М. Вербицької про селянську сім'ю, А. К. Соколова про трудові відносини, Л. В. Борисової про соціально-трудові конфлікти. Вони не вирізняються теоретико-методологічною новизною. Стаття

А. Гатаулліної про "непівську повсякденність" виявилася єдиною [14], яка побудована на модерній концептуальній базі. Фактично залишаються поза увагою проблеми повсякденного життя непманів, а також інших соціально-професійних груп населення. Існує колосальна історіографія проблем соціально-економічного розвитку селянських господарств, але вони висвітлюються традиційно. Повсякденна історія життєдіяльності колгоспного та самодіяльного селянства 30-х рр. чекає дослідників. Краще висвітлюється праця і побут спецпереселенців, тобто розкуркулених та депортованих селян [15]. Новим напрямком історичних досліджень є з'ясування повсякденного життя іноземців, які працювали на промислових підприємствах Росії. Авторитетним дослідником цієї проблеми є С. В. Журавльов, котрий написав декілька монографій та упорядкував збірники документів, а також захистив докторську дисертацію [16].

Таким чином, проаналізувавши сучасну російську історіографію з питань повсякденного життя радянського суспільства 20-30-х рр., можна говорити про початок самобутнього розвитку мікроісторії соціальних груп, які досліджуються нерівномірно. Фактично залишається малодослідженою історія повсякденності селянства, незважаючи на велику кількість праць з проблем аграрних відносин. Обмаль праць з історії повсякденності робітників промислових підприємств можна пояснити консервативністю усталеної за роки радянської історіографії методології соціально-класового аналізу, а також відносного "забуття" теми індустріалізації. Теорія повсякденності дозволяє розширити пізнавальні можливості історичних досліджень. Її представники не уособлюють "ревізіоністську групу" в історіографії, проте формують її новий напрямок. "Ревізії" підлягають методологічні принципи радянської історіографії, з її соціально-класовою домінантою і теоретичною одностайністю. Теорія повсякденності є виразником системного аналізу на мікрорівні соціального буття різних груп суспільства, а не універсальною методологічною базою історичних досліджень. Її новизна відносна, позаяк питання побуту та соціальних аномалій досліджувалися у далеких 20-х рр., але без відповідної теоретичної бази. Історики не визначили єдиної дефініції, однак найпоширенішими є терміни "історія повсякденності" та "повсякденне життя".

Джерела та література

Пьянство и преступность: история и проблемы. - К., 1989; Бордюгов Г.А. Социальный паразитизм или социальные аномалии? (Из истории борьбы с алкоголизмом, нищенством, проституцией, взрослой беспризорностью в 20-30-е годы) // История СССР. - І989. - №6; Меликятян А.С. Проституция в 1920-е годы // Социологические исследования. - 1989. - №3.

Лебина Н.Б. Повседневность 1920-1930-х годов: «Борьба с пережитками прошлого» // Советское общество: возникновение, развитие, исторический финал: В 2 кн. - Т.1. - М., 1997.

Лебина Н.Б. Повседневная жизнь советского города: Нормы и аномалии. 1920-1930 годы. - СПб.,1999.

Панин С.Е. Повседневная жизнь советских городов: пьянство, проституция, преступность и борьба с ними в 1920-е гг. (на материалах Пензенской губернии): Автореф. дис... канд. истор. наук. - Пенза, 2002.

Андреевский Г.В. Повседневная жизнь Москвы в сталинскую эпоху 1920-1930-е годы. - М., 2003; Повседневная жизнь Москвы в сталинскую эпоху. 1930-1940-е годы. - М., 2003.

Араловец Н.А. Городская семья в России 1897-1926 гг. Историко-демографический аспект. - М., 2003.

Голосенко И.А. Социология проституции в Советской России 20-х - начало 30-х годов // Социология и социальная антропология. - СПб., 1997; Лебина Н.Б. «Ленька Пантелеев - сыщиков гроза...» Преступность в советском обществе 1920-1930-х годов // Родина. - 1995. - №1.; Никулин В. В. Социальный механизм экономической преступности в период НЭПа // История отечества на рубеже веков: опыт, проблемы, пути решения. В 3-х частях. Ч.2. - Оренбург, 2001.; Царевская Т. В. Преступление и наказание: парадоксы 1920-х годов // Революция и человек: быт, нравы, поведение, мораль // Родина. - 2001. - №10.

Валиев Г.Х. Социальные аномалии в повседневной жизнедеятельности населения Сибири в 1920гг.: Автореф. дис... канд. истор. наук. - Новосибирск, 2002.

Валиев Г.Х., Исаев В.И. Социальные аномалии в Сибири: историко-криминологический анализ (1920-е гг.). - Новосибирск, 2006.

Борисова Л.В. Трудовые отношения в советской России (1918-1924 гг.). - М., 2006.

Тяжельникова В.С. Повседневная жизнь московских рабочих в начале 1920-х годов // Россия в ХХ веке: люди, идеи, власть / Отв. ред. А.К.Соколов, В.М.Козьменко. - М., 2002.

Шарапов Ю.П. Первая «оттепель». Нэповская Россия в 1921-1928 гг.: вопросы идеологии и культуры. Размышления историка. - М., 2006.

Нэп: экономические, политические и социокультурные аспекты. - М., 2006.

Гатауллина И.А. Нэповская повседневность Поволжья: социально-психологический анализ массовой маргинальности» в контексте модернизационной перспективы // Там само.

Земсков В.Н. Спецпоселенцы в СССР. 1930-1960. - М., 2005.

Журавлев С. В. «Маленькие люди» и «большая история»: Иностранцы московского Электрозавода в советском обществе в 1920-1930-х гг. Монография. - М., 2000; Общество и власть: 1930-е гг. Повествование в документах. - М., 1998.; Голос народа. Письма и отклики рядовых советских граждан о событиях 1918-1932 гг. - М., 1997; Иностранцы в Советской России в 1920-е - 1930-е гг.: источники и методы социально-исторического исследования: Автореф. дис... докт. истор. наук. - М., 2000.