Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





1

1.1. Лиман

ПИТАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ХРАМІВ СЛОВ'ЯНСЬКОЇ ТА ХЕРСОНСЬКОЇ ЄПАРХІЙ В ІСТОРІОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛАХ

Важливим показником розвитку церковного устрою південноукраїнського регіону є зміна кількості релігійних споруд, розташованих на його території. Формування органів єпархіальної влади було тісно пов'язане із розбудовою мережі церков: з одного боку, необхідність контролювати і спрямовувати діяльність священно- та церковнослужителів уже діючих релігійних споруд зумовлювала запровадження духовних правлінь і заказів, з другого - таке запровадження мало забезпечити кращі можливості для зведення нових храмів.

Для оцінки результатів, які принесли для православ'я на півдні України перші роки існування тут Слов'янської та Херсонської єпархії, слід встановити кількість релігійних споруд, які існували до влаштування архієрейської кафедри в Полтаві. Для цього, у свою чергу, необхідно співвіднести дані, що містяться в історіографії та джерелах.

В історіографії існують досить суперечливі точки зору з цього питання.

Суттєві розходження маємо в оцінці кількості релігійних споруд на території Вольностей Війська Запорозького. Козак Корж, який мешкав на Запорожжі за часів існування Нової Січі, згадував, що церкви, крім січової та монастирських, знаходились лише в шести населених пунктах Вольностей [1.-С.55]. Слідом за Коржем протоієрей К. Оранський писав про 8 церков та одну пустинь [2.-С.829]. Згідно з А. Скальковським на Запорожжі діяли, крім названих Коржем, ще 8 церков і 1 каплиця [3.-С.116-117]. Спираючись на повідомлення Скальковського, М. Аркас писав про існування січової, 14 церков по паланках, 2 похідних церков і Самарського монастиря [4.-С.333]. За даними, наведеними Феодосієм (Макаревським), на території Вольностей знаходилось близько 50 релігійних споруд. Разом із тим єпископ зауважив, що крім описаних ним, у XVIII ст. діяли ще кілька церков і парафій [5].

За підрахунками Д. Яворницького, було 44 церкви, 13 каплиць, 2 скити й 1 молитовна ікона [6.- С.212-213]. Авторитет Дмитра Івановича став причиною того, що саме ці показники на сьогодні є найбільш поширеними в історичній літературі. Повторили їх, між іншим, й автор фундаментальної роботи з історії російських єпархій І. Покровський [7.-C.667], й О. Апанович [8.-C.8]. Втім, наведений Яворницьким перелік не можна назвати коректним: до нього ввійшли церкви, засновані чи освячені на колишніх землях Вольностей уже після їхнього включення до складу інших адміністративно-територіальних одиниць.

Сучасний дослідник В. Климов, посилаючись на роботу М. Закревського, присвячену історії Києва, пише, що у трагічному 1775 р. на Запорожжі діяло 14 парафій. У наступному ж абзаці науковець каже про кілька десятків православних церков на запорозьких землях [9.-С.102].

Незрозумілою є точка зору Н. Буланової. В одній своїй роботі вона, посилаючись на О. Апанович, називає ті ж цифри, що і Д. Яворницький [10.-С.11]. В іншому ж дослідженні, посилаючись на статтю в "Катеринославських єпархіальних відомостях" і "Матеріали для історико- статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII століття" Феодосія (Макаревського), наводить складену нею таблицю, з якої робить висновок про існування на 1775 р. 126 "козацьких старожитніх церков". Більше того, уже в наступному реченні пишеться не просто про козацькі, а саме про запорозькі церкви. До таких чомусь зараховані взагалі всі церкви, про які Макаревський пише як про засновані до 1775 р. [11.-С.29]. З огляду на ті зміни в кордонах, які відбувались із територією Вольностей за часів Нової Січі, і на те, що Макаревський описував церкви в межах сучасної йому Катеринославської єпархії, така метода підрахунку навряд чи може бути названа коректною.

