Іншим не менш важливим аналітичним жанром, в якому представлені матеріали з історії освіти Катеринославщини є стаття - один з найважливіших аналітичних жанрів, що дозволяє глибоко та ґрунтовно, з використанням наукового підходу висвітлювати проблеми соціальної дійсності, осмислювати їх та теоретично поєднати. Стаття за структурою являє собою комплекс положень, роздумів, суджень та умовиводів, тобто системи доказів, що спирається на виявлені причинно-наслідкові зв'язки між окремими фактами. При цьому для статті характерні масштабні висновки, зроблені на основі фактологічних даних, розглянутих в сукупності, факти ж можуть бути взяті з самих різних джерел: офіційних документів на кшталт наказів, постанов та звітів державних установ, особистих спостережень, листів до редакції, книг тощо. Слід зазначити, що головним призначенням фактів в статі є ілюстрація певних положень, висновків, теоретичних схем, внаслідок чого останні найкращим чином вписуються в загальну картину й контекст [28, с.221].

Отже, розглянемо найбільш вагомі аспекти, що можуть суттєво вплинути на вірогідність тієї інформацію, що подається в статті та призвести до спотворення минулої реальності. По-перше, слід звернути увагу на особливості подання матеріалу саме цього жанру. Так, вже сам аналітичний характер публікації вимагає від дослідника критичного ставлення до останнього, адже, як відомо, він не передбачає повноту подачі матеріалу з певного питання, що обмежує нас в дослідженні цієї проблеми; існує загроза однобічного висвітлення питання через можливу упередженість автора статті; не завжди визначене походження фактологічного матеріалу, наведеного в статті може призвести до безпідставних висновків в разі прямої апеляції до її тексту; висновковий характер публікації підтверджує її вірогіднісність й ставить під сумнів загальний зміст. По-друге, залишається невизначе- ним вплив особистості автора на зміст, характер, направленість та репрезентативність матеріалу статті.

Як наведені аспекти можуть впливати на достовірність статей з історії освіти Катеринославської губернії, розміщених в КГВ, розглянемо на конкретних прикладах. До останніх можна віднести статті Я. П. Новицького, надруковані в 52, 52, 58, 62 та 63 №№ КГВ за 1887 рік, що збереглися у вигляді окремого видання [38, с.1-22]. Слід зазначити, що статті, розміщенні в цьому виданні є витягами з КГВ, тому повністю зберегли структуру та жанрову приналежність і цілком придатні для даного аналізу. А також статті, опубліковані в КГВ за 1888 рік такими авторами, як І. Л. Чудновський [39, с.1-2; 40, с.1-2; 41, с.1-2], Г. О. Соколов [42, с.1-2; 43, с.1-2; 44, с.1-2; 45, с.1-2; 46, с.1-2], священик І. Верещацький [47, с.1-2; 48, с.1-2] , А. Єгоров [49, с.1-2], Галунов [50, с.1-2; 51, с.1-2] та сама редакція [52, с.1-2]. Передусім зазначимо, що наведені публікації не можливо чітко віднести до жанрової категорії статей, але в них присутні основні елементи, характерні для цього жанру через що маємо можливість ідентифікувати їх саме таким чином.

Отже, як вже зазначалось, аналітичний характер жанру ставить під сумнів достовірність приведених в ньому фактів, але стосовно вищезгаданих публікацій такі підозр не зовсім виправдані. Наведенні статті з історії світи Катеринославщини можна умовно поділити на такі, що наближені до публіцистичного викладу і ті, що мають риси міні-досліджень з певних питань, а отже характер наукового викладу, окремо виділяються статті священика Верещацького, що мають настановчий характер. До перших належать статті І. Л. Чудновського [39, с.1-2; 40, с.1-2; 41, с.1-2], Г. О. Соколова [42, с.1-2; 43, с.1-2; 44, с.1-2; 45, с.1-2; 46, с.1-2], А. Єгорова [49, с.1-2] та Галунова [50, с.1-2; 51, с. 1 -2], що публікувалися з актуальних та суспільно важливих тем, в яких проведено аналіз тієї ситуації, що склалася навколо освіти в губернії, і які власне яскраво передають позицію авторів щодо певних подій, явищ та ситуацій