1900 р. населення південного регіону Російської імперії потерпало від голоду, викликаного низьким врожаєм. На цю біду швидко зреагувала одеська інтелігенція, яка організувала масштабну надзвичайну програму соціальної допомоги. У січні було створено тимчасовий комітет по наданню допомоги голодуючому єврейському населенню Бессарабської губернії. З розширенням масштабів голоду новий орган отримав назву "Тимчасовий одеський комітет по наданню допомоги на півдні Росії євреям". Вжиті ним заходи характеризувалися різноплановістю та ефективністю. За його ініціативи в інших містах були створені комітети та гуртки для збору пожертвувань та координації діяльності. Найвідомішим представникам общин Києва, Харкова, Миколаєва, Сімферополя, Житомира, Ростова-на-Дону, Тифлісу й інших міст Комітет надіслав звернення про підтримку голодуючих. Усі грошові надходження концентрувалися на рахунку в конторі С. Барбаша, а потім розподілялися разом із харчами на місцях. У липні одеський комітет прийняв рішення по закінченню голоду сконцентрувати зусилля на забезпеченні умов для поновлення населенням своїх занять шляхом закупівлі необхідних інструментів, товарів і надання кредитів [21, с. 199-201].

Таким чином, др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст. ознаменувалися розмахом громадської й приватної доброчинності, в яку активно включилися й євреї - власники банкірських установ. Вони брали участь у різних формах благодійної діяльності, надаючи підтримку найменш соціально захищеним верствам населення - безпритульним дітям, хворим, немічним літнім людям, дорослим, позбавленим житла та засобів до існування. їхня допомога мала різноманітні прояви: від заснування товариств й участі в них - до посильних внесків під час доброчинних акцій. Однак практично кожен член банкірської родини вважав своїм обов'язком участь у цій справі. Яскравим прикладом тому є списки членів багатьох благодійних організацій м. Одеси.

Література

1. Белоусова Л. Интеграция евреев в российское сословное общество: почетные граждане города Одессы еврейского происхождения // http://www.moria.farlep.net/ru/almanah_05/01_02.htm.

2. Ведомости Одесского градоначальства. - 1884. - № 229 (18 октября).

3. Губарь О. Призрачное величие // http://www.moria.farlep.net/ru/almanah_04/01_05.htm.

4. Державний архів Одеської області (ДАОО). - Ф. 2. - Оп.1. - Спр. 1171.

5. Там само. - Ф. 16. - Оп. 108. - Спр.34.

6. Там само. - Спр.41.

7. Там само. - Спр.50.

8. Там само. - Спр.57.

9. Еврейская энциклопедия / Под общей ред. д- ра Л. Каценельсона и барона Д. Г. Гинцбурга. - Т. 4. - СПб., [б г.].

10. Котлер И. Очерки по истории евреев Одессы. - Иерусалим, 1996.

11. Одесса 1794-1894. - Одесса, 1895.

12. Одесский вестник - 1884. - № 230 (19 октября).

13. Одесский вестник. - 1890. - № 267 (11(23) октября).

14. Одесский еврейский сиротский дом. 9 мая 1868 г. - 9 мая 1893 г. - Одесса, 1893.

15. Отчет о десятилетней деятельности Попечительного совета Одесского еврейского сиротского дома с 23 марта 1880 года по 23 марта 1890 года. - Одесса, 1890.

16. Отчет о деятельности общества призрения нищих в г. Одессе. - Одесса. - За гг. 1882-1893, 1896.

17. Отчет о деятельности Одесского общества борьбы с туберкулезом за годы 1911-1912-й. - Одесса, 1913.

18. Отчет Одесского еврейского сиротского дома за 1880 г. - Одесса: Рус.тип. (Исакович), 1881.

19. Отчет Одесского еврейского сиротского дома за 1898 г. - Одесса, 1899.

20. Отчет Одесской еврейской богадельни имени императора Александра ІІ. - Одесса. - За гг. 1891-1902.

21. Полищук М. Евреи Одессы и Новороссии. Социально-политическая история евреев Одессы и других городов Новороссии 1881-1904. - Москва, 2002