Співставлення даних, наведених в історичних дослідженнях, з картографічними матеріалами та письмовими джерелами 1734-1775 рр., що зберігаються в архівосховищах України та Росії, дозволяє стверджувати, що в період Нової Січі на території Вольностей діяло не менше, ніж 35 церков, 19 каплиць. До того ж запорожці задовольняли тут релігійні потреби завдяки 2 скитам і 1 молитовній іконі [12.-С.54-60].

Майже одностайними є оцінки чисельності релігійних споруд, які увійшли до складу Слов'янської та Херсонської єпархії. Але "одностайність" ця своєрідна.

Уже давно стало історіографічною традицією посилатись при згадці про перші часи існування єпархії на роботу архієпископа Гавриїла (Розанова) [13]. З неї брали і дані про кількість храмів. Для кращого розуміння причин помилки багатьох дослідників наведемо дві цитати. Під підзаголовком "Число церков у Слов'янській єпархії, стан їх і кількість всього взагалі духовенства" Гавриїл писав: "...У Новоросійській губернії при заснуванні Слов'янської єпархії церков виявилось у всіх містах, містечках, слободах і селах до 232-х; ...каплиць православних одинадцять, розкольницьких чотири" [13.-С.104]. В іншому ж місці цієї роботи після наведення інформації про духовні правління Азовської губернії записано: "У відомстві всіх зазначених духовних правлінь знаходилось церков сто дванадцять... склавши число це церков із числом церков також по Новоросійській губернії маємо підсумок загалом церков Слов'янській єпархії - триста сорок п'ять" [13.-С.117].

Невідповідність підзаголовку, у якому йдеться про всю єпархію, та інформації, розміщеної під ним (ці дані стосуються лише Новоросійської, але не Азовської губернії, яка також входила до єпархії), спричинила плутанину в роботах не досить уважних дослідників наступних поколінь. Те, що "єпархія була заснована з 232 церков... Новоросійської та Азовської губерній" читаємо в роботі, яка з'явилась у 1905 р. і була присвячена історії вікаріатства в Херсоні [14.-С.20]. У статті О. Тригуба про історію заснування Катеринославської та Херсонської


Сторінки: 1 2 3





Наступні 7 робіт по вашій темі:

У XVIII-XIX ст. в Європі та Російській імперії були поширені ідеї камералізму, популяціонізму та вчення фізіократів. Всі ці теорії відводили вирішальну роль у процвітанні держави населенню та його кількості. Згідно з камералізмом, єдиним показником багатс - Стаття - 17 Стр.
ГЕОРГІЇВСЬКІ ТА ЯКОРЕПОДІБНІ КАМ'ЯНІ ХРЕСТИ В УКРАЇНІ - Стаття - 10 Стр.
ОСНОВНІ ЗІБРАННЯ ДЖЕРЕЛ З СОЦІАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА XVIII СТОЛІТТЯ В АРХІВОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ - Стаття - 17 Стр.
ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ/СТВОРЕННЯ ТА ПОБУТУВАННЯ УСНИХ НАРАТИВІВ У СЕРЕДОВИЩІ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА XVIII СТОЛІТТЯ - Стаття - 25 Стр.
ЛИТОВСКИЙ СТАТУТ 1588 ГОДА В ЕВРОПЕЙСКИХ БИБЛИОТЕКАХ И КНИГОХРАНИЛИЩАХ - Стаття - 45 Стр.
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ ТА ПОЛІТИКА РОЗКУРКУЛЕННЯ В УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ 20-х - ПОЛОВИНА 30-х рр.): КОНЦЕПЦІЇ СУЧАСНОЇ ЗАХІДНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ - Стаття - 12 Стр.
НОВІТНЯ РОСІЙСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ "РАДЯНСЬКОЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ" 20-30-Х РОКІВ - Стаття - 7 Стр.