Значне місце у ній відведено аналізу економічно-господарського становища в Україні: валовому збору зернових, хлібозаготівлям, відносинам республіканської та союзної номенклатур в умовах голодомору. Авторитетні історики не поступилися власними концепціями, які мають і свої переваги, але й певні недоліки.
Колективізації та з'ясуванню політики розкуркулення присвячено розвідки Лінн Віоли [27], яка брала безпосередню участь в упорядкуванні архівних документів про трагедію радянського селянства [28]. Американська дослідниця висвітлює проблему в контексті теорії тоталітаризму, тобто причин та наслідків сталінського політичного терору.
До сучасних західних істориків, які активно досліджують соціально-політичну історію СРСР, у тому числі УСРР 20-30-х рр., безумовно, належить італійський вчений Андреа Граціозі. Він опублікував у 1989 р. відомі тепер «Листи з Харкова», тобто донесення італійських дипломатів про голод в Україні та на Кубані у 1932-1934 рр. [29]. Опубліковані ним доповідні записки ГПУ про політичну ситуацію в українських селах 1929-1930 рр. показали особливості масового спротиву селян колективізації та розкуркуленню [30]. Монографічні дослідження А. Граціозі російською мовою [31] висвітлюють взаємини влади і селянства, які характеризувалися збройними конфліктами, названі істориком «селянською війною». Він вивчає також обставини голоду 1932-1933 рр. в Україні, визначає його організований і штучний характер, але висловлює сумнів стосовно тлумачення голодомору в контексті геноциду, віддаючи перевагу у цьому єврейському холокосту [32].
Західна історіографія проблем колективізації та розкуркулення в Україні кінця 20-х - першої половини 30-х рр. поповнилася низкою ґрунтовних монографічних досліджень та статей, авторами яких є представники різних поколінь істориків, які писали про це ще у 60-х рр., але з'явилися публікації молодшої генерації. Колективізація висвітлюється шляхом відстеження та публікацій нових архівних документів, обговорення суперечливих питань на конференціях і теоретичних семінарах. Дуже мало праць про соціально-економічні наслідки колективізації, а основний акцент дослідників зосереджується на особливостях здійснення політичного терору проти селян. Це стосується насамперед політики розкуркулення. Слід виокремити, щонайменше, три ключових теоретичних підходи вивчення історії 20-30-х рр. в СРСР: модернізації, повсякденності та концепції тоталітаризму. Вони позначилися на структурних і гносеологічних моментах наукової літератури з проблем соціально-політичних та економічних відносин. Ніхто з європейських чи американських дослідників не заперечує насильницького характеру колективізації та розкуркулення, їх руйнівних наслідків. Суперечливими залишаються тлумачення деяких причин та меншою мірою наслідків голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Дехто виокремлює природничо-кліматичний фактор виникнення голоду, але як одну з можливих об'єктивних причин, інші з'ясовують політико-економічні обставини. Поширення набула концепція своєрідної територіальної рівноваги наслідків голодомору, тобто тотожності механізму творення, ідентичності наслідків, уніфікації самого явища в адміністративно-територіальних кордонах СРСР. Значна частина праць має ознаки політологічних, а не суто історичних досліджень, але є ґрунтовні розвідки, які базуються на архівних джерелах. Актуальність проблеми залишається, а її з'ясування продовжується, хоча назріла потреба написання історіографічних узагальнюючих праць за участю українських та зарубіжних істориків.
Джерела та література
Павлова И.В. Современные западные историки о сталинской России // Отечественная история. - 1998. - № 5.
Малиа М. Из-под глыб, по что? Очерк истории западной советологии // Отечественная история. - 1997. - № 5; Современные концепции аграрного развития // Там само. - 1998. - № 1; Кенез П. Западная историография гражданской войны в России // Россия ХІХ-ХХ вв. Взгляд зарубежных историков. - М., 1996; Рейман М. Заметки по проблеме сталинизма в историографии // Там само; Игрицкий Ю.И. Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе // Тоталитаризм: что это такое? Исследование зарубежных политологов: Сб. статей, обзоров, рефератов, переводов.- М., 1993. - Ч. І.
Некрасов А.А. Англо-американская историография новой экономической политики в СССР: учебное пособие. - Ярославль, 2005.
Фитцпатрик Ш. Жизнь под огнем. Автобиография и связанные с ней опасности в 30-е годы // Российская повседневность 1921-1941 гг.: новые подходы. Доклады. - СПб., 1998.
Merl St. Agrarmarkt und die Neue Okonomische Politik. Die Anfange staatlicher Lenkung der Landwirtschaft in der Sowjetunion. 1925-1928. - Wien; Munchen, 1981.
Merl St. Sozialer Aufstieg im sowjetischer Kolchossystem der 30-er Jahre? Uber das Sehichsal der bauerlichen Parteimitglieder Dorfsowjetvor sitzenden, Posteninhaber in Kolchosen, Mechanisatoren und Stachanjwube. - Berlin, 1990.
Merl St. Bauern unter Stalin. Die Formierung des sowjetischen Kolchossystem. 1930-1941. - Berlin, 1990.
Merl St. Kollektivierung und Bauernvermichtung // Die Umwertung der sowjetischen Geschichte / Hrsg. von D. Geyer. - Gottingen, 1991.
Мерль Стефан. Голод 1932-1933 годов - геноцид украинцев для осуществления политики русификации? // Отечественная история. - 1995. - № 1.
Kappeler Andreas Kleine Geschichte der Ukraine. - Munchen, 1994.; Maier Robert Die Unzulanglichkeit des bolschewistischen Wirtschaftskonzepts // Die Sowjetunion im Zeichen des Stalinismus / Hrsg. von Antonio Peter und Robert Maier. - Koln, 1991.
Plaggenborg Stefan Die Sowjetunion - Versuch einer Bilanz // Osteuropa. - 2001. - № 7.
Plaggenborg Stefan Stalinismus als Gewaltgeschichte // Stalinismus. Neue Forschungen und Konzepte. - Berlin, 1998.
Араловец Н.А. Потери населения советского общества в 1930-е годы: проблемы, источники, методы изучения в отечественной историографии // Отечественная историография. - 1995. - № 1; Merl St. Wieviel Opfer forderte die «Liguidierung» der Kulaken als Klasse»? Anmerkungen zu einem Buch von Robert Conguest // Geschichte und Gesellschaft. - 1988. - № 4.
Baur Johannes «Grosser Terror» und «Sauberungen» im Stalinismus. Eine Forschungsubersicht // Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft. - 1997. - № 4;