як Наукове товариство Катеринославу, обласний музей ім. О. М. Поля, Катеринославська губернська вчена архівна комісія, що являла собою історичне товариство [55, с.230]. В коло наукових інтересів Новицького входила також освіта краю, що було втілено в дослідженні історії народної освіти Катеринославської губернії і знайшло своє відображення в публікації статей в КГВ, активним співробітником якого він був [56, с. 123-225]. Інтерес до освіти пояснюється також його професійною діяльністю, адже Новицький протягом 40 років займався викладацькою діяльністю, а з початку 80-х pp. його обирають секретарем олександрівської училищної ради. Робота в земстві відкриває перед дослідником нові можливості в повному доступу до всіх офіційних документів, що стосуються освіти в повіті та проходять крізь училищну раду та земство, що яскраво простежується в самих публікаціях. Якщо для написання статей, розміщених в КГВ за
р. Новицький спирається на такі джерела, як архівні справи Покровського собору та Устав про народні училища, то з отриманням посади секретаря олександрівської училищної ради у 1888 р. він вже повністю спирається на звіти олександрівському училищному зібранню від його членів та попечителів шкіл про стан народної освіти в повіті за відповідний час, про що говорять наступні дані: в
та 1889 pp. жодного разу не зустрічаються статті, які б розкривали питання розвитку освіти на решті території губернії, крім Олександрівського повіту, що являють собою копію звітів попечителів шкіл повіту, з коротенькими коментарями від автора [38, с.1; 54, с.1-2]. До речі, крім цього майже в кожному з номерів КГВ за 1887, 1888 та 1889 pp. друкуються матеріали наукових досліджень та розвідок Новицького з історії Запоріжжя та запорізького живопису, байки, легенди, традиції, звичаї та пісні запорізького краю [53, с.5; 57, с.6].
Таким чином, розглянувши особливості жанру публікацій Я. П. Новицького та їхньої джерельної бази, можна зробити висновок про найбільш високу ступінь достовірності викладеної ним інформації через найбільшу кількість використаних ним джерел офіційного походження та дослідницькі якості автора.
Стосовно статей священика І. Верещацького [47, с.1-2; 48, с.1-2], слід зазначити, що останні написані у вигляді настанов до виконання і не містять якоїсь фактичної інформації, натомість їх можна розглядати як джерело, що відображає аспекти виховної діяльності священнослужителів церковнопарафіяльних шкіл. Така особливість публікацій даного жанру нівелює проблему вірогідності представленої в них інформації до герменевтичного аналізу тексту даних статей.
Отже, проаналізувавши всі наявні публікації КГВ, що висвітлюють процес розвитку освіти Катеринославської губернії приходимо до наступних висновків. Згадані публікації представлені в інформаційному та аналітичному жанрах. Інформаційна група в свою чергу представлена такими жанрами, як замітка з її різноманітними жанровими видами, новина та анотація, аналітична - статтями. Вирішувати проблему вірогідності інформації цих публікацій необхідно враховуючи результати внутрішньої та зовнішньої джерелознавчої критики часопису та специфіку жанрової представленості останніх, адже кожен жанр періодики має свій предмет, мету, методи журналістського відображення дійсності (раціонально-теоретичний, художньо-публіцистичний або поєднання понятійного та
образного) та методи репрезентації матеріалу читацькій аудиторії (повідомлення, розповідь або виклад, монологічна або діалогічна форма тощо). При оцінці вірогідності друкованої інформації КГВ необхідно зважати і історичну ситуацію, в умовах якої відбувалося становлення, розвиток та жанрове оформлення публікації часопису, внаслідок чого з'являється проблема чіткої класифікації останніх за жанровою представленістю, що в свою чергу ускладнює дослідження жанрів та їх впливу на рівень достовірності друкованого матеріалу. Проведений аналіз показав, що найбільш достовірну інформацію в КГВ несуть такий вид замітки, як міні-огляд, звіти, редакційні та авторські статті Я. П. Новицького, в яких першочергове місце займають публікації звітів повітових та губернських земств і лише на другому плані опиняються роздуми, поради та умовиводи стосовно окресленої ситуації. Менш достовірними можна вважати такі жанрові види замітки, як анонс, анотація та подієва замітка, а також новини та статті наближені до публіцистичного викладу.
Джерела та література
Данилевский И.Н., Кабанов В. В., Медушевская О. М., Румянцева М. Ф. Источниковеденье: Теория. История. Метод. Источники российской истории. - М., 1998.
Тертычный А. А. Жанры периодической печати. - М., 2000.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №4.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - № 1.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №3.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №4.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №5.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №6.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№12.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№18.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - № 19.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №21.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№30.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №32.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№36.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №37.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№39.
Местная хроника// Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№51.
Местная хроника// Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. -№54.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №57.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №59.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №60.
Местная хроника // Екатериноспавские губернские ведомости. - 1888. - №62.
Местная хроника //