Якісно новий етап у вивчені проблеми міграції розпочався наприкінці 1980-х та в період незалежності України. Доступність раніше закритих матеріалів, досягнення попередніх років у вивченні проблеми створили умови для більш поглибленого та об'єктивного дослідження й аналізу державної міграційної політики і міграційних процесів як в цілому в країні, так і в окремих регіонах. Автори почали відходити від колишніх стереотипів та спрощених схем, кардинально змінилися погляди і підходи окремих дослідників до вивчення і оцінки соціально- економічних, демографічних і міграційних процесів.

Активний пошук нових підходів у вивченні проблем суспільства, в тому числі й міграційних процесів, спостерігаються в працях

B. К. Баран [2]; А. П. Перковського, С. І. Пирожкова [52];

I. І. Винниченко [9]; В. П.Трощинського, А. А. Шевченко [65],

C. М. Тимченко [66]; О. М. Веселової, В. І. Марочко, О. М. Мовчан [10,

II, 12], О. А. Бомбандьорової [3] та ін.

Вперше динаміка природного руху населення, негативний вплив голоду 1946-1947 рр. на чисельність народонаселення України в повоєнні роки розглядаються в працях А. П. Перковського, С. І. Пірожкова, О. М. Веселової.

Нові підходи у досліджені питань історії повоєнних часів знайшли своє відображення у працях О. Ю. Зубкової [26] На значному фактичному матеріалі вона показала складність відбудовчого повоєнного періоду, негативний вплив голоду 1946-1947 рр. як на соціальні, так і демографічні процеси.

В роки незалежності, на відміну від попереднього, радянського періоду, історики, демографи, економісти більше уваги почали приділяти дослідженню 1940-1950-х років. Серед них праці О. А. Бомбандьорової [3]; Д. Д. Данилюка, В. В. Міщанина [23]. Складу і становищу українців за межами її території присвячена монографія І. І. Винниченка [9]. Примусовій міграції в Україні з 1917 р. і в повоєнні часи присвячені праці І. Г. Біласа [4, 5].

Соціально-демографічним процесам в українському селі 19401980-х рр. присвячена стаття С. М. Тимченко і В. М. Кириченко [66]. Автори на конкретному матеріалі показують міграцію з села в місто в повоєнні роки, зазначають, що міграційну активність селян спричинило проведене в середині 50-х років укрупнення колгоспів та завершення наприкінці 70-х років паспортизації села.

Останнім часом вперше з'явилися дисертаційні дослідження, присвячені міграційним процесам повоєнних часів в окремих регіонах містах України [1, 6].

Особливий інтерес представляють праці, присвячені безпосередньо Харкову, автори яких прагнули об'єктивно висвітлити і переосмислити процеси, які відбувалися в країні, в тому числі й міграційні. Серед них праці як окремих дослідників, так і написані колективом авторів.

Цікавий матеріал про сільське населення Харківщини, що в різні роки мігрувало до м. Харкова, міститься в працях А. Диканя [22], І. Лисенко [43]. В роботах представлені біографічні статті про найвидатніших уродженців краю з села. Про міграційні процеси та демографічну ситуацію на Харківщині в повоєнні роки йдеться в книгах «Рідний край» [58], «Історія міста і сіл УРСР. Харківська область» [31], «Історія міста Харкова ХХ ст.» [32]; а також в ряді загальних праць, присвячених Харкову [74].

Отже, історіографічний огляд літератури з проблем міграції населення повоєнних часів і на сучасному етапі свідчить, що дослідники різних наукових напрямів (економісти, економгеографи, демографи, історики, соціологи, юристи тощо), безперечно, зробили досить багато для вивчення окремих питань міграції населення, запровадили до наукового обігу значну кількість цінного джерельного матеріалу, але істориків серед дослідників цієї проблеми мало. Характерною тенденцією історіографічного доробку з даної проблематики є те, що переважна його частина була присвячена періоду середини 60-70-х рр. ХХ ст., дослідники рідко спиралися на архівний матеріал. До проголошення незалежної України переважала література загальнодержавного характеру, в якій проблема міграції в Україні не знайшла достатнього відображення. В працях, як правило, відсутній аналіз практичних кроків державної політики щодо регулювання міграційних процесів, не досліджувалися питання адаптації сільської молоді, яка мігрувала до міста, слабкою ланкою до сьогодні залишається з'ясування якісного складу мігрантів, впливу міграції з села на етнічний склад населення міста тощо.

Дослідження цих та інших питань проблеми дозволить, на наш погляд, зробити подальші кроки у справі більш глибокою і всебічного вивчення такої складної і різнобічної проблеми, як міграція населення.

Література

1. Алфьоров М.А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу в 1939-1959 рр. Автореферат дис. ... канд.іст.наук. - Донецьк, 2007.

2. Баран В.К. Україна 1950-1960-х рр. :Еволюція тоталітарної системи. - Львів. Інститут українознавства ім. Крип'якевича НАН україни, 1996.; його ж: Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946- 1980рр.). - К.,1999.; його ж: Баран В.К. Україна: новітня історія (1945- 1991рр.). - Львів,2003.

3. Бомбандьорова О.А. Державні трудові ресурси на відбудові енергетичних та металургійних підприємств України (1943-1945рр.) // Нац. пед. ун-т

М. П. Драгоманова. Наук.записки-4.4.:Пед.та іст. Науки. .-К.,1999.

4. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953рр. Суспільно- політичний та історико-правовий аналіз: Кн.1 .К.,1994.

5. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953рр. Суспільно- політичний та історико-правовий аналіз: Кн.2.К.,1994.

6. Бондар Г.А. Міграція сільського населення до Львова в 50-80-х роках ХХст. Автореферат дис канд.