складена Олексієм Івановичем довгий час залишалася загальновизнаною. Лише наприкінці 1970-х років вона була доповнена новими матеріалами й частково змінена [1, c. 198].
Також не втратила своєї актуальності теза науковця про складність однозначних етнічних визначень археологічних комплексів, що пов'язуються з усунями, юєчжами, кангюйцями та хунну. Дане питання й досі ні є до кінця вирішеним [5, c. 73].
Відкриття Олексія Івановича у пустельних районах Правобережжя Амудар'ї залишків стародавніх будівель, міст, садиб тощо перевело археологічні дослідження у Середній Азії на значно вищий рівень. На сьогоднішній день археологічне вивчення цього регіону продовжуються.
Дослідження стародавніх міст сприяло створенню науковцем першої класифікації архітектурних забудов доарабського часу, що не втратила своєї наукової ваги й до сьогодні [19, c. 166-167].
Отже, на сьогоднішній день Олексія Івановича Тереножкіна по праву можна вважати не тільки засновником київської школи спеціалістів у галузі археології раннього залізного віку, а й одним із фундаторів середньоазійської археології.
Література
1. Древнейшие государства Кавказа и Средней Азии. - М.,1985.
2. Из жизни Алексея Терножкина (написано его рукой, собрано его сыном). - К., 2006.
3. Иневаткина О. Н. Алексей Иванович Тереножкин в Средней Азии. Труд и интуиция // Ранній залізний вік Євразії. - К., 2007.
4. Скорий С. А. Олексій Іванович Тереножкін - видатний археолог ХХ ст. (до 100-річчя від дня народження) // Археологія. - 2007. - № 4.
5. Степная полоса Азиатской части СССР в скифо-сибирское время. - М., 1992.
6. Тереножкин А. И. Археологические находки в Таджикистане // КСИИМК. - 1947. - Вып. 20.
7. Тереножкин А. И. Археологическая разведка на городище Афрасиаб в 1945 г. // КСИИМК. - 1947. - Вып. 17.
8. Тереножкин А. И. Археологические разведки в Хорезме // СА. - 1940. - Т. 6.
9. Тереножкин А. И. Вопросы историко-археологической периодизации древнего Самарканда // ВДИ. - 1947. - № 4.
10. Тереножкин А. И. К истории искусства Хорезма // Искусство. - 1939. - № 2.
11. Тереножкин А. И. К историко-археологическому изучению Казахстана и Киргизии // ВДИ. - 1938. - № 1.
12. Тереножкин А. И. О древнем гончарстве в Хорезме // Известия УзФАН. - 1940. - № 6.
13. Тереножкин А. И. Памятники материальной культуры на Ташкентском канале // Известия УзФАН. - 1940. - № 9.
14. Тереножкин А. И. Раскопки в кухендизе Пянджикента // Материалы и исследования по археологии СССР. - № 15: Труды Согдийско-Таджикской археологической экспедиции. Т. 1.: 1946-1947 гг.: Института истории материальной культуры АН СССР, Таджикского филиала АН СССР и Государственного Эрмитажа. - М., 1950.
15. Тереножкин А. И. Раскопки холма Ак-тепе близ Ташкента в 1940 г. // Известия УзФАН. - 1941. - № 3.
16. Тереножкин А. И. Согд и Чач // КСИИМК. - 1950. - Вып. 33.
17. Толстов С. П. Древний Хорезм. - М.-Л., 1948.
18. Толстов С. П. По следам древнехорезмийской цивилизации. - М.-Л., 1948.
19. Шкода В. Г. Пятьдесят лет археологии Пянджикента // Восток. - 1998. - № 4.
20. Якубовский А. Ю. Итоги Согдийско-Таджикской археологической экспедиции в 1947 г. // Материалы и исследования по археологии СССР. - № 15: Труды Согдийско-Таджикской археологической экспедиции. Т. 1.: 1946-1947 гг.: Института истории материальной культуры АН СССР, Таджикского филиала АН СССР и Государственного Эрмитажа. - М., 1950.