від щільності сільського населення, від розміщення трудових ресурсів в сільськогосподарському і промисловому виробництві.
Значна кількість публікацій з міграції населення в країні була підготовлена науковими співробітниками Інституту соціологічних досліджень АН СРСР та вченими різних міст Російської Федерації, що містяться в збірнику «Социальные проблемы миграции» [59]. Більшість статей присвячено аналізу регіональних особливостей міграційних процесів в різних районах Російської Федерації. Особливий інтерес, з точки зору загальних тенденцій міграційних процесів в країні, в тому числі й України, представляють статті Л. Л. Рибаковського, Б. Г. Сердитих [56] та В. М. Мойсеєнко [46]. На значному фактичному і статистичному матеріалі автори переконливо доводять, що найбільш глибокі за своїми соціально-економічними наслідками зміни вносить міграція в соціально-класову структуру. Суттєву роль в цьому відіграє міграційний обмін населення між містом і селом. В. М. Мойсеєнко, аналізуючи динаміку, особливість міграції великих міст країни за 19601974 рр., називає поряд з Московською, Ленінградською, Київською і Харківську агломерацію.
Потік наукової літератури з проблем міграції населення особливо посилився в 70-80-ті роки минулого століття. Особливо привертали увагу дослідників проблеми трудових ресурсів, управління міграційними процесами, міграції сільського населення до міст. Серед них праці В. Г. Данилевича, В. П. Редіна, О. Д. Якушева [18]; В. Костакова [40]; О. А. Янковської [75]; Н. П. Суворова, Г. А. Євдокимова, Т. С. Клебанова, А. Д. Олійник [64]; О. Якуби [76]; Т. І. Заславської і Л. Л. Рибаковського [28]; В. І. Переведенцева [53] та інші.
В 70-х роках В. В. Оникеєнком і В. А. Поповкіним була зроблена спроба комплексного дослідження міграційних процесів в Україні. На основі статистичних даних автори показують направленість і обсяг міграційних потоків, фактори і мотиви, регіональні особливості міграції населення тощо. На жаль дослідження обмежено лише п'ятьма областями України і містом Києвом.
Значний інтерес становить монографія О. А. Янковської, в якій зазначається, що найбільш інтенсивно проходила міграція з села в промислові центри, яка впливала на формування трудових ресурсів. На жаль в роботі мало даних про окремі регіони України.
Регіональні особливості зміни чисельності населення і трудових ресурсів у 1970-1980-х роках розглядаються в колективній монографії Н. П. Суворова, Г. А. Євдокимової, Т. С. Клебанової, А. Д. Олійник [64]. Особливий інтерес представляють розділи, присвячені Харківській області, щодо темпів приросту чисельності робітників у промисловості, плинності кадрів, освітнього рівня різних категорій людей, зайнятих у виробництві.
Про проблеми раціонального і ефективного використання трудових ресурсів, їх балансу, ролі міграції в їх формуванні, як в цілому в країні, так і в окремих регіонах йдеться в колективній монографії «Воспроизводство населения и трудовых ресурсов». Автори звертають увагу на причини відтоку сільської молоді до міста, зазначається, що Україна знаходиться серед республік з найбільш інтенсивною міграцією з села в місто.
Про міграцію сільського населення України йдеться в статтях О. Якуби. Авторка досліджує напрямки міграції сільського населення, відзначає, що висока інтенсивність міграції населення у 70-х роках спостерігається в урбанізованих приміських зонах промислово розвинутих центрів України. В роботі зазначається, що найбільша міграція «село-місто» була у 1961-1975 роках.
З кінця 70-х - у 80-ті роки дослідники більше уваги почали приділяти демографічним питанням в Україні. Зокрема, відтворення і міграція населення України за період 1959-1979 рр. розглядається у змістовних монографіях «Демографическое развитие Украинской ССР» [19, 20]. У працях багато конкретного матеріалу про міграцію міського і сільського населення в повоєнні роки.
Цікавий матеріал про міграцію населення між містом і селом міститься в статті Т. І. Заславської і Л. В. Корель [27]. На значному фактичному матеріалі розглядаються основні тенденції, зміни темпів і структури міграції населення між містом і селом.
Питанням управління міграційними процесами присвячена стаття А. Г. Старостенко [63]. В ній називаються фактори, що впливають на міграцію населення, зазначається, що переміщення сільського населення в міста має прогресивну тенденцію урбанізації, наголошується на необхідності управління міграційними процесами.
В кінці 70-х - у 80-ті роки вийшов ряд праць, присвячених маятниковій міграції, питанням взаємодії процесів урбанізації і міграції. Серед них статті В. М. Лиходіда [44], Б. С. Хорева і В. М. Лиходіда [71], монографія Л. В. Корель [41]. Досліджуючи становище щодо маятникової міграції «село-місто» в цілому в країні, В. М. Лиходід наводить цікаві дані по окремих республіках, в т.ч. і Україні. Зокрема підкреслюється, що найбільша питома вага в загальносоюзному прирості трудової маятникової міграції сільського населення в ті роки спостерігалася в Україні.
У праці Б. С. Хорева і В. М. Лиходіда на значному статистичному матеріалі простежується розвиток і регіональні особливості так званої маятникової міграції як в цілому в СРСР, так і в союзних республіках, в тому числі Україні. Визначаються розміри маятникової міграції сільського населення, її динаміка, подається соціально-демографічна характеристика мігрантів.
У монографії Л. В. Корель розглядаються закономірності міграції населення між містом і селом в умовах урбанізації селянського середовища. Аналізуються соціальні основи і механізм формування міграційних орієнтацій на місто мешканців села, їх мотиви і фактори.
Отже, підбиваючи підсумок історіографії проблеми радянських часів, слід відзначити її значні досягнення. Найбільш активно аналізом міграційних процесів займалися економгеографи, дещо менше - економісти, демографи, незначну участь до 80-х років брали історики, соціологи, юристи. Як правило, було ізольоване вивчення форм руху населення і трудових ресурсів. В