39 церков. Усі вони відались у Бахмутському духовному правлінні. Крім них, у тому ж правлінні відалось 16 церков з інших повітів, які залишились за Воронезьким архієреєм" [7.-С. 507], того часу як в оригіналі позначено: "При тому правлінні знаходилось 39 церков, із них як і вище зазначено належать до того правління вищезгаданого міста
Бахмуту з повітом 23 церкви, а решта, як були інших повітів, залишились у єпархії Воронезькій" [24.- Арк.352-352зв.]. Загальну ж кількість церков у Слов'янській та Херсонській єпархії І. Покровський назвав таку саму, як і в довідці канцелярії Синоду - 344 [7.-С.505].
Вірогідно, матеріали, які були в розпорядженні Гавриїла (Розанова), базувались саме на відомостях, складених у консисторіях на підставі інформації з губернських світських установ. Немає можливості простежити, звідки взялось розходження в одну церкву (345, а не 344) та дані про каплиці, оскільки Гавриїл не навів перелік релігійних споруд або населених пунктів. Сам архієпископ згадав, що з Новоросійської губернської канцелярії були надіслані духовним правлінням виписки, скільки кожне з них повинно мати церков у своєму відомстві, після чого духовні правління передали ці дані консисторії [13.-С.104].
Таким чином, можна вважати цифру 344, названу в довідці канцелярії Синоду такою, що наближена до реальної кількості церков, переданих до складу Слов'янської та Херсонської єпархії. Наближеною, а не точною зокрема тому, що самі відомості, на підставі яких вона була виведена, складались не одночасно; і на момент подання їх Синоду в деяких пунктах інформація вже застаріла. Не точною і тому, що кілька церков (зокрема Успенська села Шульгівки) на час складання відомостей ще не були добудовані [24.-Арк.332зв.]. Згадаймо також, що не увійшли до списків релігійні споруди Керчі та Єникале, які перебували в складі Азовської губернії, а отже, мали знаходитись під юрисдикцією Слов'янського та Херсонського архієпископа.
Наприкінці зазначимо, що за кількістю церков новостворена Слов'янська та Херсонська єпархія не була серед перших. Згідно з відомістю, складеною в 1779 р. у канцелярії Синоду за наказом обер-прокурора Акчуріна, Слов'янська та Херсонська єпархія із 356 церквами займала за цим показником 25-е місце серед 33 єпархій імперії, залишивши позаду єпархії Переяславську, Устюжську, Псковську, Архангельську, Астраханську, Санкт-Петербурзьку, Могильовську та Іркутську [26.-Арк.1-4].
Джерела та література
Устное повествование бывшаго запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уезда, селения Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа. - Днепропетровск, 1991.
Оранский К. Новомосковский Свято-Троицкий собор // ЗООИД. - Одесса, 1848. - Т. ІІ. - Отд. ІІ-ІІІ.
Скальковський А.О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994.
Аркас М. Історія України-Русі. - Одеса, 1994.
Макаревський Ф. Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII століття. - Дніпропетровськ, 2000.
Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. - К., 1990. - Т. 1.
Покровский И.М. Русские епархии в ХVІ-ХІХ вв., их открытие, состав и пределы. Опыт церковно- исторического, статистического и географического изследования. - Казань, 1913. - Т. 2: ХVш век.
Апанович О.М. Запорозька церква: автономність і демократичність // Урядовий кур'єр. - 1993. - 30 березня.
Історія релігії в Україні: У 10 т. / За ред. А. Колодного, В. Климова. - К., 1999. - Т. 3: Православ'я в Україні.
Буланова Н. Земні силуети віри. Історія церков Кам'янського (Дніпродзержинська). - Дніпропетровськ, 2000.
Буланова Н.М. Церковно-релігійні процеси на Катеринославщині в останній чверті ХVШ ст. // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип. 10.
Лиман І. Церква в духовному світі запорозького козацтва. - Запоріжжя, 1997.
Гавриил (Розанов). Отрывок повествования о Новороссийском крае, из оригинальных источников почерпнутый. Период от основания в Новороссийском крае Новой Сербии, до учреждения наместничества Екатеринославскаго с упразднением губерний Новороссийской и Азовской, за коим последовало упразднение и Славянской епархии. С 1751 по 1786 год // ЗООИД. - Одесса, 1853. - Т. ІІІ.
Е.К. Церковно-исторический очерк основания в Херсоне викариата и его жизнедеятельности (по поводу его пятидесятилетия). 1853-1903. - Одесса, 1905.
Тригуб О.П. Історія заснування Катеринославської та Херсонської єпархії (1775-1837) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя, 1999. - Вип. VN.
Серафимов C. Евгений Булгарис, архиепископ Херсонский и Славянский // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. - 1863. - № 12.
Неводчиков Н. Евгений Булгарис, Архиепископ Славенский и Херсонский // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. - 1875. - № 12.
Скворцов В. Евгений Булгарис, первый Архиепископ Славянский и Херсонский // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. - 1877. - № 22.
Столетие Екатеринославской епархии // Екатеринославския епархиальныя ведомости. - 1876. - № 16.
Полное собрание законов Российской империи. - СПб., 1830. - Собр. І. - Т. ХХХІІ.
Корольков К. Столетний юбилей Екатеринослава. 9-го мая 1787 г. - Екатеринослав, 1887.
Никифоров В. Описание прихода, принадлежащаго соборной Успенской церкви уезднаго города Александрии Херсонской губернии // Прибавления к Херсонским епархиальным ведомостям. -
1873. - № 18.
Державний архів Херсонської області. - Ф. 207. - Оп. 1. - Спр. 84.
Росийский государственный исторический архив. - Ф. 796. - Оп. 56. - Д. 436.
Державний архів Дніпропетровської області. - Ф. 104. - Оп. 1. - Спр. 25.
Державний архів Дніпропетровської області. - Ф. 104. - Оп. 60. - Спр. 162