Д. 3. Аванесян

ПРОБЛЕМА ВІРОГІДНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПУБЛІКАЦІЙ «КАТЕРИНОСЛАВСЬКИХ ГУБЕРНСЬКИХ ВІДОМОСТЕЙ» З ІСТОРІЇ ОСВІТИ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ

Протягом останніх десятиліть дослідження з історії освіти на Україні, починаючи від періоду Київської Русі і закінчуючи сьогоденням, набули широкого розповсюдження. Але, не дивлячись на це, й досі залишаються невивченими регіональні особливості розвитку освіти. Основною причиною такої ситуації є недостатність джерельної бази, яка дозволила б провести ґрунтовні дослідження в цій сфері. Водночас одним із важливих джерел з цієї проблеми є періодика, зокрема «Губернські відомості», що є унікальними через свої типово-інформаційні особливості, адже жанри цього видання поєднують документальні та наративні джерела, які відображають політичне, соціально- економічне та культурне життя краю. В свою чергу, «Катеринославські губернські відомості» (далі КГВ), що були засновані російським урядом як офіційне періодичне видання в 1838 році, мають значний інформаційний потенціал для вивчення не лише історії освіти, але й історичного розвитку всієї Катеринославщини. Але при цьому одним з нагальних питань є вирішення проблеми вірогідності інформації публікацій даного видання. Слід зазначити, що дана стаття охоплює всі публікації КГВ лише за 1888 рік, а також частково за 1887,1889 та 1896 роки.

Проблеми вірогідності інформації тісно пов'язана з жанровою представленістю інформації, розміщеної на шпальтах КГВ, що стосуються освіти. Враховуючи наявні відомості щодо авторів друкованих статей та специфіку жанру публікації можливо встановити ступінь достовірності певної інформації. Умовно жанри періодичних видань можна об'єднати в 3 групи: інформативні, аналітичні та художньо-публіцистичні.

До основних жанрів першої групи можна віднести замітку, звіт, репортаж та інтерв'ю, головним завданням яких є точна передача знань про явище або факт, при цьому вони мають певні відмінності, які визначають характер опублікованої інформації. Замітка передбачає констатацію певного факту, лаконічну передачу певної сукупності інформації без оцінки подій автором публікації; звіт відрізняється детальною характеристикою ситуації і також не передбачає суб'єктивний план та оціночні відомості; репортаж зазвичай передає оперативну інформацію з місця події, включаючи авторське відношення до неї; інтерв'ю відображає позиції стосовного певного питання одразу двох сторін - журналіста та співбесідника. До аналітичного жанру відносяться кореспонденції, рецензії та статті, основною метою яких є не стільки передача інформації стосовно певних подій, скільки авторські роздуми над ними. В художньо-публіцистичному жанрі, до якого відносяться нарис, фейлетон та памфлет, поєднуються документалізм та літературна вигадка, дається оцінка подіям [1, с.621- 622].

Але такий поділ є досить умовним. Наразі існують чимало класифікацій жанрів періодичних видань, в залежності від критеріїв, покладених в основу різними дослідниками. Наведена класифікація є найбільш класичною.

Отже, перейдемо безпосередньо до розгляду публікацій КГВ з історії освіти Катеринославщини. Зазначимо, що таких публікацій загалом в існуючих номерах часопису знаходимо близько 70, не враховуючи стислих та коротеньких повідомлень з різних питань побутового характеру, що не несуть особливого інформаційного навантаження і більше схожі на примітки редакторів. Виділені публікації друкувались зазвичай в 3 основних рубриках: бібліографічних замітках, місцевій хроніці та на першій смузі газети в разі ґрунтовного дослідження, що підіймає суспільно важливі та актуальні питання, якому притаманна доволі велика інформаційна частина, або звіту губернського та повітових земств тощо. Наведена кількість публікацій в основному представлена в інформаційному та аналітичному жанрах періодики, серед яких зустрічаються замітка, новина, звіт та стаття відповідно.

Головними жанрами публікації з історії освіти Катеринославщини є звіт та замітка, що мають свої особливості, без вивчення яких неможлива повноцінна оцінка останніх.

Замітка співвідноситься з таким типом матеріалу, який відрізняється невеликим розміром, в якому повідомляється результати певного вивчення предмету. В такого роду матеріалах зазвичай не вказується джерело інформації, методи його отримання та глибина його вивчення. Замітка розрізняється за такими типами інформаційного змісту, як фактологічний, превентивний та нормативний [2, с.53-54]. Відповідно в КГВ зустрічаються замітки з фактологічним типом інформації, як-то замітки про виплати Катеринославським губернським земством навчальним закладам губернії, кошторис губернського земства з видатками на освіту, винесення рішення катеринославською думою про будівництво приміщення для реального училища, збір коштів з танцювального вечора на користь катеринославської безкоштовної жіночої школи, про початок занять в училищах губернії тощо, що передбачають повідомлення достовірних даних, встановлюючи реальність будь-яких існуючих явищ в теперішньому та минулому. Але, звісно така характеристика не завжди спрацьовує, що доволі часто зустрічається не лише в приватних видання дореволюційних часів, для яких характерна подача недостовірних і неперевірених фактів в гонитві за черговою сенсацією, що має підвищити покупну спроможність часописів, але в офіційних та напівофіційних виданнях, в тому числі і КГВ через неукомплектованість кореспондентськими кадрами та низку інших причин. Так, в 4 номері КГВ за 1888 рік в рубриці «місцева хроніка» розміщено інформацію стосовно поширення дифтерії в пансіоні катеринославського реального училища, яке вже в наступному випуску часопису спростовано самим виданням, а пізніше і директором училища [3, с.З]. Та що стосується КГВ - це лише поодинокі випадки, що мають місце, але не дають підстав вважати сумнівною решту повідомлень такого характеру, адже при комплексному дослідженні останніх чітко простежується тенденція щодо подальшого з'ясування недостовірних даних, що пояснюється відкритістю КГВ щодо розміщення публікації з різних питань суспільного та культурного життя краю освіченою частиною населення ( зазвичай це були вчені, вчителі, лікарі,