Дослідники В.Сергійчук і Г.Єфіменко науково обгрунтовують людиноненависницькі плани і дії більшовицької влади на українських землях, яка прагнула побороти так званий "ухил до українського націоналізму" про це Сталін говорив на ХУП з'їзді ВКП(б) [17, с.36; 18, с.29-30]. На Кубані мешкало 90% українців, в Курській і Воронезькій землях - 60% [15, с.136]. Г.Єфіменко стверджує, що саме у цих районах проживали заможні селяни-українці, які з недовірою ставились до радянської колективізації. Нерідко її саботували [18, с.29-30].

Відомо, що 15 грудня 1932 р. виходить директива ЦК ВКП(б) і РНК СРСР про припинення українізації. Г.Єфіменко звертає увагу на зміст іншої постанови ЦК ВКП(б) від 14 грудня "Про заготівлі на Україні, Північному Кавказі, Західній області", яка, зокрема зазначала: "Легковажна, що не виходила із культурних інтересів населення, небільшовицька "українізація" майже половини районів Північного Кавказу при повній відсутності контролю за українізацію школи і друку з боку крайових органів, дала легальну форму ворогам радянської влади, для організації опору." [18, с.130-131]. Дослідник вважає, що політику коренізації в УСРР різко зупинити було неможливо головне через міжнародний резонанс, тоді як за межами адміністративних кордонів України припинити її було значно зручніше. Для влади колективізація була головною метою. Для її здійснення більшовикам потрібна була підтримка національнозорієнтованих прихильників у боротьбі з селянством, значну частка серед них була українською. Після голодомору селянство не складало небезпеки тоталітарному режиму і перестало чинити опір радянській системі. Г.Єфіменко відстоює однозначну спрямованість постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 14 грудня 1932 р, де прямо говорилось, що неправильне здійснення українізації, що і стало причиною незадовільного проведення хлібозаготівель Автор схильний вбачати, у діях вищого політичного керівництва країни стосовно українців Північного Кавказу і інших регіонів компактного проживання українців політику етногеноциду [18, с.20, 22, 24-26].

Таким чином, етноцид був спрямований проти більш динамічної, трудолюбивої, інтелектуально розважливої, а значить більш конкурентноздатної і заможної нації, цивілізованість якої загрожувала "аморальному" і "варварському", пізніше визначеному як "єдиній спільноті - радянський народ" [15, с.138].

Джерела та література

Кульчицький С.В. Демографічні наслідки голоду 1933 р. на Україні // Інформ. бюл. Ін-ту історії АН УРСР. - Вип. 1.

Кульчицький С.В. До оцінки становища у сільському господарстві УРСР у 1931-1933 рр. // Український історичний журнал. - 1988. - № 3.

Кульчицький С.В. 1933: Трагедія голоду. - К., 1989.

Кульчицький С.В. Ціна "великого перелому". - К., 1991.

Кульчицький С.В. Причини голодомору. (Аналіз політики тоталітарного режиму щодо України в 19321933 рр.) // Український світ. - 1993. - № 3-12.

Кульчицький С.В. Демографічні наслідки голоду-геноциду 1933 р. в Україні // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - Вип. 7: спец. - К., 2003.

Марочко В.І., Шаталіна Є.П. Голод на Україні (1931-1933 рр.) // Український історичний журнал. - 1989. - № 7-9, 11, 12; 1990. - №1.

Марочко В. І. Голодомор в Україні: причини і наслідки. Конспект лекцій. - К., 1994.

Марочко В., Чирко Б. Національні виміри голодомору в Україні 1932-1933 рр. // Відродження. - 1992. - № 8.

Пиріг Р.Я. Колективізація і голод в Україні (1929-1933рр.) // Український історичний журнал. - 1993. - № 7-8.

Голодомор 1932-1933 років на Кременчуччині: Мат-ли наук. конференції. - Кременчук, 1993.

Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція, Київ, 9-10 вересня 1993 р.: Матеріали / НАН України, Інститут історії України / С. Кульчицький (відп. ред.). - К., 1995.

Голодомор як засіб політичного терору: Мат-ли науково-практичної конференції, Вінниця, 29 листопада 2002 р., 26 листопада 2003 року / С.Д. Гальчак (голова ред. кол.) - Вінниця, 2004.

С.В.Кульчицький. Голод 1932-1933 рр. в Україні як геноцид. - К., 2005.

Юрій Брязгунов. Голод 1930-х років у Центральному Чорнозем'ї та на Кубані: антиукраїнське спрямування // Три голодомори в Україні в ХХ ст.: погляд із сьогодення. Матеріали міжнародної наукової конференції 2.ХІ.2002 року. - К., 2003.

Загоровский П. Социально-экономические последствия голода в Центральном Черноземьи в первой половине 1930-х годов. - Воронеж, 1998.

Сергійчук В. "Українізація" Росії. Політичне ошуканство українців більшовицькою владою в 19231932 роках. // Три голодомори в Україні в ХХ ст.: погляд із сьогодення. Матеріали міжнародної наукової конференції 2.ХІ.2002 року. - К., 2003.

Єфіменко Г. Національно-культурна політика ВКП(б) щодо Радянської України (1932-1938). - Київ, 2001