і від'їжджають із нього. Питанням маятникової міграції присвячена змістовна стаття економіста А. Г. Вишневського [15]. Автор підкреслює, що найбільш висока питома вага серед представників маятникової міграції в групі робітників з сільської місцевості, як правило, в галузях, що не потребують високої кваліфікації.
Значним поштовхом у розширенні проблематики, дослідженні теоретичних аспектів міграції, її механізму, окремих її форм, регіональних особливостей, руху населення з села в місто стала Всесоюзна міжвузівська нарада з проблеми міграції населення, що проходила у травні 1967 року в Ростові-на-Дону. В ній брали участь представники різних вузів, науково-дослідних інститутів, статистичних, планових органів країни [35]. У збірнику матеріалів наради «Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов» поміщений цілий ряд важливих статей з проблеми міграції, в тому числі і в Україні. Серед них особливу увагу привертають праці В. В. Онікеєнка, Е. А. Янковської та А. І. Доценка [51], М. В. Дараган [24], Г. В.Мильнер, А. В. Топилин [47],
І. С. Пасхавера [55], Б. С. Хорева, Т. К. Смоліна, А. Г. Вишневського [73] та інші.
Помітним явищем в літературі 60-х років є важлива і змістовна праця М. В. Курмана і А. Г. Вишневського [42]. Автори на матеріалах Харківщини простежують особливості складу маятникової міграції, її розміри, дані про мігрантів, їх кількість на кінець 50-х початок 60-х років.
В історіографії проблеми значне місце посідають праці 1970-1980-х років, характерною рисою яких було активне залучення фактичного матеріалу, статистичних даних. У ці роки з'являються поглиблені теоретичні дослідження, що давало можливість для розробки нових засобів отримання інформації, критичної переоцінки, осмислення з нових теоретичних позицій методів вивчення різних форм міграції. Проте більшість архівних фондів залишалися недоступними для дослідників, що не давало можливості істотно підняти рівень наукових досліджень.
Особливості міграційних процесів в окремих промислових районах України показано в статті В. В. Онікієнка, Е. А. Янковської, А. І. Доценка [51]. На значному фактичному матеріалі автори доводять, що найбільша концентрація міського населення спостерігається в Донецько- Придніпровському економічному районі. Всередині області і міжобласна міграція проходила, головним чином, між сусідніми областями Донецькою, Ворошиловградською, Дніпропетровською, Харківською.
Про роль статистики при вивченні в Україні міграції і, зокрема, сільського населення йдеться в статті І. С. Пасхавера [55]. Автор наголошує, що всебічне вивчення міграційних процесів може бути лише засобами статистики.
Маятниковій міграції в країні присвячена стаття Б. С. Хорева, Т. К. Смоліної, А. Г. Вишневського [73]. Заслуговують на увагу намагання авторів простежити позитивні і негативні риси маятникової міграції. В статті є цікаві дані про міграційні процеси на Харківщині.
В повоєнний період, коли в містах з розвинутою промисловістю для відбудови і розвитку підприємств не вистачало робочої сили, економічні і соціальні фактори були визначальними для міграційних процесів формування міського населення в Україні. Саме цим питанням в межах України присвячені статті М. В. Дарагана [21, 25]. Підкреслюється, що поповнення робочої сили в значній мірі відбувалося завдяки відтоку населення з сільської місцевості. Наводяться приклади по окремих областях України щодо механічного приросту населення в обласних центрах.
Міграцію сільського населення до міст в 60-ті роки ХХ ст., її причини, вплив на формування трудових ресурсів, демографічні процеси досліджували в 70-ті роки Т. Р. Заріхта [30], Е. С. Кутафьев та Н. І. Москальова [37], А. Казаков [38], Б. С. Хорев [72]. Так, в статті Т. Р. Заріхта наводяться цікаві дані про динаміку міграції молоді з села до міста в окремих регіонах України. Зазначається, що міграція сільської молоді у міста має як позитивне, так і негативне значення для розвитку суспільства.
Питанням впливу сільської міграції на формування міського населення, трудових ресурсів, його механічного приросту в містах присвячена праця Б. С. Хорева «Проблемы городов». Автор стверджує, що загальний приріст населення міст визначається, головним чином, міграційними процесами. Основна роль належить міграції з села в місто.
Особливий інтерес представляють праці, присвячені міграційним процесам на Харківщині. Так, про вплив розвитку малих і середніх міст Харківщини на міграційні процеси йдеться в статті А. В. Білого, В. П. Благова, Л. Г. Панасенко [8]. Автори звертають увагу на те, що розміщення промисловості на території області викликає певні труднощі в забезпеченості підприємств Харкова робітниками. Один зі шляхів рішення проблеми розгрузки м. Харкова, скорочення маятникової міграції, автори вбачають у необхідності винесення за межі Харкова ряду підприємств, які не мають можливості для свого розширення.
В статті Л. А. Голуба і В. О. Чайченко [16] зазначається, що територія Харківської приміської зони є резервом трудових ресурсів Харкова.
Визначаючи причини міграції сільської молоді до міста Харкова, дослідники Я. О. Лимарь, Г. А. Квартенко [46] наводять дані соціологічних досліджень, проведених в одинадцяти районах Харківської області, які свідчать про те, що на початку 60-х років відхід молоді з села мотивувався в основному низькою заробітною платнею, а наприкінці 70-х років на перше місце виходять такі фактори, як підвищення загальноосвітнього рівня, отримання бажаної спеціальності, покращення культурно-побутових умов.
Територіальному розміщенню і використанню сільських трудових ресурсів в деяких областях України присвячена стаття Г. А. Квартенко, Я. О. Лимаря, Ю. М. Мандрикіна [39]. Досліджуючи найбільш густо заселений і високо концентрований Донецько-Придніпровський економічний район, автори підкреслюють, що міграційні процеси в окремих областях названого економічного району залежали