Також відобразилось у фольклорі села Шевченкове близьке розташування Дунаю: З Дунаю воду носили, на калач просили [ 12]

Поряд з цим знаходимо весільні пісні, в яких відображається характерний вид господарства для українців Буджака, такий як виноградарство [15, с. 189]: „везем тобі невісточку з винограда, „де ж ви бояри забарилися, по садах- виноградах волочилися?" та ін. Велику кількість серед весільних пісень, записаних серед українців Придунав'я, становлять ті, що супроводжують обряд викупу боярами букетів. Зокрема ус. Плахтіївка співають:

Було б не йти бояринувати, було б іти горох молотити Горох молоти, грошей заробити Квіточку викупити [11]

Показовим є те, що у с. Струмок ми зафіксували варіант даної пісні, лексичне наповнення якої вказує на одну з провідних галузей у господарстві українців даного регіону, а саме на вівчарство [18 с.46-48], а фонетичне забарвлення (вплив російськомовної традиції на українську) вказує на біетні- чний (україно-російський) склад даного села:

Ой не гнися боярине, не гнися, єсть у тебе на загоні ягнися Поведи її продай

Та за цвіток гроші дай [10, с.98-104]

Також як у весільних піснях добруджанських українців, як і у піснях українців Буджака ми зустрічаємо відображення особливостей місцевого житлобудування [19, с.167-168], а саме вказівку на „чамур", якхарактерний матеріал для будування хати:

А в нашого свата з чамурухата, та й боїться нас пустити. Щоби хату не розвалили [ 11, с. 16]

Таким чином, ми з'ясували, що сутність регіональної народопісенної традиції полягає у відображенні у пісенному фольклорі навколишнього природного середовища, культурно-побутових, історичних, особливостей регіону.

Регіональне забарвлення пісенного фольклору українців Нижнього Подунав'я пов'язане з відображенням превалюючих видів господарства: для українців Добруджі і південних регіонів Буджака - це переважно рибальство, для середнього степу - землеробство, що підтверджує відсутність у першому та присутність у другому пісень весняного циклу, що безпосередньо пов'язані з хліборобством. Сюжетний рівень пісень також відобразив специфічні види господарської діяльності у вигляді головних чи другорядних героїв рибалок (переважно для фольклору українців південних регіонів Буджака та Північної Добруджі) та виноградарів та чабанів для фольклору степового Буджака. Лексичний рівень обрядових пісень відобразив господарську специфіку, а також характерний вид місцевого житлобудування (використання очерету для покриття даху та чамуру (суміш глини або землі і соломи) як основного матеріалу), особливості побуту та місцевого навколишнього природного середовища, що пов'язані з близьким розташуванням водного простору („їду до моря", „недалеко озеречко", піду до Дунаю") та ін.

Таким чином, народні пісні українців Нижнього Подунав'я мають на сьогодні яскраву етнічну виразність. Однак, слід зазначити, що в даному регіоні склалася регіональна народнопісенна традиція, на формування якої вплинули різні чинники: етнічний, історичний, природно-географічний, лінгвістичний.

Джерела та література

Бібліографія українського народознавства. - Т.1. - Фольклористика. - Кн. 1. / Зібрав і впоряд. М. Мороз. - Львів, 1999.

Чистов К.В. Народные традиции и фольклор. - СПб., 1986.

Путилов Б.Н. О региональном аспекте изучения культуры. - СПб., 1991.

Аникин В. П. Общерусское и локальное творчество в фольклоре // Фольклорные традиции современного села. - М., 1985.

IV Рябининские чтения. - М., 2003.

Кирчів Р Із фольклорних регіонів України. - Львів, 2002.

Кондратович Ф. Украинские песни в Добрудже// Киевская старина. - 1889. - Т. XVIII. -№ 3.

Ой Дунаю, Дунаю / Зібр. і впоряд. В. Ріцко.- Бухарест, 1980.

їхав козак за Дунай / Зібр. і впоряд. В. Ріцко. - Бухарест, 2005.

Пісні Буджацького степу / Зібр. і воряд. К. Смаль. - Татарбунари, 2003.

Матеріали етнографічної експедиції ОНУ ім. 1.1. Мечникова по вивченню традиційної культури українців на Одещині. - с.Плахтіївка Саратського р-н.- Фольклор, - липень 2003р.;

Матеріали етнографічної експедиції ОНУ ім. 1.1. Мечникова по вивченню традиційної культури українців на Одещині. - с. Шевченкове, с. Десантне Кілійського р-н., с. Першотравневе Ізмаїльського р-н. - Фольклор. -липень2004 р.

Кушнір В. Г. Українці за Дунаєм. - Одеса, 2002.

Лановик М. Б., Лановик 3. Б. Українська усна народна творчість. - К., 2001.

Бачинська О. А. Українське населення Придунайських земель XVIII - XX ст. - Одесса, 2002.

Народні пісні українців Полісся / Зібрав і впоряд. С. Шевчук. - Чернігів, 1992.

З гір карпатських / Зібр. і. впоряд. Г. Дем'ян. - Ужгород, 1981.

Берг Л. С. Бессарабия: страна, люди, хозяйство. - Пг., 1918.

Прігарін О.А. Етнічна виразність житла слов'янського населення Південо-Західної України (XIX - XX ст.): Дис... канд. іст. наук. - К., 1998