітей [11, арк. 951 зв. - 952]. На 1850 р. середній показник числа дітей у родині харківського купецтва становив 3,4 дитини. Кількість хлопців була значно більшою за кількість дівчат, на 389 хлопців було 270 дівчат.
В останній третині ХІХ ст. ситуація майже не змінилась. Так, у 1893 р. у 188 родинах які мали дітей, 61 родина мала 1-2 дитини; 73 родини мали 3-4 дитини; 54 родини мали більше 4 дітей [16]. Збільшення родин з великою кількістю дітей в цей період можна пояснити зменшенням дитячої смертності, а також збільшенням в середовищі харківського купецтва числа єврейських та селянських родин, для яких була характерна велика кількість дітей. Як бачимо, кількість дітей в родинах купецтва протягом ХІХ ст. постійно залишалася достатньо високою.
У вивченні родини важливим є розглянути її поколінну структуру. Цей показник характеризує історико-демографічні процеси, що відбувались в купецьких родинах. Для купецьких родин Харкова в ХІХ ст. найбільш характерною була родина, що складалася з двох поколінь. Протягом зазначеного періоду родини з двох поколінь складали не менше 60% від загального числа купецьких родин. Зазвичай такі родини були представлені поколіннями батьків та дітей, які були одружені або неодружені. У ХІХ ст. збільшилась частка родин з одним поколінням - тобто родин, що представляли собою бездітну шлюбну пару, або самотньої особи, родичів одного покоління тощо. Кількість таких родин зросла з 13% у 1811 р. до 30% у 1893 р. Протягом ХІХ ст. частка родин, представлених трьома поколіннями, зменшилась з 21% у 1811 р. до 6% у 1893 р. Родини, представлені чотирма поколіннями, зустрічалися тільки у першій половині ХІХ ст. На приклад такими родинами були сім'ї купця Г. Мітіна у 1811 р. [6, арк. 253 зв. - 254] або родина купчихи С. Смирнової у 1850 р. [11, арк. 693 зв. - 695]. Дані другої половини ХІХ ст. свідчать про відсутність таких родин. Отже, наведені дані демонструють існування тенденції до спрощення поколінної структури родини харківського купецтва протягом ХІХ ст.
Проаналізуємо внутрішню структуру купецької родини Харкова у ХІХ столітті. Ми застосували типологію родин, що була запропонована російським дослідником Ю. Гончаровим [3, с. 132]. Він запропонував поділ родин на типи: господарство однієї особи; господарство шлюбної пари з дітьми або без дітей; господарство декількох шлюбних пар; господарство родичів без шлюбу; господарство однієї шлюбної пари, з іншими родичами, не пов'язаними шлюбом.
У ХІХ столітті у купецькому середовищі Харкова переважала проста родина. Вона мала різні варіації: домогосподарство однієї особи; шлюбної пари з дітьми; вдівого чи вдовиці з дітьми; родичів, які проживали разом, без шлюбу. У першій третині ХІХ ст. родини таких форм становили більше 70% від загальної кількості родин. Так, у 1829 р. зі 133 досліджених родин 102 родини можна віднести до простих форм [7]. У другій третині ХІХ ст. кількість простих родин збільшується до 80% від загальної кількості родин. Так, у 1850 р. з 249 досліджених родин, до родин простих форм можна віднести 202 родини [11]. В останню третину ХІХ ст. їх кількість продовжує збільшуватися, сягаючи 90% від загальної кількості родин купецтва. Так, у 1893 р. з 288 досліджених родин 262 родини належали до простих форм [16].
Серед родин купецтва Харкова певну частку складали родини з розширеними формами. В таких сім'ях шлюбна пара мешкала разом з родичами непрямої лінії (тобто не з батьками). У першій третині ХІХ ст. сімей із розширеними формами налічувалося 2,5% від загальної кількості. Так, у 1811 р. зі 110 досліджених родин 5 можна віднести до розширених форм [6]. У другій третині ХІХ ст. кількість таких родин становила 3,5% від загальної кількості родин. Так, у 1850 р. з 249 родин, до розширених родин можна віднести 7 з них [11]. В останній третині століття їхня частка зменшилась до 2% від загальної кількості родин. Так, у 1882 р. з 311 досліджених родин до родин з розширеними формами можна віднести тільки 5 з них [8]. Тобто кількість розширених родин протягом ХІХ ст. завжди залишалася невисокою, у таких родинах мешкала досить незначна кількість харківського купецтва.
Значну частку від загальної кількості сімей становили родини купецтва зі складними формами. Так, у першій третині ХІХ ст. частка родин зі складними формами, становила до 18% від загальної кількості купецьких родин Харкова. Найбільша кількість таких родин спостерігалась на початку ХІХ ст. Наприклад, у 1811 р. зі 110 досліджених родин 25 родин мали складні форми [6]. У подальшому бачимо тенденцію до скорочення їх кількості. Так, у 1829 р. їх частка зменшилась до 14% [7]. Але у другій третині ХІХ ст. їхня кількість дещо зросла, знов сягаючи майже 18%, як це було на початку ХІХ ст. Тільки в останній третині ХІХ ст. тенденція до зменшення кількості родин зі складними формами стає стійкою. У цей період відбувається