УДК 930.25(477.7)

А. Г. Олененко

ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ АЗОВСЬКОЇ ГУБЕРНСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Документація Азовської губернської канцелярії відбиває основні події та процеси, що відбувались на теренах Південної України в останній чверті XVIII століття, тож багато істориків, які займалися вивченням історії Південної України, у своїх дослідженнях використовували документальні джерела канцелярії Азовської губернії. Матеріали документів Азовської губернської канцелярії використовувались цими дослідниками у рамках вивчення адміністративно-територіального устрою Південної України, запорозької спадщини та долі запорозького козацтва після скасування Запорозької Січі, документообігу установ південноукраїнських губерній, економічного розвитку регіону, історії заселення півдня України, історії містобудування та ін.

Ключові слова: Азовська губернська канцелярія, Південна Україна, джерело, рапорт, ордер, інформативні можливості.

Документація, що відклалася у діловодстві Азовської губернської канцелярії, відрізняється видовим різноманіттям документів та багатоплановістю питань, що підіймались тогочасним керівництвом південних губерній Російської імперії і населенням Азовської губернії та розглядались в стінах канцелярії. Документація Азовської губернської канцелярії на сьогодні не становить єдиного комплексу джерел, а розпорошена по фондах вітчизняних архівних та музейних установ, і більше по фондах архівів Російської Федерації. Документальні джерела, що залишила по собі Азовська губернська канцелярія, представлена рапортами азовського губернатора В.О. Черткова, екстрактами, "мнениями", промеморіями, різноманітними відомостями та іншими документами. Документація Азовської губернської канцеалярії відбиває основні події та процеси, що відбувались на теренах Південної України та безпосередньо на території Азовської губернії. Тож не дивно, що багато істориків, які займались і займаються сьогодні вивченням історії Південної України, у своїх дослідженнях, що перетинаються хронологічно та територіально з існуванням Азовської губернії, використовували документальні джерела Азовської губернської канцелярії.

Канцелярія була однією з провідних установ губернії, яка забезпечувала діяльність всіх інших адміністративних установ Азовської губернії. Азовська губернія була створена 14 лютого 1775 року і проіснувала до 1783 року, коли Новоросійська та Азовська губернії були включені до складу новоствореного Катеринославського намісництва. Керівництво належало губернатору В.О. Черткову, який підпорядкувався генерал-губернатору Г.О. Потьомкіну. Азовська губернія охоплювала територію між Старою Українською лінією укріплень на півночі та Новою Дніпровською лінією на півдні, між Дніпром на заході та землями Війська Донського на сході.

Матеріали документів Азовської губернської канцелярії використовувались дослідниками у рамках вивчення найрізноманітніших питань, пов'язаних з історією Південної України. По-перше, це роботи, присвячені Південній Україні, що намагались розкрити історію регіону в цілому. По-друге, тематичні роботи, що стосуються таких питань, як територіальний поділ, адміністративний устрій, заселення регіону, містобудівництво та ін.

Отже, спочатку розглянемо фундаментальні роботи, автори яких комплексно висвітлювали історію Південної України та застосовували у своїх дослідженнях документацію Азовської губернської канцелярії. Першою науковою спробою дослідження історії Південної України XVIII - XIX століть, яка розглядалась як історія окремішнього регіону, що має свої особливості та відмінність від інших регіонів, можна назвати монографію Аполлона Скальковського "Хронологическое обозрение Новороссийского края" [1]. Це було перше фундаментальне дослідження з регіональної історії. У своєму дослідженні Аполлон Скальковський коротко в літописній формі виклав важливі факти, пов'язані з історією Новоросії. Період, що нас цікавить, був описаний дослідником у третьому розділі; як зазначив А. Скальковський, це була третя епоха історії Новоросійського краю, яка охоплює період з 1775 по 1796 роки.

Аполон Скальковський у своєму дослідженні відмічає цінність документальних матеріалів, які дозволяють реконструювати хід подій в південному регіоні. Хоча, беручи до уваги факт використання великої кількості документів, подаючи відомості про найрізноманітніші питання, пов'язані з історією Новоросійського краю, як-то адміністративно-територіальний устрій, зруйнування Запорозької Січі, заселення південного регіону, будівництво та історія міст, функціонування військових поселень та ін., А. Скальковський не відрізняється докладністю подачі такої інформації.

На перших сторінках свого творіння автор повідомляє читачу, що при підготовці вищевказаної монографії користувався багатьма джерелами, в тому числі і документами Азовської та Новоросійської губернських канцелярій, що знаходились в Катеринославському архіві [1, c.V-VI]. Так, Скальковський зазначав, що в архівах канцелярій Азовської та Новоросійської губерній знайшов велику кількість документів, пов'язаних з поверненням людей з-за кордону до Новоросії на правах іноземців [1, с.142-143]. Як відомо, фонди вищезгаданих канцелярій, що зберігались у Державному архіві Дніпропетровської області, були втрачені під час Другої світової війни [2, c.148], тож використання документів цих канцелярій надають ще більшу цінність роботі одеського дослідника. На жаль, автор не наводив будь-якої інформації про опрацьовані матеріали архівних установ, що не дозволяє нам сьогодні перевірити подану інформацію та дізнатись, які ж саме документи були використані у дослідженні.

Багато дослідників вважають, що А. Скальковський не досить критично підійшов до аналізу джерел. Але, не зважаючи на цей факт, його незаперечним внеском більшість істориків вважають введення до наукового обігу матеріалів місцевих архівів, багато з яких не дійшли до нашого часу. Отже, сучасні дослідники не мають змоги працювати з вже колись використаними А. Скальковським документами у дослідженні історії Новоросії. Тому стає зрозумілим факт звернення до "Хронологического обозрения" А. Скальковського в усіх подальших дослідженнях історії Південної України XVIII - XIX століть протягом двох століть, навіть, до сьогодення, яке містить матеріали назавжди втрачених джерел.

Інша фундаментальна робота, яка мала вплив на подальші дослідження, на яку постійно посилаються, якою користувалися майже всі дослідники історії Південної України останньої чверті XVIII - XIX століть, де висвітлено