способных. сверх того калек, к работам не способных.". Під час сьомої ревізії він, по-перше, робився і для чоловічої, і для жіночої статі; по-друге, здійснювався за становою приналежністю записаних до сказки, оскільки в ревізьких сказках були записані різні соціальні групи: "всего селения ... козаков..., воинских поселян..."; а також вказувалася загальна чисельність населення по кожній статі окремо: "А всего в селении ... душ мужеска (женска) полу...".
У сказках шостої ревізії зазначався розмір сплачуваних населенням податків: "малоросийские козаки, платящие оклад по 5 рублей", "монастырские крестьяне, платящие по 6 рублей", "отставные солдаты... не положенные еще в оклад" тощо.
Формуляри сказок для запису жіночого та чоловічого населення мали суттєві відмінності. Для запису до сказок жінок відводилася права половина сказки. Аркуш був поділений вже не на п'ять стовпчиків, як у випадку з чоловічим населенням, а на чотири: 1) порядковий номер запису сім'ї, 2) графа для запису прізвища та імені, 3) графа "Во временной отлучке. С котораго времени" та 4) "Ныне на лицо. Лета" [20, оп.1, спр. 98, арк. 38]. Відповідно сказка містить відомості про ім'я жінки, яка записана до ревізії, її вік, соціальний стан (за даними її чоловіка) та загальну чисельність жіночого населення селища. В якості виключень, ніж стійкої тенденції, вказуються дані про втечі жінок.
Загалом у ревізьких сказках про жіноче населення міститься значно менше відомостей, ніж про чоловіче.
Можна говорити про те, що формуляр ревізьких сказок зазнавав змін протягом усього часу проведення ревізій, тобто з 1718 по 1858 роки. Зміни зберігали тенденцію до уніфікації форми сказок та чіткості й спрощення отримуваної інформації. З шостої ревізії зазначалися імена осіб, їх вік, станова приналежність, час та напрямки переселення (звідки і куди), дані про розмір податків та тих, хто вибув з ревізії із зазначенням причини: "умер в . году", "отдан в рекруты в ... году", "переселился в село ... в ... году" тощо. Під час же перших ревізій додатково зазначалися рід занять, майновий стан, національність тощо.
У "Правилах для производства осьмой народной переписи", прийнятих 16 червня 1833 року, регулювався порядок складання та подання до органів управління сказок та інших документів ревізій [20, оп.1, спр. 249, арк. 4-32]. Параграфи № 33 та 36 цих Правил визначали, що сказки "подаются в нарочно учреждаемый особыя в каждом Уездном городе Временныя Ревизския Коммиссии", а також, що складають "ревизския сказки по узаконенной форме, в двойном числе" [20, оп.1, спр. 249, арк. 11зв- 12]. Параграф №43 визначав, що ревізькі комісії на основі поданих сказок складають за визначеною формою відомості (також у двох екземплярах) та разом з примірниками сказок подають до Повітового казначейства та Казенної палати [20, оп.1, спр. 249, арк. 13]. Згадані відомості складалися комісіями окремо по кожному повіту. У 49 параграфі зазначалося, що Казенна палата на основі поданих документів складає у двох екземплярах перечневу відомість по губернії і надсилає її цивільному губернатору та у Департамент різних потатей та зборів. До Правлячого сенату від Міністра фінансів вже надходила "общая перечневая ведомость о числе ревизских душ по последней переписи... с показанием в оной по Губерниям прибыли или убыли противу прежней ревизии" [20, оп.1, спр. 249, арк. 13 зв].
До "Правил" додавалися формуляри сказки, повітової та перечневої відомостей.
Повітова відомість мала заголовок "Ведомость, составленная такой-то Губернии, такого-то Уезда, в Ревизской комиссии, из поданных в оную сказок по такое-то число, такого-то месяца 1834 года, о наличном числе душ, в ревизию записанных". Вона складалася з чотирьох стовпчиків, останній з яких розділявся ще на два. У першому стовпчику зазначався порядковий номер сказок; у другому - номер за "вхідною книгою", куди записувалися сказки із зазначенням часу їх подання до комісії; у третьому - зазначалося "звание селений, владельцев и людей"; у четвертому - вказувалася кількість душ чоловічої і жіночої статі окремо [20, оп.1, спр. 249, арк. 30].
Формуляри даної відомості були однаковими для ревізій 1816 та 1833 років. Відрізнялись вони лише тим, що назва документу 1816 року була коротша: "Ведомость такого-то уезда поданным в ревижскую Комиссию сказкам по такое-то число такого-то месяца 181_ года". У відомості 1811 року вказувалося лише враховане ревізією населення чоловічої статі. Назва документа теж відрізнялась: "Ведомость такого-то уезда поданным в ревижскую Комиссию сказкам по 1 Ноября 1811 года" [20, оп.1, спр. 73, арк.20]. Після прикладу складання відомості була примітка, яка визначала, що населення має бути записано за станами та соціальними групами: "Сказки вносить в ведомость по званиям и [...] людей порядком в один ряд, так то: однодворцов за однодворцами, Татар за Татарами, Черкас за Черкасами, казенных крестьян за крестьянами, ямщиков за ямщиками, заводских или фабричных за заводскими или фабричными людьми, людей к разночинцам приписаных за другими таковыми же и так далее" [20, оп.1, спр. 73, арк. 20зв].
Формуляр перечневої відомості складався з трьох стовпчиків, з яких другий та третій були розділені ще на два. У першому стовпчику, який мав назву "Звание людей", зазначався стан чи категорія населення; у другому - "Число душ в сказках показанное" - вказувалася чисельність населення окремо за статями; у третьому - "Податей